Присвоєння звання Героя України (посмертно) Гладкому Ігорю Стефановичу

Ми, громадяни України, військовослужбовці, побратими, друзі та всі небайдужі, звертаємося до Президента України з проханням присвоїти найвище державне звання — Герой України (посмертно) молодшому сержанту ГЛАДКОМУ Ігорю Стефановичу (28.02.1998р.н), який загинув 05 травня 2026 року під час виконання бойового завдання, залишившись до останнього подиху вірним військовій присязі, українському народові та своїй державі.

Ігор Гладкий добровольцем став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації. Свій бойовий шлях він розпочав у складі 45 окремої артилерійської бригади на посаді стрільця роти охорони. Уже в 2022 році, виконуючи бойові завдання на Запорізькому напрямку в районах населених пунктів Гуляйполе та Веселе, проявив себе як мужній, витривалий та професійний воїн-снайпер.

У 2023 році Ігор Гладкий перейшов до одного з дивізіонів бригади, де розпочав свій шлях артилериста. Завдяки професіоналізму, дисципліні та особистій мужності пройшов шлях від номера обслуги та навідника до командира обчислювального відділення, отримавши військове звання молодшого сержанта. Його розрахунки успішно нищили ворога на Бахмутському напрямку, зокрема в районах Кліщіївки, Сіверська та Часового Яру. На його особистому рахунку — знищена ворожа техніка, танки та сотні окупантів.

У 2026 році Ігор Гладкий був призначений на офіцерську посаду командира артилерійського взводу. На Лиманському напрямку він проявив себе як талановитий командир та організатор, забезпечуючи успішне виконання складних бойових завдань із ураження живої сили та техніки противника в районах Новомихайлівки, Макіївки та Греківки Луганської області.

За мужність та самовіддану службу Україні Ігор Гладкий був нагороджений:

* орденом «За мужність» ІІІ ступеня;
* медаллю «За військову службу Україні»;
* відомчою відзнакою Міністерства оборони України «Хрест ракетних військ та артилерії»;
* почесною відзнакою 45 ОАБр;
* пам’ятним знаком «26 артилерійська бригада».

Навіть у найважчі часи війни він залишався людиною великої сили духу. Ігор не полишав свого головного захоплення — армрестлінгу, брав участь у всеукраїнських змаганнях та займав призові місця. Здобув звання Майстер спорту, представляв Україну на Чемпіонаті Європи з армрестлінгу. Для побратимів він був прикладом незламності, патріотизму, людяності та безмежної відданості Україні.

Його життя — це приклад справжнього служіння Батьківщині.
Його подвиг — це приклад мужності та честі українського воїна.
Його ім’я заслуговує бути навіки вписаним в історію України.

У зв’язку з вищевикладеним, просимо Президента України розглянути питання щодо присвоєння молодшому сержанту ГЛАДКОМУ Ігорю Стефановичу найвищого державного звання — Герой України (посмертно).

Вічна пам’ять Герою.
Слава Україні!