№22/265340-еп
Присвоєння найвищої державної нагороди -Героя України Цибару Івану Андрійовичу( посмертно)
Автор (ініціатор): Денисенко Аліна Андріївна
Дата оприлюднення: 02 червня 2026
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) з врученням ордена «Золота Зірка» відважному воїну, відданому захиснику нашої Батьківщини — солдату Цибару Івану Андрійовичу.
Іван Андрійович народився 2 серпня 1985 року у звичайній, великій сільській родині, де виховувалося троє синів і донька, і він був наймолодшою, п'ятою дитиною. Він закінчив Кукобівську школу І-ІІ ступенів. У цивільному житті працював на різноманітних роботах, завжди був надзвичайно працьовитою, доброю та чуйною людиною. Брати згадують його як непосидючу та енергійну дитину, а односельці запам'ятали Івана як щирого земляка, який ніколи не відмовляв і завжди першим приходив на допомогу іншим.
У серпні 2023 року Іван Андрійович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він мужньо став на захист суверенітету та територіальної цілісності нашої держави у складі славетної 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Обіймав посаду водія 2-го відділення спостереження взводу спостереження розвідувальної роти (військова частина А0536).
Як водій розвідувального підрозділу, Іван щодня виконував завдання надвисокої складності на одному з найважчих напрямків фронту. Він забезпечував мобільність розвідників, під постійним вогневим тиском ворога здійснював підвезення боєприпасів, провізії та евакуацію поранених побратимів. Його професіоналізм, витримка та особиста мужність неодноразово рятували життя військовослужбовців на полі бою. Побратими згадують його як безстрашного воїна та надійного товариша, який свідомо йшов на ризик заради порятунку інших.
Життя відважного захисника обірвалося 12 листопада 2023 року під час виконання чергового бойового завдання. Солдат Іван Андрійович Цибар загинув поблизу населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області. Його смерть безпосередньо пов'язана із захистом Батьківщини, виконанням обов'язків військової служби та збереженням територіальної цілісності України.
Іван віддав найцінніше — своє життя, захищаючи наш спокій, свободу та майбутнє українського народу. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, своїй великій родині та рідній країні. Він заслуговує на найвищу державну нагороду, яка стане символом вічної пам'яті про його подвиг для родини, друзів, односельців та всієї України.
У зв’язку з цим, шановний Пане Президенте, просимо Вас підтримати дане звернення та присвоїти солдату Цибару Івану Андрійовичу звання Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять і шана Захиснику!
Слава Україні!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) з врученням ордена «Золота Зірка» відважному воїну, відданому захиснику нашої Батьківщини — солдату Цибару Івану Андрійовичу.
Іван Андрійович народився 2 серпня 1985 року у звичайній, великій сільській родині, де виховувалося троє синів і донька, і він був наймолодшою, п'ятою дитиною. Він закінчив Кукобівську школу І-ІІ ступенів. У цивільному житті працював на різноманітних роботах, завжди був надзвичайно працьовитою, доброю та чуйною людиною. Брати згадують його як непосидючу та енергійну дитину, а односельці запам'ятали Івана як щирого земляка, який ніколи не відмовляв і завжди першим приходив на допомогу іншим.
У серпні 2023 року Іван Андрійович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він мужньо став на захист суверенітету та територіальної цілісності нашої держави у складі славетної 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Обіймав посаду водія 2-го відділення спостереження взводу спостереження розвідувальної роти (військова частина А0536).
Як водій розвідувального підрозділу, Іван щодня виконував завдання надвисокої складності на одному з найважчих напрямків фронту. Він забезпечував мобільність розвідників, під постійним вогневим тиском ворога здійснював підвезення боєприпасів, провізії та евакуацію поранених побратимів. Його професіоналізм, витримка та особиста мужність неодноразово рятували життя військовослужбовців на полі бою. Побратими згадують його як безстрашного воїна та надійного товариша, який свідомо йшов на ризик заради порятунку інших.
Життя відважного захисника обірвалося 12 листопада 2023 року під час виконання чергового бойового завдання. Солдат Іван Андрійович Цибар загинув поблизу населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області. Його смерть безпосередньо пов'язана із захистом Батьківщини, виконанням обов'язків військової служби та збереженням територіальної цілісності України.
Іван віддав найцінніше — своє життя, захищаючи наш спокій, свободу та майбутнє українського народу. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, своїй великій родині та рідній країні. Він заслуговує на найвищу державну нагороду, яка стане символом вічної пам'яті про його подвиг для родини, друзів, односельців та всієї України.
У зв’язку з цим, шановний Пане Президенте, просимо Вас підтримати дане звернення та присвоїти солдату Цибару Івану Андрійовичу звання Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять і шана Захиснику!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Нестеренко Роман Анатолійович
02 червня 2026
2.
Олійник Ольга Олександрівна
02 червня 2026
3.
Єфімчук Надія Іванівна
02 червня 2026
4.
Донченко Вікторія Геннадіївна
02 червня 2026
5.
Редька Софія Віталіївна
02 червня 2026
6.
Береза Ганна Богданівна
02 червня 2026
7.
Ляйбер Юлія Василівна
02 червня 2026
8.
Нагірна Ірина Петрівна
02 червня 2026
9.
Рибак Оксана Олександрівна
02 червня 2026
10.
Фігура Марія Адамівна
02 червня 2026
11.
Костенко Наталія Дмитрівна
02 червня 2026
12.
Ігнацевич Вячеслав Станіславович
02 червня 2026
13.
Ткаченко Оксана Леонідівна
02 червня 2026
14.
Макашов Олександр Іванович
02 червня 2026
15.
Устяк Марія Михайлівна
02 червня 2026
16.
Лобан Ярослав Віталійович
02 червня 2026
17.
Ціперко Наталія Вікторівна
02 червня 2026
18.
Дронь Євгенія Валеріївна
02 червня 2026
19.
Паляниця Оксана Олександрівна
02 червня 2026
20.
Толстошеєва Тетяна Євгенівна
02 червня 2026
21.
Хімчак Василина Іванівна
02 червня 2026
22.
Варагаш Вероніка Петрівна
02 червня 2026
23.
Рибка Олена Сергіївна
02 червня 2026
24.
Борздов Костянтин Дмитрович
02 червня 2026
25.
Харченко Наталія Володимирівна
02 червня 2026
26.
Орел Тетяна Іванівна
02 червня 2026
27.
Столбова Юлія Вікторівна
02 червня 2026
28.
Сіра Ілона Анатоліївна
02 червня 2026
29.
Гульок Сергій Анатолійович
02 червня 2026
30.
Десятник Тарас Петрович
02 червня 2026
64
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.