№22/265588-еп
Просимо Президента України розглянути питання про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) Грохольському Петру Валерійовичу, позивний «PANDA». 26 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області Петро загинув внаслідок атаки ворожого FPV-дрона. Він віддав найдорожче — своє життя за свободу, мир та майбутнє України. Військова частина А4350 За час служби Петро був відзначений нагородами, які свідчать про його відданість військовій справі, професіоналізм та особисту мужність. Його бойовий шлях є прикладом справжнього героїзму, самопожертви та любові до Батьківщини.
Автор (ініціатор): Грохольська Наталя Олегівна
Дата оприлюднення: 08 червня 2026
Я — Яна. Мені 7 років.
Я донька Захисника України — Грохольського Петра Валерійовича
(12.07.1995 – 26.11.2025).
Військова частина А 4350
Мій тато пішов на війну, коли Україні було найважче.
Він сказав, що має захищати нас і нашу країну.
Я тоді ще не зовсім розуміла, що це означає. Я просто чекала його вдома.
З 2022 року мій тато захищав Україну на передовій. Він був там, де було страшно, холодно і небезпечно. Він не ховався, не тікав, не шукав легшого шляху. Він виконував бойові завдання там, де вирішувалася доля нашої держави.
26 листопада 2025 року мій тато загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Він загинув, захищаючи Україну.
Я більше ніколи не зможу його обійняти.
Він не прийде на мій день народження.
Він не поведе мене до школи.
Він не побачить, як я виросту.
Але я знаю — він загинув не даремно.
Мій тато віддав своє життя за свободу України, за майбутнє українських дітей, за право нашого народу жити у своїй державі. Він виконав свій обов’язок до кінця. Така жертва є найвищим проявом мужності, вірності присязі та любові до Батьківщини.
Для побратимів він був воїном, якому довіряли життя.
Для держави — Захисником, який стояв на передовій.
Для мене — татом, який навчив любити Україну так сильно, що віддав за неї все.
Прошу Вас вшанувати пам’ять мого батька та його подвиг і присвоїти Грохольському Петру Валерійовичу звання Героя України (посмертно).
Це не просто нагорода.
Це визнання того, що життя мого тата мало значення для України.
Це знак пам’яті для всіх дітей, які втратили батьків на війні.
Це справедливість для воїна, який до останнього подиху захищав свою державу.
Я прошу не заради статусу.
Я прошу заради пам’яті.
Заради правди.
Заради того, щоб Україна пам’ятала своїх справжніх Героїв.
З повагою і болем у серці,
донька Яна, 7 років
(законний представник неповнолітньої — мати,
Грохольська Наталя Олегівна)
Контактні дані: 0967046702
Я донька Захисника України — Грохольського Петра Валерійовича
(12.07.1995 – 26.11.2025).
Військова частина А 4350
Мій тато пішов на війну, коли Україні було найважче.
Він сказав, що має захищати нас і нашу країну.
Я тоді ще не зовсім розуміла, що це означає. Я просто чекала його вдома.
З 2022 року мій тато захищав Україну на передовій. Він був там, де було страшно, холодно і небезпечно. Він не ховався, не тікав, не шукав легшого шляху. Він виконував бойові завдання там, де вирішувалася доля нашої держави.
26 листопада 2025 року мій тато загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Він загинув, захищаючи Україну.
Я більше ніколи не зможу його обійняти.
Він не прийде на мій день народження.
Він не поведе мене до школи.
Він не побачить, як я виросту.
Але я знаю — він загинув не даремно.
Мій тато віддав своє життя за свободу України, за майбутнє українських дітей, за право нашого народу жити у своїй державі. Він виконав свій обов’язок до кінця. Така жертва є найвищим проявом мужності, вірності присязі та любові до Батьківщини.
Для побратимів він був воїном, якому довіряли життя.
Для держави — Захисником, який стояв на передовій.
Для мене — татом, який навчив любити Україну так сильно, що віддав за неї все.
Прошу Вас вшанувати пам’ять мого батька та його подвиг і присвоїти Грохольському Петру Валерійовичу звання Героя України (посмертно).
Це не просто нагорода.
Це визнання того, що життя мого тата мало значення для України.
Це знак пам’яті для всіх дітей, які втратили батьків на війні.
Це справедливість для воїна, який до останнього подиху захищав свою державу.
Я прошу не заради статусу.
Я прошу заради пам’яті.
Заради правди.
Заради того, щоб Україна пам’ятала своїх справжніх Героїв.
З повагою і болем у серці,
донька Яна, 7 років
(законний представник неповнолітньої — мати,
Грохольська Наталя Олегівна)
Контактні дані: 0967046702
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Крищук Наталія Леонідівна
08 червня 2026
2.
Десятник Тарас Петрович
08 червня 2026
3.
Шкутяк Оксана Василівна
08 червня 2026
4.
Барабой Крістіна Миколаївна
08 червня 2026
5.
Демчук Леонід Миколайович
08 червня 2026
6.
Шинкарик Олександр Васильович
08 червня 2026
7.
Юсюк Анна Віталіївна
08 червня 2026
8.
Марко Марина Михайлівна
08 червня 2026
9.
Церна Денис Ігорович
08 червня 2026
10.
Вакуленко Олена Василівна
08 червня 2026
11.
Береза Ганна Богданівна
08 червня 2026
12.
Яковчук Алла Василівна
08 червня 2026
13.
Філь Тетяна Олександрівна
08 червня 2026
14.
Поліщук Олена Григорівна
08 червня 2026
15.
Романенко Ірина Андріївна
08 червня 2026
16.
Шкабура Марія Олександрівна
08 червня 2026
17.
Назарова Ліна Євгеніївна
08 червня 2026
18.
Злоткіна Анна Сергіївна
08 червня 2026
19.
Довмат Світлана Вікторівна
08 червня 2026
20.
Вяліна Діана Станіславівна
08 червня 2026
21.
Фадєєва Інна Василівна
08 червня 2026
22.
Савченко Людмила Борисівна
08 червня 2026
23.
Ламах Олександра Григорівна
08 червня 2026
24.
Ющишина Світлана Олександрівна
08 червня 2026
25.
Мураль Христина Ігорівна
08 червня 2026
26.
Молибог Віталій Вікторович
08 червня 2026
27.
Пісьменна Аліна Василівна
08 червня 2026
28.
Борздов Костянтин Дмитрович
08 червня 2026
29.
Безпояско Галина Миколаївна
08 червня 2026
30.
Клименко Валентина Анатоліївна
08 червня 2026
140
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.