№22/264220-еп
ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) ДМИТРУКУ БОГДАНУ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ 27.11.1980 В/ч 2382, 11-й Краматорський прикордонний загін
Автор (ініціатор): Мартинюк Надія Юріївна
Дата оприлюднення: 05 травня 2026
Шановний пане Президенте!
З глибоким болем у серці звертаюся до Вас із проханням розглянути петицію щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату, Дмитруку Богдану Олександровичу 27.11.1980 — воїну, який служив В/ч 2382, 11-й Краматорський прикордонний загін, 3-й ПКШР, 1-й ВПС - віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Богдан Дмитрук був не просто військовослужбовцем — він був Людиною честі, гідності та великої внутрішньої сили. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, підтримував бойовий дух побратимів і власним прикладом надихав на стійкість і незламність.
Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Волохівське Харківської області, внаслідок атаки ворожого FPV-дрона, Богдан здійснив подвиг справжнього Героя — свідомо пожертвував власним життям, прикривши собою побратима. У той вирішальний момент він зробив вибір не між життям і смертю, а між собою і іншим — і обрав врятувати життя товариша. Він не міг вчинити інакше, бо таким був його характер, його цінності, його серце.
Він жив за словами, які неодноразово повторював із Євангелія від Івана: «Ніхто більшої любові не має над ту, як хто душу свою покладе за друзів своїх». Для нього це були не просто слова — це була правда, якою він жив і яку засвідчив власним життям.
У мирному житті Богдан був світлою, щирою, доброю людиною. Люблячий чоловік і турботливий батько, відданий син, надійний друг і побратим. Він ніколи не проходив повз чужий біль, завжди знаходив слова підтримки і сили допомогти. Його людяність, відкритість і доброта назавжди залишаться у пам’яті тих, хто його знав.
Він щиро любив Україну, популяризував її культуру, традиції та духовні цінності. Був справжнім патріотом не на словах, а у щоденних вчинках.
Сьогодні його ім’я звучить із болем і гордістю водночас. Для рідних, друзів і побратимів це невимовна втрата. Для України — приклад справжнього героїзму, самопожертви та безмежної любові до Батьківщини. Його подвиг — це нагадування кожному з нас про ціну свободи. Це вчинок, який не має бути забутий.
Прошу Вас гідно вшанувати пам’ять Богдана Дмитрука та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять Герою. ШАНА І ЧЕСТЬ ...
З глибоким болем у серці звертаюся до Вас із проханням розглянути петицію щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату, Дмитруку Богдану Олександровичу 27.11.1980 — воїну, який служив В/ч 2382, 11-й Краматорський прикордонний загін, 3-й ПКШР, 1-й ВПС - віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Богдан Дмитрук був не просто військовослужбовцем — він був Людиною честі, гідності та великої внутрішньої сили. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, підтримував бойовий дух побратимів і власним прикладом надихав на стійкість і незламність.
Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Волохівське Харківської області, внаслідок атаки ворожого FPV-дрона, Богдан здійснив подвиг справжнього Героя — свідомо пожертвував власним життям, прикривши собою побратима. У той вирішальний момент він зробив вибір не між життям і смертю, а між собою і іншим — і обрав врятувати життя товариша. Він не міг вчинити інакше, бо таким був його характер, його цінності, його серце.
Він жив за словами, які неодноразово повторював із Євангелія від Івана: «Ніхто більшої любові не має над ту, як хто душу свою покладе за друзів своїх». Для нього це були не просто слова — це була правда, якою він жив і яку засвідчив власним життям.
У мирному житті Богдан був світлою, щирою, доброю людиною. Люблячий чоловік і турботливий батько, відданий син, надійний друг і побратим. Він ніколи не проходив повз чужий біль, завжди знаходив слова підтримки і сили допомогти. Його людяність, відкритість і доброта назавжди залишаться у пам’яті тих, хто його знав.
Він щиро любив Україну, популяризував її культуру, традиції та духовні цінності. Був справжнім патріотом не на словах, а у щоденних вчинках.
Сьогодні його ім’я звучить із болем і гордістю водночас. Для рідних, друзів і побратимів це невимовна втрата. Для України — приклад справжнього героїзму, самопожертви та безмежної любові до Батьківщини. Його подвиг — це нагадування кожному з нас про ціну свободи. Це вчинок, який не має бути забутий.
Прошу Вас гідно вшанувати пам’ять Богдана Дмитрука та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять Герою. ШАНА І ЧЕСТЬ ...
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Пась Вячеслав Петрович
05 травня 2026
2.
Сус Наталія Миколаївна
05 травня 2026
3.
Врублевська Анна Петрівна
05 травня 2026
4.
Ткач Людмила Анатоліївна
05 травня 2026
5.
Лось Майя Вікторівна
05 травня 2026
6.
Цемін Антоніна Миколаївна
05 травня 2026
7.
Совальська Софія Вадимівна
05 травня 2026
8.
Долгополова Наталія Григорівна
05 травня 2026
9.
Куянов Олександр Сергійович
05 травня 2026
10.
Татюк Вікторія Валеріївна
05 травня 2026
11.
Бугайова Аліна Федорівна
05 травня 2026
12.
Нагорний Олександр Валентинович
05 травня 2026
13.
Гребеннікова Марина Володимирівна
05 травня 2026
14.
Кузнецова Юлія Вячеславівна
05 травня 2026
15.
Карпік Оксана Валеріївна
05 травня 2026
16.
Панасюк Надія Петрівна
05 травня 2026
17.
Доценко Наталія Володимирівна
05 травня 2026
18.
Максютенко Людмила Анатоліївна
05 травня 2026
19.
Ратушняк Михайло Васильович
05 травня 2026
20.
Карпук Тетяна Ростиславівна
05 травня 2026
21.
Глазунова Ганна Павлівна
05 травня 2026
22.
Шапка Ілона Сергіївна
05 травня 2026
23.
Третяк Ігор Ярославович
05 травня 2026
24.
Мушка Анатолій Володимирович
05 травня 2026
25.
Федорук Федір Панасович
05 травня 2026
26.
Шевчук Наталія Яремівна
05 травня 2026
27.
Когут Вікторія Петрівна
05 травня 2026
28.
Турко Галина Іванівна
05 травня 2026
29.
Санжарівський Сергій Миколайович
05 травня 2026
30.
Гуменна Мар'яна Василівна
05 травня 2026
419
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.