№22/263808-еп
Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) солдату Національної гвардії України Амельченку Дмитру Сергійовичу
Автор (ініціатор): Шемет Тетяна Сергіївна
Дата оприлюднення: 28 квітня 2026
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас від імені дружини, двох неповнолітніх діток, які залишилися сиротами, родичів та друзів з проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) уродженцю м.Шостки, Сумської області, справжньому патріоту, мужньому захиснику нашої держави, солдату Національної гвардії України Амельченку Дмитру Сергійовичу 24.07.1988 року народження.
У 2024 році Дмитро Амельченко добровільно став до лав 2-го Шосткинського полку Національної гвардії України військової частини 3022. Будучи помічником гранатометника, він самовіддано боронив кордони рідної Сумщини. Його професіоналізм та відвага були відзначені:
Нагрудним знаком «Ветеран війни — учасник бойових дій»;
Численними грамотами та подяками від керівництва за сумлінне виконання бойових завдань.
Побратими згадують його як надійного друга, людину слова та надзвичайно врівноваженого бійця, який користувався беззаперечним авторитетом.
Дмитро мріяв про мирне життя у власному будинку разом із коханою дружиною Інною та двома дітьми — сином Матвійком та донечкою Настею. Проте він усвідомлював, що ціна цього миру — боротьба.
27 лютого 2026 року, виконуючи чергове бойове завдання з охорони та оборони державного кордону на Сумщині, Дмитро Амельченко отримав поранення, несумісні з життям. Він загинув, захищаючи свій дім, свою родину та кожного з нас, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.
Дмитро віддав за волю України найцінніше — своє життя. Його діти залишилися без батька, дружина — без опори, а Україна — без одного з найкращих своїх синів. Присвоєння звання Героя України — це найменше, що держава може зробити для увічнення пам’яті про його подвиг та підтримки його сім'ї.
«Він найбільше цінував щирість і був відданим другом, який ніколи не зрадить».
Вічна пам’ять та слава Герою! Слава Україні!
Звертаюся до Вас від імені дружини, двох неповнолітніх діток, які залишилися сиротами, родичів та друзів з проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) уродженцю м.Шостки, Сумської області, справжньому патріоту, мужньому захиснику нашої держави, солдату Національної гвардії України Амельченку Дмитру Сергійовичу 24.07.1988 року народження.
У 2024 році Дмитро Амельченко добровільно став до лав 2-го Шосткинського полку Національної гвардії України військової частини 3022. Будучи помічником гранатометника, він самовіддано боронив кордони рідної Сумщини. Його професіоналізм та відвага були відзначені:
Нагрудним знаком «Ветеран війни — учасник бойових дій»;
Численними грамотами та подяками від керівництва за сумлінне виконання бойових завдань.
Побратими згадують його як надійного друга, людину слова та надзвичайно врівноваженого бійця, який користувався беззаперечним авторитетом.
Дмитро мріяв про мирне життя у власному будинку разом із коханою дружиною Інною та двома дітьми — сином Матвійком та донечкою Настею. Проте він усвідомлював, що ціна цього миру — боротьба.
27 лютого 2026 року, виконуючи чергове бойове завдання з охорони та оборони державного кордону на Сумщині, Дмитро Амельченко отримав поранення, несумісні з життям. Він загинув, захищаючи свій дім, свою родину та кожного з нас, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.
Дмитро віддав за волю України найцінніше — своє життя. Його діти залишилися без батька, дружина — без опори, а Україна — без одного з найкращих своїх синів. Присвоєння звання Героя України — це найменше, що держава може зробити для увічнення пам’яті про його подвиг та підтримки його сім'ї.
«Він найбільше цінував щирість і був відданим другом, який ніколи не зрадить».
Вічна пам’ять та слава Герою! Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Крючкова Тетяна Миколаївна
28 квітня 2026
2.
Нестеренко Роман Анатолійович
28 квітня 2026
3.
Сенько Ігор Володимирович
28 квітня 2026
4.
Однолєток Павло Вікторович
28 квітня 2026
5.
Головаш Юлія Миколаївна
28 квітня 2026
6.
Титович Юлія Анатоліївна
28 квітня 2026
7.
Головчук Юлія Володимирівна
28 квітня 2026
8.
Чуніхіна Оксана Леонідівна
28 квітня 2026
9.
Корнієнко Олександр Олександрович
28 квітня 2026
10.
Мандрик Наталія Борисівна
28 квітня 2026
11.
Титович Тимур Іванович
28 квітня 2026
12.
Трофименко Лілія Станіславівна
28 квітня 2026
13.
Троян Анна Анатоліївна
28 квітня 2026
14.
Гутник Ірина Петрівна
28 квітня 2026
15.
Тарасенко Олена Миколаївна
28 квітня 2026
16.
Мунтян Юлія Юріївна
28 квітня 2026
17.
Сакун Катерина Валентинівна
28 квітня 2026
18.
Хронюк Лідія Михайлівна
28 квітня 2026
19.
Зварич Ольга Петрівна
28 квітня 2026
20.
Дегтярьов Віталій Анатолійович
28 квітня 2026
21.
Антоневич Ігор Іванович
28 квітня 2026
22.
Моісеєнко Олена Володимирівна
28 квітня 2026
23.
Хмелецька Ганна Анатоліївна
28 квітня 2026
24.
Серго Надія Олексіївна
28 квітня 2026
25.
Шкредь Марина Василівна
28 квітня 2026
26.
Ковтун Віталій Олександрович
28 квітня 2026
27.
Качанова Ірина Федорівна
28 квітня 2026
28.
Лисенко Марина Сергіївна
28 квітня 2026
29.
Халус Ольга Василівна
28 квітня 2026
30.
Боклаг Альона Анатоліївна
28 квітня 2026
181
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.