№22/263808-еп
Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) солдату Національної гвардії України Амельченку Дмитру Сергійовичу
Автор (ініціатор): Шемет Тетяна Сергіївна
Дата оприлюднення: 28 квітня 2026
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас від імені дружини, двох неповнолітніх діток, які залишилися сиротами, родичів та друзів з проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) уродженцю м.Шостки, Сумської області, справжньому патріоту, мужньому захиснику нашої держави, солдату Національної гвардії України Амельченку Дмитру Сергійовичу 24.07.1988 року народження.
У 2024 році Дмитро Амельченко добровільно став до лав 2-го Шосткинського полку Національної гвардії України військової частини 3022. Будучи помічником гранатометника, він самовіддано боронив кордони рідної Сумщини. Його професіоналізм та відвага були відзначені:
Нагрудним знаком «Ветеран війни — учасник бойових дій»;
Численними грамотами та подяками від керівництва за сумлінне виконання бойових завдань.
Побратими згадують його як надійного друга, людину слова та надзвичайно врівноваженого бійця, який користувався беззаперечним авторитетом.
Дмитро мріяв про мирне життя у власному будинку разом із коханою дружиною Інною та двома дітьми — сином Матвійком та донечкою Настею. Проте він усвідомлював, що ціна цього миру — боротьба.
27 лютого 2026 року, виконуючи чергове бойове завдання з охорони та оборони державного кордону на Сумщині, Дмитро Амельченко отримав поранення, несумісні з життям. Він загинув, захищаючи свій дім, свою родину та кожного з нас, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.
Дмитро віддав за волю України найцінніше — своє життя. Його діти залишилися без батька, дружина — без опори, а Україна — без одного з найкращих своїх синів. Присвоєння звання Героя України — це найменше, що держава може зробити для увічнення пам’яті про його подвиг та підтримки його сім'ї.
«Він найбільше цінував щирість і був відданим другом, який ніколи не зрадить».
Вічна пам’ять та слава Герою! Слава Україні!
Звертаюся до Вас від імені дружини, двох неповнолітніх діток, які залишилися сиротами, родичів та друзів з проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) уродженцю м.Шостки, Сумської області, справжньому патріоту, мужньому захиснику нашої держави, солдату Національної гвардії України Амельченку Дмитру Сергійовичу 24.07.1988 року народження.
У 2024 році Дмитро Амельченко добровільно став до лав 2-го Шосткинського полку Національної гвардії України військової частини 3022. Будучи помічником гранатометника, він самовіддано боронив кордони рідної Сумщини. Його професіоналізм та відвага були відзначені:
Нагрудним знаком «Ветеран війни — учасник бойових дій»;
Численними грамотами та подяками від керівництва за сумлінне виконання бойових завдань.
Побратими згадують його як надійного друга, людину слова та надзвичайно врівноваженого бійця, який користувався беззаперечним авторитетом.
Дмитро мріяв про мирне життя у власному будинку разом із коханою дружиною Інною та двома дітьми — сином Матвійком та донечкою Настею. Проте він усвідомлював, що ціна цього миру — боротьба.
27 лютого 2026 року, виконуючи чергове бойове завдання з охорони та оборони державного кордону на Сумщині, Дмитро Амельченко отримав поранення, несумісні з життям. Він загинув, захищаючи свій дім, свою родину та кожного з нас, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.
Дмитро віддав за волю України найцінніше — своє життя. Його діти залишилися без батька, дружина — без опори, а Україна — без одного з найкращих своїх синів. Присвоєння звання Героя України — це найменше, що держава може зробити для увічнення пам’яті про його подвиг та підтримки його сім'ї.
«Він найбільше цінував щирість і був відданим другом, який ніколи не зрадить».
Вічна пам’ять та слава Герою! Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Димова Маргарита Олегівна
28 липня 2026
2.
Фетісова Оксана Олександрівна
28 липня 2026
3.
Гуренко Мар'яна Ігорівна
28 липня 2026
4.
Буланкова Марія Володимирівна
28 липня 2026
5.
Кондратюк Ілона Олександрівна
28 липня 2026
6.
Паламарчук Олександра Русланівна
28 липня 2026
7.
Колесник Юлія Олександрівна
28 липня 2026
8.
Шкарапута Ольга Петрівна
28 липня 2026
9.
Фарбітна Ніна Петрівна
28 липня 2026
10.
Гончаренко Вікторія Олександрівна
28 липня 2026
11.
Хвальчик Марія Сергіївна
28 липня 2026
12.
Коротя Юлія Володимирівна
28 липня 2026
13.
Маковій Софія Павлівна
28 липня 2026
14.
Бітківська Оксана Василівна
28 липня 2026
15.
Марчук Катерина Дмитрівна
27 липня 2026
16.
Лябах Ірина Анатоліївна
27 липня 2026
17.
Трегуб Юлія Леонідівна
27 липня 2026
18.
Оглоб'як Христина Віталіївна
27 липня 2026
19.
Стасюк Анна Олександрівна
27 липня 2026
20.
Граур Сніжана Олександрівна
27 липня 2026
21.
Мельник Тетяна Олександрівна
27 липня 2026
22.
Пшук Мирослава Олександрівна
27 липня 2026
23.
Харченко Богдан Анатолійович
27 липня 2026
24.
Климик Наталія Василівна
27 липня 2026
25.
Лощиць Наталія Вікторівна
27 липня 2026
26.
Шнипко Альбіна Юріївна
27 липня 2026
27.
Шкоропад Наталія Олегівна
27 липня 2026
28.
Чмуневич Вікторія Володимирівна
27 липня 2026
29.
Кащенко Тетяна Петрівна
27 липня 2026
30.
Козачок Катерина Анатоліївна
27 липня 2026