Пане Президенте!
Я, Лубенець, Віра, Василівна, звертаюся до Вас із проханням присвоїти моєму чоловікові, Лубенець, Станіславу, Юрійовичу, 14.06.1988 р.н, звання Героя України (посмертно) за його мужність, незламність та жертовність, виявлені під час захисту Батьківщини.
Мій чоловік був нашою опорою, але коли країна опинилася в небезпеці, він без вагань став на її захист. Він був мобілізований з 2022 року. Службу проходив у складі 77 ДШВ, 3 батальйон, Наддніпрянська аеромобільна бригада на посаді Командир гармати в званні Сержант.
За час перебування на фронті він зарекомендував себе як відважний воїн та вірний побратим брав участь у бойових діях.
Його останній бій:
07.01.2026 під час виконання складного бойового завдання в районі Новоплатонівка, Ізюмського району, Харківська область, мій чоловік проявив надзвичайний героїзм. Загинув від прямого влучання FPV дрону. Він загинув, залишившись вірним Військовій присязі до самого кінця, був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест".
Він мріяв про вільну Україну для нашої родини, для наших дітей. Він віддав за цю мрію найдорожче — своє життя. Його загибель — це незагоєна рана для мене для наших діток, для його батьків та всіх, хто його знав. Подвиг мого чоловіка заслуговує на найвище державне визнання.
Для нас він назавжди Герой. Просимо Вас, пане Президенте, підтвердити це офіційно, щоб пам'ять про його жертовність жила в серцях майбутніх поколінь.
Слава Україні! Герою Слава!