Шановний пане Президенте України!
Я, дружина полеглого військовослужбовця, звертаюся до Вас з проханням присвоїти державне звання Героя України (посмертно) Коденцю Станіславу Володимировичу, 1994 року народження, капітану, командиру 3-ї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону.
Коденець Станіслав Володимирович народився 28 червня 1994 року в м. Суми. У 2013 році закінчив ДНТНЗ «Сумський центр професійно-технічної освіти» та отримав кваліфікацію електрозварювальник 4 розряду.
З травня 2013 року по квітень 2015 року служив у Збройних Силах України.
У 2019 році закінчив Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка та отримав кваліфікацію вчителя технологій.
Працював у Сумському Державному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка.
26 травня 2021 року вступив на контракт до лав Збройних Сил України до військової частини А0281.
22 лютого 2022 року перебував в зоні АТО.
Воював поблизу населених пунктів Велика Макатиха, Долина, Довгеньке, Суха Кам’янка , Кам’янка, Нове, Піски-Радьківські, Карпівка, Коровіяр, Рідкодуб Донецької області, поблизу населеного пункту Студенок, Харківської області, Сумської області. Брав участь у контрнаступальній Курській операції.
За період повномасштабного вторгнення неодноразово отримував поранення і, не чекаючи реабілітації, повертався на бойові позиції. Під час перебування на фронті відважно вступав у бій з ворогом, ризикувавши життям. Проявляв високий професіоналізм і справжні офіцерські якості – відповідальність, витримку, мужність, рішучість.
23 лютого 2025 року Коденець Станіслав Володимирович героїчно загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гончарівка Суджанського району Курської області російської федерації.
За час військової служби Станіслав Володимирович був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, медаллю «Ветеран війни», відзнакою «ХРЕСТ ПОШАНИ». Посмертно нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня, отримав звання «Почесний громадянин м. Суми».
Загибель Станіслава стала непоправимою втратою для двох дітей, дружини, батька, побратимів, рідних та друзів.
Прошу Вас, пане Президенте, вшанувати пам’ять Коденця Станіслава Володимировича та удостоїти його почесного звання Герой України (посмертно) – за відданість Батьківщині, мужність, героїзм і самопожертву, проявлені під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
З глибокою повагою та вірою у справедливість,
Коденець Віра Іванівна,
дружина загиблого захисника України.