Просимо Вас розглянути питання про присвоєння найвищої державної нагороди - звання Героя України (посмертно) Івасюку Борису Олеговичу, 22 вересня 1996 року народження. Солдат Івасюк Борис Олегович служив у 4 відділенні охорони, 3 зводу охорони роти охорони військової частини А 1476 27 окремої артилерійської бригади імені кошового отамана П.Калнишевського.

Петиція до Президента України
щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Івасюку Борису Олеговичу
Шановний пане Президенте України!
Просимо Вас розглянути питання про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) Івасюку Борису Олеговичу, 22 вересня 1996 року народження, військовослужбовцю Збройних Сил України, який віддав своє життя за незалежність і територіальну цілісність України.
Івасюк Борис Олегович був прийнятий на військову службу за контрактом 15 червня 2020 року Інгулецьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області. Із початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації він мужньо виконував бойові завдання на Донецькому, Харківському та Сумському напрямках, проявляючи стійкість, відданість військовій присязі та особисту мужність у боротьбі за свободу українського народу Солдат Івасюк Борис Олегович служив у 4 відділенні охорони, 3 взводу охорони роти охорони військової частини А 1476 27 окремої артилерійської бригади імені кошового отамана П. Калнишевського.
26 березня 2026 року під час виконання бойового вогневого завдання гарматою самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону на вогневій позиції поблизу населеного пункту Лужки Шостинського району Сумської області, охороняючи гармату та своїх побратимів, Івасюк Борис Олегович отримав тяжкі поранення. Після цього він був евакуйований до КНП «Глухівська міська лікарня» Глухівської міської ради, згодом госпіталізований до Сумської обласної клінічної лікарні м. Суми.
У подальшому Бориса було переведено до відділення реанімації та інтенсивної терапії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» м. Києва, де лікарі боролися за його життя.
4 квітня 2026 року близько 19:15 години у відділенні реанімації та інтенсивної терапії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» м. Києва Івасюк Борис Олегович помер внаслідок отриманих під час виконання бойового завдання поранень. Івасюк Борис Олегович до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, проявив мужність, самопожертву та героїзм під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України. Його відданість службі, стійкість у бою та жертовність є прикладом справжнього героїзму та незламності українського воїна.
Борис Олегович нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест" ( 01.11.2023 р.) Ми пишаємось чоловіком, батьком, братом, дядьком, пишаємося його незламністю, силою духу і патріотизмом.
Нашому Герою назавжди 29 .
Із огляду на проявлену мужність, героїзм і самопожертву під час виконання бойового завдання, просимо присвоїти Івасюку Борису Олеговичу найвище державне звання — Герой України (посмертно), за відданість Батьківщині, мужність, героїзм і самопожертву, проявлені під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Сподіваємось на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану воїну, який загинув за нас із Вами, за вільну та мирну Україну.
Із глибокою повагою та вірою в справедливість.
Вічна пам'ять Герою України.
Слава Україні!