№22/265046-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту, командиру міномета групи вогневої підтримки військової частини А7177 18 центру спеціального призначення Поліщуку Олексію Миколайовичу
Автор (ініціатор): Поліщук Дарія Євгенівна
Дата оприлюднення: 25 травня 2026
Шановний пане Президенте, Володимир Олександрович, з глибокою повагою звертаюсь до Вас з проханням, присвоїти посмертно почесне звання "Герой України" моєму чоловікові військовослужбовцю молодшому сержанту Поліщуку Олексію Миколайовичу
Олексій Поліщук народився 9 березня 2001 року в селі Зеленьків Тальнівської громади Черкаської області. Тут пройшло його дитинство, тут він навчався, зростав, мріяв про майбутнє та будував плани на життя. Після закінчення школи навчався у Тальянківському коледжі, працював, створив сім’ю та був прикладом доброї, щирої й працьовитої людини.
28 вересня 2020 року Олексій вступив на військову службу за контрактом. Служив молодшим сержантом, командиром міномета групи вогневої підтримки військової частини. Від початку служби проявив себе дисциплінованим, мужнім і відповідальним воїном, який ніколи не ховався від небезпеки та завжди залишався вірним військовій присязі й українському народові.
Останні місяці Олексій служив у частині А7177, 18 центру спеціального призначення, яка належить Військовій службі правопорядку. За сумлінну службу Олексій був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». Під час військових навчань у Польщі увійшов до трійки найкращих лідерів курсу з ведення бою на складній місцевості, що підтверджує його високий професіоналізм, силу духу та лідерські якості.
Попри молодий вік, Олексій був справжнім прикладом мужності, витримки та людяності. Він любив спорт, займався боксом, підтримував побратимів навіть у найважчі моменти війни, умів підбадьорити та подарувати надію іншим.
Найбільшою цінністю для нього була родина.
У Олексія залишився маленький син, який ще й досі шукає тата очима. Я як його дружина пишаюсь ним, його подвиг є прикладом для усіх українців.
7 травня 2026 року, виконуючи бойове завдання поблизу Новофедорівки Покровського району Донецької області, молодший сержант Олексій Поліщук загинув внаслідок ворожого удару FPV-дроном.
Йому назавжди залишиться лише 25 років…
Олексій віддав найдорожче — своє життя — за Україну, за мирне небо, за майбутнє кожного з нас. Його подвиг, мужність і самопожертва заслуговують на найвищу державну шану та вічну пам’ять.
Просимо гідно вшанувати пам’ять Олексія Миколайовича Поліщука та присвоїти йому почесне звання (посмертно) за мужність, героїзм і самовіддане служіння українському народові.
Олексій Поліщук народився 9 березня 2001 року в селі Зеленьків Тальнівської громади Черкаської області. Тут пройшло його дитинство, тут він навчався, зростав, мріяв про майбутнє та будував плани на життя. Після закінчення школи навчався у Тальянківському коледжі, працював, створив сім’ю та був прикладом доброї, щирої й працьовитої людини.
28 вересня 2020 року Олексій вступив на військову службу за контрактом. Служив молодшим сержантом, командиром міномета групи вогневої підтримки військової частини. Від початку служби проявив себе дисциплінованим, мужнім і відповідальним воїном, який ніколи не ховався від небезпеки та завжди залишався вірним військовій присязі й українському народові.
Останні місяці Олексій служив у частині А7177, 18 центру спеціального призначення, яка належить Військовій службі правопорядку. За сумлінну службу Олексій був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». Під час військових навчань у Польщі увійшов до трійки найкращих лідерів курсу з ведення бою на складній місцевості, що підтверджує його високий професіоналізм, силу духу та лідерські якості.
Попри молодий вік, Олексій був справжнім прикладом мужності, витримки та людяності. Він любив спорт, займався боксом, підтримував побратимів навіть у найважчі моменти війни, умів підбадьорити та подарувати надію іншим.
Найбільшою цінністю для нього була родина.
У Олексія залишився маленький син, який ще й досі шукає тата очима. Я як його дружина пишаюсь ним, його подвиг є прикладом для усіх українців.
7 травня 2026 року, виконуючи бойове завдання поблизу Новофедорівки Покровського району Донецької області, молодший сержант Олексій Поліщук загинув внаслідок ворожого удару FPV-дроном.
Йому назавжди залишиться лише 25 років…
Олексій віддав найдорожче — своє життя — за Україну, за мирне небо, за майбутнє кожного з нас. Його подвиг, мужність і самопожертва заслуговують на найвищу державну шану та вічну пам’ять.
Просимо гідно вшанувати пам’ять Олексія Миколайовича Поліщука та присвоїти йому почесне звання (посмертно) за мужність, героїзм і самовіддане служіння українському народові.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Савчук Анастасія Миколаївна
25 травня 2026
2.
Овчар Руслана Олегівна
25 травня 2026
3.
Сенеджук Уляна Василівна
25 травня 2026
4.
Сігунов Олег Георгійович
25 травня 2026
5.
Онуфран Олександра Ігорівна
25 травня 2026
6.
Запаско Вікторія Григорівна
25 травня 2026
7.
Янчук Вікторія Іванівна
25 травня 2026
8.
Яковлева Вікторія Григорівна
25 травня 2026
9.
Прокопенко Ольга Миколаївна
25 травня 2026
10.
Мазуренок Надія Іванівна
25 травня 2026
11.
Козаченко Олена Андріївна
25 травня 2026
12.
Міщук Тетяна Вячеславівна
25 травня 2026
13.
Щерб'як Ігор Ярославович
25 травня 2026
14.
Чимирис Ігор Олегович
25 травня 2026
15.
Луговик Ірина Олександрівна
25 травня 2026
16.
Венгриновський Володимир Іванович
25 травня 2026
17.
Медведчикова Надія Миколаївна
25 травня 2026
18.
Нагірнич Олена Василівна
25 травня 2026
19.
Науменко Лідія Сергіївна
25 травня 2026
20.
Залетний Олексій Олексійович
25 травня 2026
21.
Параносенкова Світлана Олександрівна
25 травня 2026
22.
Куцевол Тетяна Володимирівна
25 травня 2026
23.
Пихальська Іванна Володимирівна
25 травня 2026
24.
Ємець Альберт Геннадійович
25 травня 2026
25.
Погуляй Дмитро Володимирович
25 травня 2026
26.
Долгіх Марія Юріївна
25 травня 2026
27.
Волинець Ольга Іванівна
25 травня 2026
28.
Ємець Анжеліка-Марія Віталіївна
25 травня 2026
29.
Куляша Тарас Михайлович
25 травня 2026
30.
Долгіх Юрій Михайлович
25 травня 2026
510
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.