Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) захиснику України Єсіну Олександру Олександровичу, який до останнього подиху захищав Україну та віддав життя за її майбутнє.

ПЕТИЦІЯ
ПРО ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО)

Шановний пане Президенте України!

Це друга спроба подання петиції щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Єсіну Олександру Олександровичу.

Від імені дружини, доньки, побратимів та друзів звертаємося з проханням присвоїти найвище державне звання Героя України (посмертно) захиснику України — Єсіну Олександру Олександровичу, позивний «Уклон», солдату Національної гвардії України, гранатометнику військової частини 3052.

Олександр народився 25 листопада 1977 року у місті Запоріжжя. Тривалий час проживав у місті Кривий Ріг, де працював меблярем, створив сім’ю та виховував доньку. У житті був спокійною, щирою та надійною людиною, яка завжди підтримувала рідних, друзів і побратимів.

З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації 30 березня 2022 року став на захист Батьківщини та 31 березня 2022 року був мобілізований до лав Національної гвардії України. Виконував бойові завдання на Харківському та Донецькому напрямках.

Під час несення служби на взводному опорному пункті «Вовк» на західній околиці села Уди Золочівського району Харківської області 28 серпня 2022 року Олександр брав участь у бойових діях проти противника. За словами побратимів, ворог здійснював штурмові дії силами двох груп. Олександр першим виявив ворога, проявив особисту мужність і рішучість, вийшов на небезпечну ділянку місцевості та відкрив вогонь, чим зірвав наступ і зупинив просування двох ворожих груп. Під час бою він отримав осколкове поранення, однак, попри це, залишився на позиції та продовжив виконання бойового завдання, проявивши стійкість і вірність військовій присязі.

Після лікування повернувся до строю та продовжив службу на Донецькому напрямку, залишаючись надійною опорою для побратимів. Підтримував зв’язок із волонтерами та сприяв забезпеченню побратимів необхідним.

За мужність, стійкість і відданість Україні був нагороджений державними та відомчими нагородами: медаллю «За службу Україні», медаллю «За захист Харкова» та орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

30 квітня 2024 року Олександр загинув у районі села Урожайне Донецької області, захищаючи Україну, її народ та майбутнє держави.

Понад 13 місяців вважався безвісти зниклим. 29 травня 2025 року був ідентифікований за результатами ДНК-експертизи. Йому було 46 років.

Олександр до останнього подиху залишався вірним Україні, своїм побратимам і військовій присязі, ставши прикладом справжньої відданості та мужності.
Він до останнього подиху захищав Україну та віддав життя за її майбутнє.

Ми просимо не лише про нагороду. Ми просимо про гідне визнання подвигу людини, яка ціною власного життя захищала Україну та майбутнє нашої держави.

Прошу Вас присвоїти Єсіну Олександру Олександровичу звання Героя України (посмертно) за незламність, мужність та вірність Україні до останнього подиху.

Слава Україні!
Героям слава!

З глибокою повагою та вірою у справедливе вшанування пам’яті Захисника України
Єсіна Наталя Павлівна
дружина загиблого Захисника України