№22/263760-еп
Присвоєння звання ,,Герой України,, (посмертно) військовослужбовцю Петренко Богдану Сергійовичу ,,БОДЬО,,
Автор (ініціатор): Петренко Ірина Володимирівна
Дата оприлюднення: 27 квітня 2026
Шановний пане Президенте України! Звертаюся до Вас з болем і великою надією розглянути питання щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові , солдату Петренко Богдану Сергійовичу ,,Бодьо,, , який віддав своє життя за Україну, проявивши незламну мужність, відвагу та самопожертву під час виконання бойового завдання.
З перших днів повномаштабного вторгнення Богдан не вагався ні хвилини пішов добровольцем – не чекаючи повісток, не шукаючи виправдань. Зробив цей вибір серцем. Бо не міг інакше. Залишив дім, обійми дружини, маленькі ручки донечки... і пішов захищати те, що було для нього найдорожчим – свою родину , свою землю, своє майбутнє. У нього не було страху, який зупиняє. Була любов, яка веде вперед.
Свою службу проходив у лавах 118-ї окремої бригади територіальної оборони імені отамана Лютого-Лютенка, в 159 батальйоні, в/ч А 7325 на посаді – снайпер-стрілець. Мав позивний ,,Бодьо,,.
Тримав оборону в найгарячіших точках – там, де було найважче, де кожен день був боротьбою за життя. Стояв до кінця, не відступаючи та не здаючись.
У листопаді 23-го, під Бахмутом, під час запеклих боїв отримав поранення та контузію. Це був один із тих моментів, коли війна залишає свій слід назавжди… Його евакуювали з поля бою, вирвавши з рук небезпеки, але не зламавши його дух.
Після лікування не залишив службу. Повернувся до строю – такий же відданий, сильний і незламний. Деякий час ніс службу на ППО, захищаючи небо і спокій мирних людей , тримаючи ще один важливий рубіж оборони. Згодом його шлях поліг на тривожний Сумський напрямок. Там, де постійна напруга, де ворог близько, де кожен день – це випробування на витримку і віру. Але найтяжчим і останнім для нього виявився Покровський напрямок. Там він провів 45 днів безперервних боїв , утримуючи позицію під постійним вогневим тиском ворога. Це був час , коли їжа і вода ставали на вагу золота, коли їх бракувало, коли кожен ковток і кожен шматок був на межі можливостей. Постійні обстріли, напруга, відсутність будь-яких умов для відпочинку – усе це ставало щоденною реальністю.
Саме там, 30 серпня 2024року, в н.п. Мемрик, Покровського р-ну, Донецької області, в запеклому бою, прикриваючи відхід своїх побратимів, отримав смертельне поранення. Його життя обірвалося там, де народжуються Герої… На полі бою…
Його подвиг є прикладом справжнього героїзму, відданості Батьківщині та заслуговує на найвище державне визнання.
З перших днів повномаштабного вторгнення Богдан не вагався ні хвилини пішов добровольцем – не чекаючи повісток, не шукаючи виправдань. Зробив цей вибір серцем. Бо не міг інакше. Залишив дім, обійми дружини, маленькі ручки донечки... і пішов захищати те, що було для нього найдорожчим – свою родину , свою землю, своє майбутнє. У нього не було страху, який зупиняє. Була любов, яка веде вперед.
Свою службу проходив у лавах 118-ї окремої бригади територіальної оборони імені отамана Лютого-Лютенка, в 159 батальйоні, в/ч А 7325 на посаді – снайпер-стрілець. Мав позивний ,,Бодьо,,.
Тримав оборону в найгарячіших точках – там, де було найважче, де кожен день був боротьбою за життя. Стояв до кінця, не відступаючи та не здаючись.
У листопаді 23-го, під Бахмутом, під час запеклих боїв отримав поранення та контузію. Це був один із тих моментів, коли війна залишає свій слід назавжди… Його евакуювали з поля бою, вирвавши з рук небезпеки, але не зламавши його дух.
Після лікування не залишив службу. Повернувся до строю – такий же відданий, сильний і незламний. Деякий час ніс службу на ППО, захищаючи небо і спокій мирних людей , тримаючи ще один важливий рубіж оборони. Згодом його шлях поліг на тривожний Сумський напрямок. Там, де постійна напруга, де ворог близько, де кожен день – це випробування на витримку і віру. Але найтяжчим і останнім для нього виявився Покровський напрямок. Там він провів 45 днів безперервних боїв , утримуючи позицію під постійним вогневим тиском ворога. Це був час , коли їжа і вода ставали на вагу золота, коли їх бракувало, коли кожен ковток і кожен шматок був на межі можливостей. Постійні обстріли, напруга, відсутність будь-яких умов для відпочинку – усе це ставало щоденною реальністю.
Саме там, 30 серпня 2024року, в н.п. Мемрик, Покровського р-ну, Донецької області, в запеклому бою, прикриваючи відхід своїх побратимів, отримав смертельне поранення. Його життя обірвалося там, де народжуються Герої… На полі бою…
Його подвиг є прикладом справжнього героїзму, відданості Батьківщині та заслуговує на найвище державне визнання.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Матіїшин Галина Михайлівна
19 травня 2026
2.
Харо Ірина Романівна
19 травня 2026
3.
Листопад Світлана Миколаївна
19 травня 2026
4.
Сенів Олександра Ярославівна
19 травня 2026
5.
Терещенко Вікторія Олександрівна
19 травня 2026
6.
Афанасенко Ольга Вікторівна
19 травня 2026
7.
Залуцька Ірина Василівна
19 травня 2026
8.
Грицило Галина Михайлівна
19 травня 2026
9.
Манін Володимир Вікторович
19 травня 2026
10.
Горова Наталія Іванівна
19 травня 2026
11.
Гаврильченко Олег Станіславович
19 травня 2026
12.
Пінчук Любов Анатоліївна
19 травня 2026
13.
Жужма Інеса Іванівна
19 травня 2026
14.
Кошіль Світлана Дмитрівна
19 травня 2026
15.
Шикарєва Тетяна Леонідівна
19 травня 2026
16.
Михайлюк Валентина Володимирівна
19 травня 2026
17.
Генералова Світлана Анатоліївна
19 травня 2026
18.
Римець Вікторія Михайлівна
19 травня 2026
19.
Прокопчук Олег Петрович
19 травня 2026
20.
Порохня Олександра Олександрівна
19 травня 2026
21.
Чайковська Анастасія Богданівна
19 травня 2026
22.
Цух Світлана Михайлівна
19 травня 2026
23.
Майсон Юрій Миколайович
19 травня 2026
24.
Сторожук Іванна Михайлівна
19 травня 2026
25.
Новак Юрій Васильович
19 травня 2026
26.
Каган Олена Григорівна
19 травня 2026
27.
Сімакова Наталія Леонідівна
19 травня 2026
28.
Водолага Людмила Василівна
19 травня 2026
29.
Нєжинська Марія Іванівна
19 травня 2026
30.
Семенчук Галина Володимирівна
19 травня 2026
5386
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 69 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.