Присвоїти звання Герой України (посмертно) бойовому медику Юрцуню Олександру Миколайовичу

Пане Президенте України - Верховний Головнокомандувачу Збройних Сил України, прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) старшому бойовому медику, сержанту роти дистанційного мінування 240 окремого дорожнього батальйону 47 окремої інженерної бригади Сил підтримки Збройних Сил України.
З 26.11.2022 по 24.02.2023 виконував бойові завдання в інтересах ОСУВ “Хортицяˮ ОТУ “Лиманˮ.
З 06.04.2023 по 30.07.2023 виконував бойові завдання в інтересах ОТУ “Суми” ОСУВ “Північ”, в районі н.п. Білопілля.
З 18 вересня 2023 року виконував бойові завдання в інтересах 93 ОМБр ОСУВ “Хортицяˮ ОТУ “Соледарˮ у складі зведеного загону загороджень. Брав безпосередню участь у бойових виїздах щодо інженерної розвідки доріг і шляхів пересування бронетехніки та влаштування мінно-вибухових та невибухових загороджень для стримування та нанесення максимального ураження противнику. Не зважаючи на постійні артилерійські та мінометні обстріли, мужньо та сумлінно цілодобово виконував поставленні бойові завдання. Як черговий бойовий медик надавав невідкладну до медичну допомогу та брав участь в евакуації поранених з переднього краю оборони. Неодноразово за власною ініціативою залучався на мінування місцевості перед переднім краєм оборони, на території, яку контролював ворог.
6 жовтня 2023 року надав невідкладну до медичну допомогу пораненому побратиму, який втратив обидві нижні кінцівки при виконанні бойового завдання, не зважаючи на масований та прицільний артобстріл збоку противника. Саме завдяки командній злагодженій роботі під керуванням сержанта Юрцуня О.Ю. вдалося за короткий проміжок часу стабілізувати здоров’я побратима. Проявив високу мужність і стійкість при евакуації пораненого.
З вересня 2025 року по березень 2026 року організовував та безпосередньо керував проведенням евакуації поранених і загиблих військовослужбовців, як свого підрозділу, так і суміжних сил, у надзвичайно складних бойових умовах під постійним вогневим ураженням противника та масованим застосуванням FPV-дронів і броньованої техніки.
Діючи в районах населених пунктів Куп’янськ та Соболівка, неодноразово приймав нестандартні та ризиковані рішення, що дозволяли зберегти життя особового складу, забезпечити своєчасну евакуацію поранених та недопущення потрапляння тіл загиблих до рук противника. Особистим прикладом мужності, рішучості та самовідданості підтримував високий морально-психологічний стан підлеглих і військовослужбовців суміжних підрозділів.
Завдяки його професійним діям було врятовано життя багатьох військовослужбовців, що, у свою чергу, забезпечило збереження боєздатності підрозділів та створило умови для здійснення маневру і успішного виконання бойових завдань підрозділами Збройних Сил України.
27 березня 2026 року, виконуючи бойове завдання сержант Юрцунь Олександр Миколайовичу у складі інженерно-саперної групи, забезпечуючи медичний супровід та безпеку особового складу в умовах високого ризику, з проведення інженерної розвідки та розмінування місцевості в районі населеного пункту Благодатівка. Було успішно проведено інженерну розвідку, що забезпечило безпечний прохід для підрозділів Збройних Сил України та зберегло життя особового складу. Близько 18год.30хв. 27.03.2026 року під час повернення з виконання бойового завдання сержант Юрцунь Олександр Миколайович загинув, до кінця виконувавши свій військовий обов’язок.
Вдома у Героя залишилися дружина та неповнолітній син, для яких він назавжди залишиться прикладом незламності, відваги та найвищої самопожертви. Його подвиг — це ціна майбутнього наступних поколінь, яке він захищав ціною власного життя, забезпечивши надійний щит для своєї родини та всієї України.
За самовідданість, виявлену під час інженерного забезпечення оборони Харківщини, та героїзм, проявлений у ході виконання бойового завдання, сержант ЮРЦУНЬ Олександр Миколайович заслуговує на присвоєння найвищої державної нагороди — звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».