Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) Заболотному Івану Івановичу за мужність, самопожертву, захист територіальної цілісності та незалежності України.

Шановний пане Президенте!

Я, Заболотна Дар’я Ростиславівна, звертаюся до Вас із проханням присвоїти найвище державне звання — звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові — Заболотному Івану Івановичу, 9 грудня 1986 року народження, уродженцю Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг).

З перших днів повномасштабного вторгнення Іван добровільно став на захист територіальної цілісності та незалежності нашої держави.

Він проходив службу у складі військової частини А4476, був командиром 2-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти.

Вірний військовій присязі, виявляючи мужність, стійкість та патріотизм, він героїчно виконував бойові завдання на Херсонському напрямку.

08.11.2022 року, під час безпосередньої участі у бойових діях та виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини А4476 в н.п. Нова Кам’янка Бериславського району Херсонської області, солдат Заболотний Іван Іванович отримав поранення.

Навіть після тривалого лікування та отримання інвалідності він повернувся до служби й продовжив виконувати свої обов’язки із захисту Батьківщини.

Мав нагороди та відзнаки:
— медаль «БРИГАДА СТАЛЕВИХ СЕРДЕЦЬ КРИВОРІЖЖЯ»;
— відзнаку Міністра оборони України «ЗА ПОРАНЕННЯ»;
— відзнаку Голови Ради оборони м. Кривого Рогу — нагрудний знак «ЗА ЗАХИСТ КРИВОРІЖЖЯ»;
— відзнаку начальника районної військової адміністрації — нагрудний знак «ЗА ЗАХИСТ КРИВОРІЗЬКОГО РАЙОНУ»;
— грамоти та подяки командира військової частини А4476.

Іван був людиною великого серця — добрим, чесним, веселим і завжди готовим прийти на допомогу. У мирному житті захоплювався професійною риболовлею та футболом, мав багато друзів і хрещених дітей. Найбільше він любив свою родину та мріяв бачити, як росте його донька. Для нас він назавжди залишиться найкращим чоловіком і прекрасним батьком.

25.07.2025 року Іван став батьком і вирішив присвятити своє життя доньці, тому завершив службу та повернувся до цивільного життя.

На превеликий жаль, під час своєї першої робочої зміни на підприємстві після лікарняного, внаслідок атаки ворожого дрона, Іван загинув 28.04.2026 року.

Він віддав своє найцінніше — життя.

Іван був справжнім воїном, надійним побратимом та вірним сином своєї країни. Своїм героїзмом і самопожертвою він довів, що заслуговує на найвищу державну нагороду.

Вважаю, що Заболотний Іван Іванович заслуговує на те, щоб його ім’я було увіковічене в історії України як Героя.

Прошу Вас, шановний пане Президенте, розглянути цю петицію та присвоїти Заболотному Івану Івановичу звання «Герой України» (посмертно).

Слава Україні! Героям слава!