ПЕТИЦІЯ
про присвоєння звання Героя України (посмертно)
Президенту України
Просимо Вас розглянути питання щодо присвоєння найвищого державного звання — Героя України (посмертно) Козаченко Івану Васильовичу,який народився 18 січня 1994 року. З 2001 до 2012 року навчався у Яблунецькій школі. Змалку зростав добрим, відповідальним, щирим хлопцем, який знав, що таке честь і обов’язок.
Свій шлях військового Іван розпочав зі строкової служби у 2013–2014 роках. Та справжнє випробування почалося у 2014-му – з перших днів війни на сході України Іван захищав Батьківщину під час АТО. Був учасником бойових дій, перебував у найгарячіших точках Луганської та Донецької областей. Танкіст. Сміливий, вірний, рішучий. У 2015 році був переведений до легендарної 95-ї ОДШБр, став сержантом, був прикладом для своїх побратимів.
У 2019 році Іван звільнився зі служби. Та війна не відпускала. Після повномасштабного вторгнення росії, у березні 2022 року, долучився до 30-ї ОМБр. Знову – на найнебезпечніших напрямках Донеччини.
Життя Івана було сповнене мрій, планів, любові — до родини, до України, до людей. Він був сильним, щирим, справжнім чоловіком, якому довіряли й за яким йшли.
23 вересня 2023 року Іван одружився з Козаченко Тетяною Володимирівною.
3 квітня 2024 року у подружжя народився син – Олександр.
А 23 червня 2025 року на війні з російськими окупантами в населеному пункті Никонорівка Краматорського району Донецької області обірвалося життя Героя, старшого стрільця-оператора стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини А****, 31-річного жителя селища Яблунець, сержанта КОЗАЧЕНКА ІВАНА ВАСИЛЬОВИЧА.
Герої не вмирають.
Вони живуть у наших серцях,
Живуть у поглядах їхніх дітей,
Живуть у нашій свободі…
За особисту мужність, героїзм самовіддане служіння Українському народові та вагомий внесок у захист державного суверенітету і територіальної цілісності України просимо присвоїти Козаченко Івану Васильовичу звання Героя України (посмертно)
З повагою, ініціатор(и) петиції