№22/265288-еп
Присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму батькові Більченку Сергію Івановичу
Автор (ініціатор): Більченко Олександр Сергійович
Дата оприлюднення: 01 червня 2026
Шановний пане президенте! Просимо присвоїти звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю старшому солдату номеру обслуги механізованого відділення 118-ї окремої механізованої бригади в/ч А 4712 Збройних Сил України БІЛЬЧЕНКУ СЕРГІЮ ІВАНОВИЧУ 09.08.1979 року народження.
Сергій Іванович все життя прожив у м.Прилуки Чернігівської обл. З самого початку повномасштабного вторгнення став на захист рідного міста, вступивши до лав Добровільного Формування Територіальної Громади. Коли ж ворогів було вигнано з нашого регіону, Сергій Іванович за покликом серця, добровільно пішов на фронт і служив у складі 118-ї ОМБр на Запорізькому напрямку. Там він проявив високий рівень професіоналізму, витримку, сміливість та самовідданість. Користувався авторитетом серед побратимів та командування, був прикладом мужності, сили духу та незламності.
Сергій Іванович відзначався дисциплінованістю, рішучістю у прийнятті рішень, вірністю військовій присязі та українському народові. У складних умовах бойових дій діяв впевнено, часто ризикуючи власним життям заради збереження життя інших та виконання поставлених задач.
Ніколи не відмовлявся йти на бойові завдання з ризиком для життя, за що був нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих».
В лютому 2024р південніше н.п. Роботине, північніше н.п. Новопрокопівка, при відбитті штурму противника, Сергій Іванович разом з трьома побратимами знищили колону бронетехніки, знищили штурмову групу, проводивши зачистку сусідніх позицій, чим врятували життя військовослужбовців, які були заблоковані та поранені. Наступного дня при евакуації поранених, та перерозподілу сил по ВОП Інтер, були вражені фпв противника. Сергій Іванович героїчно загинув 19 лютого 2024р. Противник позицію Інтер зміг зайняти тільки за рік після подій. Тіло героя не змогли евакуювати через інтенсивні бойові дії, тому більше двох років вважався зниклим безвісти. Лише в 2026 році родина змогла гідно поховати героя.
Його подвиг є прикладом справжнього героїзму, самопожертви та любові до Батьківщини.
За проявлену мужність , героїзм, відданість українському народові та вагомий особистий внесок у перемогу над ворогом, Більченко Сергій Іванович заслуговує почесного звання Герой України
У Сергія Івановича залишилися згорьовані батьки, любляча дружина та двоє дітей. Звання не поверне родині люблячого тата, турботливого сина та коханого чоловіка, але це вічна пам'ять про його подвиг і його жертву. Слава героям!
Сергій Іванович все життя прожив у м.Прилуки Чернігівської обл. З самого початку повномасштабного вторгнення став на захист рідного міста, вступивши до лав Добровільного Формування Територіальної Громади. Коли ж ворогів було вигнано з нашого регіону, Сергій Іванович за покликом серця, добровільно пішов на фронт і служив у складі 118-ї ОМБр на Запорізькому напрямку. Там він проявив високий рівень професіоналізму, витримку, сміливість та самовідданість. Користувався авторитетом серед побратимів та командування, був прикладом мужності, сили духу та незламності.
Сергій Іванович відзначався дисциплінованістю, рішучістю у прийнятті рішень, вірністю військовій присязі та українському народові. У складних умовах бойових дій діяв впевнено, часто ризикуючи власним життям заради збереження життя інших та виконання поставлених задач.
Ніколи не відмовлявся йти на бойові завдання з ризиком для життя, за що був нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих».
В лютому 2024р південніше н.п. Роботине, північніше н.п. Новопрокопівка, при відбитті штурму противника, Сергій Іванович разом з трьома побратимами знищили колону бронетехніки, знищили штурмову групу, проводивши зачистку сусідніх позицій, чим врятували життя військовослужбовців, які були заблоковані та поранені. Наступного дня при евакуації поранених, та перерозподілу сил по ВОП Інтер, були вражені фпв противника. Сергій Іванович героїчно загинув 19 лютого 2024р. Противник позицію Інтер зміг зайняти тільки за рік після подій. Тіло героя не змогли евакуювати через інтенсивні бойові дії, тому більше двох років вважався зниклим безвісти. Лише в 2026 році родина змогла гідно поховати героя.
Його подвиг є прикладом справжнього героїзму, самопожертви та любові до Батьківщини.
За проявлену мужність , героїзм, відданість українському народові та вагомий особистий внесок у перемогу над ворогом, Більченко Сергій Іванович заслуговує почесного звання Герой України
У Сергія Івановича залишилися згорьовані батьки, любляча дружина та двоє дітей. Звання не поверне родині люблячого тата, турботливого сина та коханого чоловіка, але це вічна пам'ять про його подвиг і його жертву. Слава героям!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Болібок Світлана Миколаївна
01 вересня 2026
2.
Олійник Іванна Миколаївна
01 вересня 2026
3.
Походзіло Надія Анатоліївна
01 вересня 2026
4.
Шкурпела Ірина Петрівна
01 вересня 2026
5.
Сенченко Яна Андріївна
01 вересня 2026
6.
Черевко Наталія Дементіївна
01 вересня 2026
7.
Бахмутська Світлана Володимирівна
01 вересня 2026
8.
Грабар Ольга Йосипівна
01 вересня 2026
9.
Самуляк Орися Володимирівна
01 вересня 2026
10.
Монахова Юлія Сергіївна
01 вересня 2026
11.
Янчук Яна Андріївна
01 вересня 2026
12.
Філевич Лілія Володимирівна
01 вересня 2026
13.
Фальбійчук Іванна Іванівна
01 вересня 2026
14.
Гончар Наталя Миколаївна
01 вересня 2026
15.
Курганська Анастасія Вікторівна
01 вересня 2026
16.
Стадник Валерій Євгенович
01 вересня 2026
17.
Антикало Анастасія Костянтинівна
01 вересня 2026
18.
Куца Аліна Анатоліївна
01 вересня 2026
19.
Миколенко Оксана Миколаївна
01 вересня 2026
20.
Смиковська Євгенія Валеріївна
01 вересня 2026
21.
Шоман Марина Федорівна
01 вересня 2026
22.
Весна Христина Олегівна
01 вересня 2026
23.
Опришко Мар'яна Василівна
01 вересня 2026
24.
Ганущак Валерія Ігорівна
01 вересня 2026
25.
Стручинська Олександра Володимирівна
31 серпня 2026
26.
Зінченко Ольга Володимирівна
31 серпня 2026
27.
Ашурова Інна Олександрівна
31 серпня 2026
28.
Руснак Олег Вікторович
31 серпня 2026
29.
Годичко Тетяна Олександрівна
31 серпня 2026
30.
Кухарчук Галина Георгіївна
31 серпня 2026