Шановний пане Президенте України!
Звертаюся до Вас із щирим проханням присвоїти найвище державне звання України — «Герой України» (посмертно) моєму чоловікові, Дуді Віталію Володимировичу, 12.05.1990 року народження, мешканцю міста Луцьк, який віддав своє життя, захищаючи Україну, її незалежність і територіальну цілісність.
Віталій вступив до лав Збройних Сил України у 2024 році та проходив службу у складі 56 окремої механізованої бригади, військової частина А0989. Згодом був переведений до 225 окремого штурмового полку (225 ОШП) військової частини А7400, де продовжив мужньо виконувати бойові завдання.
За час служби він неодноразово проявляв мужність, відвагу та самопожертву. Під час бойового завдання на Донецькому напрямку Віталій, ризикуючи власним життям, врятував пораненого побратима, витягнувши його з-під обстрілу, чим фактично зберіг йому життя.
Під час іншого завдання він сам зазнав поранення, пройшов тривале лікування та реабілітацію. Проте, відновившись, повернувся до служби, залишаючись вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед державою.
13 лютого 2025 року він вирушив на чергове бойове завдання, а з 21 лютого 2025 року, після ворожого артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Свердлікове Курської області, вважався безвісти зниклим. Після важких місяців пошуків, віри та молитов мій чоловік повернувся додому на Щиті.
Йому назавжди 34 роки.
Віталій був мужнім воїном, вірним побратимом, люблячим чоловіком та сином. Він віддав своє життя за Україну, за мир і майбутнє кожного з нас.
Прошу Вас, шановний Пане Президенте, розглянути це звернення та вшанувати мужність, відданість, героїзм Дуди Віталія Володимировича присвоївши йому високе звання "Герой України"(посмертно).
Герої гідні щоб їх пам’ятали!
Слава Україні!
Героям слава!