Шановний Пане Президенте!
Від імені родини, побратимів та друзів звертаємося до Вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) моєму братові — солдату військової частини А1008 Бречко Івану Федоровичу, 23.12.2002 року народження, позивний «Родріго».
Іван був представником цвіту української нації, який попри свій зовсім молодий вік свідомо обрав шлях борця за свободу. Змінивши студентську лаву на військову форму, він став до лав Збройних Сил України, щоб захистити право свого народу на життя та майбутнє. Під час служби Іван проявив себе як високопрофесійний воїн, надійний товариш та безстрашний лідер штурмових груп, що неодноразово відзначалося подяками від командування. Його відданість вражала: після отриманого поранення він відмовився від тривалої реабілітації та згідно з наказом № 28 від 27.01.2024 року повернувся з госпіталю на передову лінію фронту, де велися найважчі бої, щоб бути поруч із побратимами.
28 лютого 2024 року під час наступальних дій поблизу населеного пункту Вільшана Куп’янського району Харківської області солдат Бречко І.Ф. виявив найвищий ступінь самопожертви та справжнього військового братерства. Він добровільно зголосився піти на надскладне штурмове завдання, на якому не мав перебувати за планом, замінивши собою побратима, котрий очікував на народження первістка.
В умовах прямої загрози для життя, під постійними артилерійськими обстрілами сил ворога, солдат Бречко І.Ф. разом із групою вогневої підтримки до кінця тримав позицію та виконував свій військовий обов'язок. У тому запеклому бою один побратим загинув, а Іван разом із трьома іншими бійцями тривалий час офіційно вважався зниклим безвісти. Наразі факт загибелі мого брата підтверджено офіційно, він повернувся додому «на щиті».
Іван до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам та українському народові. Його вчинок — це абсолютний приклад самопожертви, відваги та любові до Батьківщини. Йому назавжди залишиться 21 рік. Україна втратила надзвичайного сина, а родина — найдорожчу людину.
Враховуючи винятковий індивідуальний героїзм, незламність духу та жертовність, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, просимо Вас, Пане Президенте, підтримати це клопотання та присвоїти солдату Бречко Івану Федоровичу звання Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять і слава Герою!
Слава Україні!