Я сестра загиблого військовослужбовця ЗСУ Вицига Анастасія Василівна, звертаюсь до вас Пане Президенте, та прошу присвоїти посмертно звання Героя України, вірному сину своєї Батьківщини, хороброму воїну Збройних Сил України Маковею Сергію Васильовичу 18.08.2000 р.н.,народженому в селі Сербичани, Чернівецької області, Дністровського району.
Сергій підписав контракт 16.11.2021 року і з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист рідної України.
19 серпня 2022 р. під час виконання бойового завдання у населеному пункті Шестакове Чугуївського району Харківської області одержав: Мінно вибухову травму. Опіки 2 ступеня, важкі травми внутрішніх органів, та ніг. Тоді він ніс службу у військовій частині А1008. Після довгого лікування та реабілітації він знову повернувся на службу, так як вважав це своїм обов’язком.
Через роки, вже будучи навідником 1-го протитанкового відділення, протитанкового взводу роти вогневої підтримки 3-го батальйону територіальної оборони військової частини А7035 солдат Маковей Сергій Васильович 18.08.2000 р.н призваний до мобілізації 2-м відділом Дністровського РТЦК та СП Чернівецької області 16.11.2021 року, а 16.04.2026 року в районі н.п. БОЯРО-ЛЕЖАЧІ Новослобідської сільської громади Конотопського району Сумської області внаслідок удару ворожого FPV-дрона по АТ типу «Багі» ЗАГИНУВ при виконанні службового завдання.
Сергія за роки служби було нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України»
Нагороджено відзнакою командира військової частини А7035 «За сумлінну службу» та відзнакою «Зірка Сил Територіальної Оборони» у нього було багато грамот за старанність, патріотизм, самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Лист пошани від президента України Володимира Зеленського від 23.04.26 року. Відзнакою командира частини А7035 «За сумлінну службу»
також Сергій був нагороджений орденом « За мужність 3 ступеня» указом президента України №759/2022 р.
Сергій був справжнім,мужнім сином своєї Батьківщини і до останньго подиху захищав цілісність її кордонів,відчайдушно боровся з ворогом ,під обстрілами проводив евакуацію поранених і забирав загиблих, ризикуючи своїм життям. Він їхав туди куди ніхто більше не наважувався, виконув завдання які могли коштувати йому життя, так як останнього разу коли він вночі виїхав на евакуацію і загинув від ворожого дрона.
Всі хто знав мого брата казали,що він був дуже сміливим і не дивлячись ні на що,допомагав іншим, навіть ціною власного життя.
Обов'язок батьків - виховати хорошу людину,справжнього чоловіка,патріота,таким був наш єдиний син, та брат, який не зважаючи ні на що, захищав рідну землю і хотів щоб ми жили у вільній,мирній,квітучій Україні...
Захищав до останнього подиху...
Сергію Маковею з позивним "Мак" назавжди 25 років...він не встиг створити сімʼю, народити дітей, у нього все життя мало бути попереду…
Шановний Володимире Олександровичу, просимо удостоїти подвиг мого брата почесним званням Героя України (посмертно)
Слава Україні!!!