№22/265340-еп
Присвоєння найвищої державної нагороди -Героя України Цибару Івану Андрійовичу( посмертно)
Автор (ініціатор): Денисенко Аліна Андріївна
Дата оприлюднення: 02 червня 2026
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) з врученням ордена «Золота Зірка» відважному воїну, відданому захиснику нашої Батьківщини — солдату Цибару Івану Андрійовичу.
Іван Андрійович народився 2 серпня 1985 року у звичайній, великій сільській родині, де виховувалося троє синів і донька, і він був наймолодшою, п'ятою дитиною. Він закінчив Кукобівську школу І-ІІ ступенів. У цивільному житті працював на різноманітних роботах, завжди був надзвичайно працьовитою, доброю та чуйною людиною. Брати згадують його як непосидючу та енергійну дитину, а односельці запам'ятали Івана як щирого земляка, який ніколи не відмовляв і завжди першим приходив на допомогу іншим.
У серпні 2023 року Іван Андрійович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він мужньо став на захист суверенітету та територіальної цілісності нашої держави у складі славетної 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Обіймав посаду водія 2-го відділення спостереження взводу спостереження розвідувальної роти (військова частина А0536).
Як водій розвідувального підрозділу, Іван щодня виконував завдання надвисокої складності на одному з найважчих напрямків фронту. Він забезпечував мобільність розвідників, під постійним вогневим тиском ворога здійснював підвезення боєприпасів, провізії та евакуацію поранених побратимів. Його професіоналізм, витримка та особиста мужність неодноразово рятували життя військовослужбовців на полі бою. Побратими згадують його як безстрашного воїна та надійного товариша, який свідомо йшов на ризик заради порятунку інших.
Життя відважного захисника обірвалося 12 листопада 2023 року під час виконання чергового бойового завдання. Солдат Іван Андрійович Цибар загинув поблизу населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області. Його смерть безпосередньо пов'язана із захистом Батьківщини, виконанням обов'язків військової служби та збереженням територіальної цілісності України.
Іван віддав найцінніше — своє життя, захищаючи наш спокій, свободу та майбутнє українського народу. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, своїй великій родині та рідній країні. Він заслуговує на найвищу державну нагороду, яка стане символом вічної пам'яті про його подвиг для родини, друзів, односельців та всієї України.
У зв’язку з цим, шановний Пане Президенте, просимо Вас підтримати дане звернення та присвоїти солдату Цибару Івану Андрійовичу звання Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять і шана Захиснику!
Слава Україні!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) з врученням ордена «Золота Зірка» відважному воїну, відданому захиснику нашої Батьківщини — солдату Цибару Івану Андрійовичу.
Іван Андрійович народився 2 серпня 1985 року у звичайній, великій сільській родині, де виховувалося троє синів і донька, і він був наймолодшою, п'ятою дитиною. Він закінчив Кукобівську школу І-ІІ ступенів. У цивільному житті працював на різноманітних роботах, завжди був надзвичайно працьовитою, доброю та чуйною людиною. Брати згадують його як непосидючу та енергійну дитину, а односельці запам'ятали Івана як щирого земляка, який ніколи не відмовляв і завжди першим приходив на допомогу іншим.
У серпні 2023 року Іван Андрійович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він мужньо став на захист суверенітету та територіальної цілісності нашої держави у складі славетної 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Обіймав посаду водія 2-го відділення спостереження взводу спостереження розвідувальної роти (військова частина А0536).
Як водій розвідувального підрозділу, Іван щодня виконував завдання надвисокої складності на одному з найважчих напрямків фронту. Він забезпечував мобільність розвідників, під постійним вогневим тиском ворога здійснював підвезення боєприпасів, провізії та евакуацію поранених побратимів. Його професіоналізм, витримка та особиста мужність неодноразово рятували життя військовослужбовців на полі бою. Побратими згадують його як безстрашного воїна та надійного товариша, який свідомо йшов на ризик заради порятунку інших.
Життя відважного захисника обірвалося 12 листопада 2023 року під час виконання чергового бойового завдання. Солдат Іван Андрійович Цибар загинув поблизу населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області. Його смерть безпосередньо пов'язана із захистом Батьківщини, виконанням обов'язків військової служби та збереженням територіальної цілісності України.
Іван віддав найцінніше — своє життя, захищаючи наш спокій, свободу та майбутнє українського народу. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, своїй великій родині та рідній країні. Він заслуговує на найвищу державну нагороду, яка стане символом вічної пам'яті про його подвиг для родини, друзів, односельців та всієї України.
У зв’язку з цим, шановний Пане Президенте, просимо Вас підтримати дане звернення та присвоїти солдату Цибару Івану Андрійовичу звання Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять і шана Захиснику!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Зінченко Юлія Віталіївна
13 червня 2026
2.
Поплавець Олександра Вадимівна
13 червня 2026
3.
Клочай Оксана Іванівна
13 червня 2026
4.
Кушнір Оксана Сергіївна
13 червня 2026
5.
Комаренко Наталія Анатоліївна
12 червня 2026
6.
Линник Тетяна Миколаївна
12 червня 2026
7.
Понкрашева Наталія Владиславівна
12 червня 2026
8.
Кутко Марія Павлівна
12 червня 2026
9.
Бахтай Олег Сергійович
12 червня 2026
10.
Середенко Галина Федорівна
12 червня 2026
11.
Коваль Оксана Вікторівна
12 червня 2026
12.
Левицька Оксана Михайлівна
12 червня 2026
13.
Ракович Соломія Михайлівна
12 червня 2026
14.
Бурдяк Юлія Петрівна
12 червня 2026
15.
Аршинник Ірина Василівна
12 червня 2026
16.
Главацька Каріна Андріївна
12 червня 2026
17.
Ковтун Юлія Сергіївна
12 червня 2026
18.
Ланова Тетяна Вікторівна
12 червня 2026
19.
Ставничий Геннадій Олексійович
12 червня 2026
20.
Онофрійчук Тетяна Володимирівна
12 червня 2026
21.
Кузишин Анастасія Ростиславівна
12 червня 2026
22.
Бойко Світлана Анатоліївна
12 червня 2026
23.
Соколенко Наталія Сергіївна
12 червня 2026
24.
Гелетей Дарина Миколаївна
12 червня 2026
25.
Бондар Юлія Олександрівна
12 червня 2026
26.
Сахник Тетяна Олександрівна
12 червня 2026
27.
Гречанова Ольга Володимирівна
12 червня 2026
28.
Дорошенко Людмила Олексіївна
12 червня 2026
29.
Пахєль Надія Борисівна
12 червня 2026
30.
Грінчук Олена Анатоліївна
12 червня 2026
1057
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 82 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.