Шановний пане Президенте! Звертаємось до вас із проханням присвоїти Герой України посмертно солдату Гнатовський Анатолій Іванович який віддав своє життя за свободу незалежність і територіальну цілісність нашої держави

Шановний пане Президенте! Я, Чівільча Людмила Володимирівна, дружина загиблого військовослужбовця прошу Вас розглянути питання про присвоєння звання "Героя України" (посмертно) моєму чоловікові Гнатовському Анатолію Івановичу, позивний "ТАНІБАЛ", який віддав життя під час проходження військової служби, захищаючи Україну.

Гнатовський Анатолій Іванович проходив службу на посаді навідник зенітнокулеметного відділення зенітного взводу військової частини А5044.
За час проходження військової служби зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Функціональні обов'язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег по службі. Мав добрий рівень мотивації до військової служби.

Гнатовський Анатолій Іванович 26.січня.1981р.н., народився у Кіровоградської області, Новомиргородський р-н. С. Кам'янка.
проживав у селі Каніж. Кіровоградської області, Новоукраїнського р-н.

Закінчив Кам'янську ЗОШ |-||| ступенів.(2010р)


Був призваний на військову службу по мобілізації 16.07.2022 року 3 відділом Новоукраїнського РТЦК та СП Кіровоградської області.

У боях виявляв рішучість, витримку та високий професіоналізм. Користувався повагою серед побратимів та командування. Відзначався чесністю, людяністю та завжди був готовий прийти на допомогу іншим.

Брав участь у заходах, необхідних для забезпечения оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військового агресією російської федерації проти України. перебуваючи в
Миколаївська область, м. Херсон, Херсонської області, Херсонська теригоріальна громада.
Донецька область місто Гірник.

Підрозділи, у яких проходив службу:
2022-2024: військова частина А7081, А2900, А5044. А7360


4 листопада 2024 року Гнатовський Анатолій Іванович загинув під час виконання службових обов'язків захисту Батьківщини та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

В Анатолія залишилося: четверо дітей, дружина,батьки.

Його побратими та командир зазначили, що він був справжнім воїном, який знав свою справу.
Зі слів побратимів, з ним не страшно було іти в бій, це була надійна людина, яка не підводила в потрібний момент,і завжди підіймав бойовий дух.
Анатолій все віддав за нас з вами, за вільну Україну та мир, відав життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.

Жодна нагорода не поверне рідну людину, але наш святий обов’язок — пам’ятати, шанувати та гідно вшановувати подвиг тих, хто віддав своє життя за Україну.

Закликаємо всіх небайдужих громадян підтримати цю петицію своїм підписом. Кожен підпис — це знак вдячності Герою, поваги до його подвигу та підтримки його родини.
Не будьмо байдужими. Разом збережімо пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну.