Про присвоєння найвищої державної нагороди – звання «Герой України» (посмертно) ДЕРЕВ’ЯНКО ЮРІЮ АНДРІЙОВИЧУ, захиснику БАТЬКІВЩИНИ, вірному Військовій присязі Українському народові, головному сержанту, командиру стрілецького відділення

Шановний Президенте України! Ми, родина ДЕРЕВ’ЯНКО ЮРІЯ АНДРІЙОВИЧА, який загинув під час виконання військового обов’язку у захисті України, який віддав саме цінне – своє життя, за свободу та незалежність нашої БАТЬКІВЩИНИ, який став символом мужності, стійкості, жертовності та незламності для всіх військових та громадян України, звертаємося до Вас з проханням про присвоєння йому державної нагороди – звання «Герой України» (посмертно).
ДЕРЕВ’ЯНКО ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ, головний сержант, командир стрілецького відділення, проявив виняткову мужність та відданість під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації у м. Попасна, Сєвєродонецького району, Луганської області, у м. Бахмут, с. Іванівське, Бахмутського району, Донецької області, у м. Суджа, Суджанського району, Курської області з 25 лютого 2022 року по 06 січня 2025 року. Його відважність, героїзм та самовідданість стали прикладом для всіх військових та друзів.
ДЕРЕВ’ЯНКО ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ, для побратимів був справжнім другом, підтримкою та розрадою. Він завжди допомагав іншим, підтримував у найважчі моменти, заряджав позитивом, бойовою стійкістю та впевненістю, що все буде добре. Завдяки його характеру, відмінному почуттю гумору та щирості у підрозділі зберігався бойовий дух та дружня атмосфера. У мирному житті працював столярем-верстатником на різних меблевих виробництвах, це було його пристрастю і покликанням. 25 лютого 2022 року ДЕРЕВ’ЯНКО Юрій без особливих знань, навичок та вмінь пішов добровольцем до 156 батальйону територіальної оборони м. Черкаси на захист рідної країни за покликом серця, залишив цивільне життя та пішов боронити Україну заради безпеки своїх рідних та всіх громадян. Там він пройшов навчання з підготовки та отримав рівень стрільця. Для підтримки бойового духу Юрій взяв собі позивний «Рубін», так як камінь рубін дарує енергію, захищає від зла та додає впевненості та сили.
06 січня 2025 року ДЕРЕВ’ЯНКО Юрій Андрійович загинув під час виконання бойового завдання. Юрій з гордістю носив військову форму та пишався тим, що став у стрій, а тепер назавжди в строю. Він був міцним, мов скеля, під час надскладних завдань та надійним серед небезпек. Вдома Юрій був люблячим чоловіком, батьком, братом, сином. Дуже любив життя, був оптимістом, мав природній магнетизм та випромінював позитивну енергію. Був людиною високого духовного розвитку та стійких моральних принципів. Люди до нього тягнулись, побратими звертались за порадами. Він, для кожного, знаходив слова підтримки та міг розрадити. Сам був світлою людиною та наповнював світлом життя усіх хто його знав.
Просимо Вас ухвалити рішення про нагородження ДЕРЕВ’ЯНКА ЮРІЯ АНДРІЙОВИЧА, державною нагородою – звання «Герой України» (посмертно) гідному сину Батьківщини, який жив для людей і віддав всього себе боротьбі за Волю, Незалежність України та краще життя майбутніх поколінь. За свою відданість, мужність, чесноти неодноразово відзначався командуванням та був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та посмертно орденом «За мужність» ІІ ступеня. Ваша підтримка стане не лише визнанням його особистого подвигу, а й важливим посилом для всіх українських родин, які втратили своїх героїв, що держава пам’ятає та цінує жертву тих, хто віддав життя на полі бою.
З повагою,
Родина ДЕРЕВ’ЯНКА ЮРІЯ АНДРІЙОВИЧА