Шановний пане Президенте!
Я, Заєць Лілія Миколаївна, сестра загиблого військовослужбовця прошу Вас розглянути питання про присвоєння звання "Герой України"(посмертно) моєму братові Зайцю Олександру Миколайовичу, який віддав своє життя під час проходження військової служби,захищаючи Україну.
Заєць Олександр Миколайович народився 4 червня 1975 року на Запоріжжі, у селі Мала Токмачка. Згодом переїхав у село Чорниводи, що на Городоччині Хмельницької області.
19.12.2024 року доєднався доєднався до лав 11-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України, мав звання старшого солдата.
2 січня 2026 року, під час виконання бойового завдання на Харківщині біля села Вовчанські Хутори, Заєць Олександр Миколайович, потрапив під ворожий обстріл противника безпілотного літального апарату, в результаті якого отримав поранення не сумісне з життям.
Олександру назавжди 50 років.
Олександр був життєрадісною, щирою та світлою людиною, завжди підтримував близьких та побратимів, вселяв віру в краще, умів зберігати оптимізм навіть у складні моменти та дарував його іншим, безмежно любив свою родину, свою справу та Україну. Він був справжнім воїном, який уміло та рішуче нищив ворога, захищаючи майбутнє України.
У нього залишилася донечка. Донечка повинна знати, що її тато — не просто воїн, а справжній Герой України, який поклав своє життя за мирне майбутнє нашої держави.
Прошу Вас гідно вшанувати пам’ять моєму братові Зайцю Олександру Миколайовичу та присвоїти йому звання Герой України (посмертно).
Вічна та світла пам’ять Герою.
Слава Україні!