№22/264220-еп
ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) ДМИТРУКУ БОГДАНУ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ 27.11.1980 В/ч 2382, 11-й Краматорський прикордонний загін
Автор (ініціатор): Мартинюк Надія Юріївна
Дата оприлюднення: 05 травня 2026
Шановний пане Президенте!
З глибоким болем у серці звертаюся до Вас із проханням розглянути петицію щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату, Дмитруку Богдану Олександровичу 27.11.1980 — воїну, який служив В/ч 2382, 11-й Краматорський прикордонний загін, 3-й ПКШР, 1-й ВПС - віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Богдан Дмитрук був не просто військовослужбовцем — він був Людиною честі, гідності та великої внутрішньої сили. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, підтримував бойовий дух побратимів і власним прикладом надихав на стійкість і незламність.
Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Волохівське Харківської області, внаслідок атаки ворожого FPV-дрона, Богдан здійснив подвиг справжнього Героя — свідомо пожертвував власним життям, прикривши собою побратима. У той вирішальний момент він зробив вибір не між життям і смертю, а між собою і іншим — і обрав врятувати життя товариша. Він не міг вчинити інакше, бо таким був його характер, його цінності, його серце.
Він жив за словами, які неодноразово повторював із Євангелія від Івана: «Ніхто більшої любові не має над ту, як хто душу свою покладе за друзів своїх». Для нього це були не просто слова — це була правда, якою він жив і яку засвідчив власним життям.
У мирному житті Богдан був світлою, щирою, доброю людиною. Люблячий чоловік і турботливий батько, відданий син, надійний друг і побратим. Він ніколи не проходив повз чужий біль, завжди знаходив слова підтримки і сили допомогти. Його людяність, відкритість і доброта назавжди залишаться у пам’яті тих, хто його знав.
Він щиро любив Україну, популяризував її культуру, традиції та духовні цінності. Був справжнім патріотом не на словах, а у щоденних вчинках.
Сьогодні його ім’я звучить із болем і гордістю водночас. Для рідних, друзів і побратимів це невимовна втрата. Для України — приклад справжнього героїзму, самопожертви та безмежної любові до Батьківщини. Його подвиг — це нагадування кожному з нас про ціну свободи. Це вчинок, який не має бути забутий.
Прошу Вас гідно вшанувати пам’ять Богдана Дмитрука та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять Герою. ШАНА І ЧЕСТЬ ...
З глибоким болем у серці звертаюся до Вас із проханням розглянути петицію щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату, Дмитруку Богдану Олександровичу 27.11.1980 — воїну, який служив В/ч 2382, 11-й Краматорський прикордонний загін, 3-й ПКШР, 1-й ВПС - віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Богдан Дмитрук був не просто військовослужбовцем — він був Людиною честі, гідності та великої внутрішньої сили. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, підтримував бойовий дух побратимів і власним прикладом надихав на стійкість і незламність.
Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Волохівське Харківської області, внаслідок атаки ворожого FPV-дрона, Богдан здійснив подвиг справжнього Героя — свідомо пожертвував власним життям, прикривши собою побратима. У той вирішальний момент він зробив вибір не між життям і смертю, а між собою і іншим — і обрав врятувати життя товариша. Він не міг вчинити інакше, бо таким був його характер, його цінності, його серце.
Він жив за словами, які неодноразово повторював із Євангелія від Івана: «Ніхто більшої любові не має над ту, як хто душу свою покладе за друзів своїх». Для нього це були не просто слова — це була правда, якою він жив і яку засвідчив власним життям.
У мирному житті Богдан був світлою, щирою, доброю людиною. Люблячий чоловік і турботливий батько, відданий син, надійний друг і побратим. Він ніколи не проходив повз чужий біль, завжди знаходив слова підтримки і сили допомогти. Його людяність, відкритість і доброта назавжди залишаться у пам’яті тих, хто його знав.
Він щиро любив Україну, популяризував її культуру, традиції та духовні цінності. Був справжнім патріотом не на словах, а у щоденних вчинках.
Сьогодні його ім’я звучить із болем і гордістю водночас. Для рідних, друзів і побратимів це невимовна втрата. Для України — приклад справжнього героїзму, самопожертви та безмежної любові до Батьківщини. Його подвиг — це нагадування кожному з нас про ціну свободи. Це вчинок, який не має бути забутий.
Прошу Вас гідно вшанувати пам’ять Богдана Дмитрука та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять Герою. ШАНА І ЧЕСТЬ ...
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Царик Андрій Якович
20 червня 2026
2.
Баранюк Єлизавета Леонідівна
20 червня 2026
3.
Драганова Аліна Петрівна
20 червня 2026
4.
Гринишин Михайло Ярославович
20 червня 2026
5.
Ромаскевич Ольга Георгіївна
20 червня 2026
6.
Корж Олена Миколаївна
20 червня 2026
7.
Шостак Надія Степанівна
20 червня 2026
8.
Петрюк Вероніка Едуардівна
20 червня 2026
9.
Гарбуз Віталіна Анатоліївна
20 червня 2026
10.
Черниш Тетяна Миколаївна
20 червня 2026
11.
Дячук Юлія Миколаївна
20 червня 2026
12.
Куш Жанна Миколаївна
20 червня 2026
13.
Черкавська Вікторія Вікторівна
20 червня 2026
14.
Мірошніченко Ірина Олександрівна
20 червня 2026
15.
Пасіка Аліна Сергіївна
19 червня 2026
16.
Шворак Тетяна Миколаївна
19 червня 2026
17.
Гришук Назар Степанович
19 червня 2026
18.
Кривецька Ольга Петрівна
19 червня 2026
19.
Вівсянник Марія Михайлівна
19 червня 2026
20.
Мєлікова Олександра Вікторівна
19 червня 2026
21.
Шмига Світлана Володимирівна
19 червня 2026
22.
Паращенко Світлана Володимирівна
19 червня 2026
23.
Романяк Леся Іванівна
19 червня 2026
24.
Кайданська Наталія Анатоліївна
19 червня 2026
25.
Вовнянко Наталія Олександрівна
19 червня 2026
26.
Кліщ Оксана Василівна
19 червня 2026
27.
Міщук Ганна Олексіївна
19 червня 2026
28.
Долинський Роман Михайлович
19 червня 2026
29.
Пихтіна Олександра Володимирівна
19 червня 2026
30.
Боднар Олег Михайлович
19 червня 2026
17443
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 47 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.