№22/263760-еп
Присвоєння звання ,,Герой України,, (посмертно) військовослужбовцю Петренко Богдану Сергійовичу ,,БОДЬО,,
Автор (ініціатор): Петренко Ірина Володимирівна
Дата оприлюднення: 27 квітня 2026
Шановний пане Президенте України! Звертаюся до Вас з болем і великою надією розглянути питання щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові , солдату Петренко Богдану Сергійовичу ,,Бодьо,, , який віддав своє життя за Україну, проявивши незламну мужність, відвагу та самопожертву під час виконання бойового завдання.
З перших днів повномаштабного вторгнення Богдан не вагався ні хвилини пішов добровольцем – не чекаючи повісток, не шукаючи виправдань. Зробив цей вибір серцем. Бо не міг інакше. Залишив дім, обійми дружини, маленькі ручки донечки... і пішов захищати те, що було для нього найдорожчим – свою родину , свою землю, своє майбутнє. У нього не було страху, який зупиняє. Була любов, яка веде вперед.
Свою службу проходив у лавах 118-ї окремої бригади територіальної оборони імені отамана Лютого-Лютенка, в 159 батальйоні, в/ч А 7325 на посаді – снайпер-стрілець. Мав позивний ,,Бодьо,,.
Тримав оборону в найгарячіших точках – там, де було найважче, де кожен день був боротьбою за життя. Стояв до кінця, не відступаючи та не здаючись.
У листопаді 23-го, під Бахмутом, під час запеклих боїв отримав поранення та контузію. Це був один із тих моментів, коли війна залишає свій слід назавжди… Його евакуювали з поля бою, вирвавши з рук небезпеки, але не зламавши його дух.
Після лікування не залишив службу. Повернувся до строю – такий же відданий, сильний і незламний. Деякий час ніс службу на ППО, захищаючи небо і спокій мирних людей , тримаючи ще один важливий рубіж оборони. Згодом його шлях поліг на тривожний Сумський напрямок. Там, де постійна напруга, де ворог близько, де кожен день – це випробування на витримку і віру. Але найтяжчим і останнім для нього виявився Покровський напрямок. Там він провів 45 днів безперервних боїв , утримуючи позицію під постійним вогневим тиском ворога. Це був час , коли їжа і вода ставали на вагу золота, коли їх бракувало, коли кожен ковток і кожен шматок був на межі можливостей. Постійні обстріли, напруга, відсутність будь-яких умов для відпочинку – усе це ставало щоденною реальністю.
Саме там, 30 серпня 2024року, в н.п. Мемрик, Покровського р-ну, Донецької області, в запеклому бою, прикриваючи відхід своїх побратимів, отримав смертельне поранення. Його життя обірвалося там, де народжуються Герої… На полі бою…
Його подвиг є прикладом справжнього героїзму, відданості Батьківщині та заслуговує на найвище державне визнання.
З перших днів повномаштабного вторгнення Богдан не вагався ні хвилини пішов добровольцем – не чекаючи повісток, не шукаючи виправдань. Зробив цей вибір серцем. Бо не міг інакше. Залишив дім, обійми дружини, маленькі ручки донечки... і пішов захищати те, що було для нього найдорожчим – свою родину , свою землю, своє майбутнє. У нього не було страху, який зупиняє. Була любов, яка веде вперед.
Свою службу проходив у лавах 118-ї окремої бригади територіальної оборони імені отамана Лютого-Лютенка, в 159 батальйоні, в/ч А 7325 на посаді – снайпер-стрілець. Мав позивний ,,Бодьо,,.
Тримав оборону в найгарячіших точках – там, де було найважче, де кожен день був боротьбою за життя. Стояв до кінця, не відступаючи та не здаючись.
У листопаді 23-го, під Бахмутом, під час запеклих боїв отримав поранення та контузію. Це був один із тих моментів, коли війна залишає свій слід назавжди… Його евакуювали з поля бою, вирвавши з рук небезпеки, але не зламавши його дух.
Після лікування не залишив службу. Повернувся до строю – такий же відданий, сильний і незламний. Деякий час ніс службу на ППО, захищаючи небо і спокій мирних людей , тримаючи ще один важливий рубіж оборони. Згодом його шлях поліг на тривожний Сумський напрямок. Там, де постійна напруга, де ворог близько, де кожен день – це випробування на витримку і віру. Але найтяжчим і останнім для нього виявився Покровський напрямок. Там він провів 45 днів безперервних боїв , утримуючи позицію під постійним вогневим тиском ворога. Це був час , коли їжа і вода ставали на вагу золота, коли їх бракувало, коли кожен ковток і кожен шматок був на межі можливостей. Постійні обстріли, напруга, відсутність будь-яких умов для відпочинку – усе це ставало щоденною реальністю.
Саме там, 30 серпня 2024року, в н.п. Мемрик, Покровського р-ну, Донецької області, в запеклому бою, прикриваючи відхід своїх побратимів, отримав смертельне поранення. Його життя обірвалося там, де народжуються Герої… На полі бою…
Його подвиг є прикладом справжнього героїзму, відданості Батьківщині та заслуговує на найвище державне визнання.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кардаш Віра Григорівна
28 квітня 2026
2.
Максименко Вікторія Віталіївна
28 квітня 2026
3.
Чуніхіна Оксана Леонідівна
28 квітня 2026
4.
Гаврилюк Леся Миколаївна
28 квітня 2026
5.
Борхаленко Сергій Сергійович
28 квітня 2026
6.
Грушецька Анна Володимирівна
28 квітня 2026
7.
Гутник Ірина Петрівна
28 квітня 2026
8.
Мирон Вероніка Олександрівна
28 квітня 2026
9.
Колишко Марія Віталіївна
28 квітня 2026
10.
Іванів Марія Іванівна
28 квітня 2026
11.
Герасименко Ніна Олександрівна
28 квітня 2026
12.
Козубенко Марина Русланівна
28 квітня 2026
13.
Дяків Анна Богданівна
28 квітня 2026
14.
Мунтян Юлія Юріївна
28 квітня 2026
15.
Пухленко Карина Сергіївна
28 квітня 2026
16.
Кардаш Марія Михайлівна
28 квітня 2026
17.
Опришко Анастасія Василівна
28 квітня 2026
18.
Зварич Ольга Петрівна
28 квітня 2026
19.
Буцко Сергій Валерійович
28 квітня 2026
20.
Кардаш Наталія Іванівна
28 квітня 2026
21.
Буцко Ольга Анатоліївна
28 квітня 2026
22.
Ганас Марія Іванівна
28 квітня 2026
23.
Герасименко Софія Іванівна
28 квітня 2026
24.
Якименко Олена Леонідівна
28 квітня 2026
25.
Ганас Назар Петрович
28 квітня 2026
26.
Халус Ольга Василівна
28 квітня 2026
27.
Буланіна Вікторія Вікторівна
28 квітня 2026
28.
Сокольський Дмитро Анатолійович
28 квітня 2026
29.
Євстратенко Наталія Олександрівна
28 квітня 2026
30.
Тарасенко Марк Вікторович
28 квітня 2026
921
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 90 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.