№22/264996-еп
Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) солдату Бречко Івану Федоровичу (позивний «Родріго»).
Автор (ініціатор): Бречко Олег Федорович
Дата оприлюднення: 22 травня 2026
Шановний Пане Президенте!
Від імені родини, побратимів та друзів звертаємося до Вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) моєму братові — солдату військової частини А1008 Бречко Івану Федоровичу, 23.12.2002 року народження, позивний «Родріго».
Іван був представником цвіту української нації, який попри свій зовсім молодий вік свідомо обрав шлях борця за свободу. Змінивши студентську лаву на військову форму, він став до лав Збройних Сил України, щоб захистити право свого народу на життя та майбутнє. Під час служби Іван проявив себе як високопрофесійний воїн, надійний товариш та безстрашний лідер штурмових груп, що неодноразово відзначалося подяками від командування. Його відданість вражала: після отриманого поранення він відмовився від тривалої реабілітації та згідно з наказом № 28 від 27.01.2024 року повернувся з госпіталю на передову лінію фронту, де велися найважчі бої, щоб бути поруч із побратимами.
28 лютого 2024 року під час наступальних дій поблизу населеного пункту Вільшана Куп’янського району Харківської області солдат Бречко І.Ф. виявив найвищий ступінь самопожертви та справжнього військового братерства. Він добровільно зголосився піти на надскладне штурмове завдання, на якому не мав перебувати за планом, замінивши собою побратима, котрий очікував на народження первістка.
В умовах прямої загрози для життя, під постійними артилерійськими обстрілами сил ворога, солдат Бречко І.Ф. разом із групою вогневої підтримки до кінця тримав позицію та виконував свій військовий обов'язок. У тому запеклому бою один побратим загинув, а Іван разом із трьома іншими бійцями тривалий час офіційно вважався зниклим безвісти. Наразі факт загибелі мого брата підтверджено офіційно, він повернувся додому «на щиті».
Іван до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам та українському народові. Його вчинок — це абсолютний приклад самопожертви, відваги та любові до Батьківщини. Йому назавжди залишиться 21 рік. Україна втратила надзвичайного сина, а родина — найдорожчу людину.
Враховуючи винятковий індивідуальний героїзм, незламність духу та жертовність, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, просимо Вас, Пане Президенте, підтримати це клопотання та присвоїти солдату Бречко Івану Федоровичу звання Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять і слава Герою!
Слава Україні!
Від імені родини, побратимів та друзів звертаємося до Вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) моєму братові — солдату військової частини А1008 Бречко Івану Федоровичу, 23.12.2002 року народження, позивний «Родріго».
Іван був представником цвіту української нації, який попри свій зовсім молодий вік свідомо обрав шлях борця за свободу. Змінивши студентську лаву на військову форму, він став до лав Збройних Сил України, щоб захистити право свого народу на життя та майбутнє. Під час служби Іван проявив себе як високопрофесійний воїн, надійний товариш та безстрашний лідер штурмових груп, що неодноразово відзначалося подяками від командування. Його відданість вражала: після отриманого поранення він відмовився від тривалої реабілітації та згідно з наказом № 28 від 27.01.2024 року повернувся з госпіталю на передову лінію фронту, де велися найважчі бої, щоб бути поруч із побратимами.
28 лютого 2024 року під час наступальних дій поблизу населеного пункту Вільшана Куп’янського району Харківської області солдат Бречко І.Ф. виявив найвищий ступінь самопожертви та справжнього військового братерства. Він добровільно зголосився піти на надскладне штурмове завдання, на якому не мав перебувати за планом, замінивши собою побратима, котрий очікував на народження первістка.
В умовах прямої загрози для життя, під постійними артилерійськими обстрілами сил ворога, солдат Бречко І.Ф. разом із групою вогневої підтримки до кінця тримав позицію та виконував свій військовий обов'язок. У тому запеклому бою один побратим загинув, а Іван разом із трьома іншими бійцями тривалий час офіційно вважався зниклим безвісти. Наразі факт загибелі мого брата підтверджено офіційно, він повернувся додому «на щиті».
Іван до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам та українському народові. Його вчинок — це абсолютний приклад самопожертви, відваги та любові до Батьківщини. Йому назавжди залишиться 21 рік. Україна втратила надзвичайного сина, а родина — найдорожчу людину.
Враховуючи винятковий індивідуальний героїзм, незламність духу та жертовність, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, просимо Вас, Пане Президенте, підтримати це клопотання та присвоїти солдату Бречко Івану Федоровичу звання Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять і слава Герою!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Колесник Олена Миколаївна
14 липня 2026
2.
Гизлик Вікторія Василівна
14 липня 2026
3.
Григоренко Алла Євгеніївна
14 липня 2026
4.
Кащук Лілія Романівна
14 липня 2026
5.
Фурманюк Людмила Миколаївна
14 липня 2026
6.
Бортник Тетяна Олександрівна
14 липня 2026
7.
Кучеренко Надія Володимирівна
13 липня 2026
8.
Трібе Владислав Сергійович
13 липня 2026
9.
Сириця Наталія Віталіївна
13 липня 2026
10.
Зубейко Оксана Олександрівна
13 липня 2026
11.
Яримовська Наталія Юріївна
13 липня 2026
12.
Зобнів Оксана Богданівна
13 липня 2026
13.
Ільчишина Юлія Анатоліївна
12 липня 2026
14.
Сорочук Віта Володимирівна
12 липня 2026
15.
Бугай Світлана Степанівна
12 липня 2026
16.
Гоібова Ольга Іванівна
12 липня 2026
17.
Грига Мар'яна Василівна
12 липня 2026
18.
Щербак Людмила Вікторівна
12 липня 2026
19.
Давидчик Вероніка Русланівна
12 липня 2026
20.
Бичко Олег Богданович
12 липня 2026
21.
Цюрик Микола Миколайович
12 липня 2026
22.
Бичко Марія Ярославівна
12 липня 2026
23.
Цюрик Тетяна Олегівна
12 липня 2026
24.
Попик Світлана Дмитрівна
12 липня 2026
25.
Ткачук Олена Олександрівна
12 липня 2026
26.
Шевчук Оксана Богданівна
12 липня 2026
27.
Плюхіна Вікторія Михайлівна
12 липня 2026
28.
Палій Оксана Борисівна
12 липня 2026
29.
Демченко Юлія Віталіївна
11 липня 2026
30.
Пливун Мар'яна Ігорівна
10 липня 2026
3918
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 40 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.