Присвоєння звання Героя України з врученням ордену "Золота Зірка" (посмертно) старшому лейтенанту КОВАЛЕНКУ Олегу Миколайовичу, командиру взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти 23-ї окремої механізованої бригади військової частини А4741, 23.02.1973 року народження, позивний "Оператор".

  Шановний пане Президенте!
  Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України з врученням ордена "Золота Зірка" (посмертно) за сумлінне та бездоганне служіння українському народові, за мужність та героїзм при виконанні військового обов'язку в  умовах воєнного стану старшому лейтенанту КОВАЛЕНКУ Олегу Миколайовичу, командиру взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти 23-ї окремої механізованої бригади.
  Олег Миколайович народився в Одесі, виріс та розбудовував своє життя в рідному місті. До війни займався торгівлею, мав власний інтернет-магазин, за освітою - інженер-будівельник, а у вільний від роботи час приділяв увагу громадській діяльності. Був частим гостем ТВ-ефірів, як експерт у будівництві.  Також часто публікував експертні огляди щодо розвитку Одеси, забудови та реставрації пам'ятників архітектури. Але два роки тому, коли країна опинилася у небезпеці, він був мобілізований. Пройшовши військове навчання у Львівській академії сухопутних військ, Олег Миколайович  приєднався до 23-ї окремої механізованої бригади в/ч А4741. Службу почав у  інженерно-саперному взводі  одного з механізованих  батальйонів, згодом його перевели до інженерно-саперної роти бригади. У військовій частині А4741 він опинився серед досвідчених та рішучих військових сержантів та солдатів, готових до сміливих дій, для яких страху не існує. Пліч-о-пліч із такими побратимами Олег служив та ефективно співпрацював.
  Олег Миколайович ще з першого дня повномасштабного вторгнення росії був готовий стати на захист України. Вже тоді він записався до тероборони, й був готовий взяти до рук автомат та боротися за свободу свого народу.
  Олег Миколайович був спокійним та впевненим, мужнім та наполегливим, завжди відстоював свою точку зору, тримав оборону нашої країни, а саме, прокладав шлях до її майбутньої Перемоги.
За строк служби отримав наступні відзнаки Президента України:
- медаль та грамоту "За оборону України";
- медаль "Відвага та честь";
- медаль "Ветеран війни".
  Але 12 грудня 2024 року поблизу н.п. Розлив, Волноваського р-ну, Донецької обл., мужньо виконуючи військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув старший лейтенант КОВАЛЕНКО Олег Миколайович.
У нього залишилась любляча родина - дружина, син 12 років, донечка 3 роки, мати та брат.
  Пане Президенте, від усієї родини просимо підписати петицію про присвоєння почесного звання Героя України з врученням ордена "Золота Зірка" (посмертно) старшому лейтенанту КОВАЛЕНКУ Олегу Миколайовичу, який своїми героїчними вчинками та ціною власного життя довів, що у людини можна забрати життя, але не можна забрати волю.
Вічна пам'ять та шана, доземний уклін Герою!
Слава Україні!