№22/265658-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Букрію Дмитру Дмитровичу
Автор (ініціатор): Істоміна Євгенія Валерівна
Дата оприлюднення: 09 червня 2026
Шановний пане Президенте!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти найвище державне звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю — солдату Букрію Дмитру Дмитровичу, 29 липня 1981 року народження. Військовослужбовцю військової частини А2896 9-ї окремої бригади безпілотних систем.
Навесні 2024 року Дмитра Дмитровича було призвано до лав Збройних Сил України, він усвідомлюючи всі ризики та небезпеки військової служби в умовах повномасштабної війни став на захист України. Проходив службу на посаді стрільця та сумлінно виконував поставлені бойові завдання, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Букрій Дмитро Дмитрович загинув 13 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області. Майже два роки його вважали безвісти зниклим, родина жила між надією та невідомістю, однак результати ДНК-експертизи підтвердили загибель воїна.
Дмитро Дмитрович був мужнім захисником України, який віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Він із честю виконував свій військовий обов’язок, залишаючись вірним українському народові та Військовій присязі до останнього подиху.
Рідні, друзі та побратими знали Дмитра, як добру, щиру, чуйну та відповідальну людину, яка завжди була готова підтримати, допомогти та підставити плече тим, хто цього потребував. Він мав повагу серед товаришів по службі та залишив по собі світлу пам’ять у серцях усіх, хто його знав.
Дмитро був люблячим батьком, турботливим сином і надійним братом.
Після загибелі Дмитра Дмитровича залишилися його донька, син, батько, сестра та брат. Його втрата стала непоправним горем для рідних і близьких, які назавжди збережуть пам’ять про нього.
Вчинок Дмитра Дмитровича є прикладом справжнього патріотизму, мужності та самопожертви. Ставши на захист України, він віддав своє життя за мирне майбутнє українського народу.
Вважаємо, що Букрій Дмитро Дмитрович заслуговує на найвище державне визнання за свою мужність, відданість Україні та жертовність.
Просимо присвоїти Букрію Дмитру Дмитровичу звання «Герой України» (посмертно), щоб належним чином вшанувати його пам’ять, подвиг і службу українському народові.
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти найвище державне звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю — солдату Букрію Дмитру Дмитровичу, 29 липня 1981 року народження. Військовослужбовцю військової частини А2896 9-ї окремої бригади безпілотних систем.
Навесні 2024 року Дмитра Дмитровича було призвано до лав Збройних Сил України, він усвідомлюючи всі ризики та небезпеки військової служби в умовах повномасштабної війни став на захист України. Проходив службу на посаді стрільця та сумлінно виконував поставлені бойові завдання, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Букрій Дмитро Дмитрович загинув 13 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області. Майже два роки його вважали безвісти зниклим, родина жила між надією та невідомістю, однак результати ДНК-експертизи підтвердили загибель воїна.
Дмитро Дмитрович був мужнім захисником України, який віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Він із честю виконував свій військовий обов’язок, залишаючись вірним українському народові та Військовій присязі до останнього подиху.
Рідні, друзі та побратими знали Дмитра, як добру, щиру, чуйну та відповідальну людину, яка завжди була готова підтримати, допомогти та підставити плече тим, хто цього потребував. Він мав повагу серед товаришів по службі та залишив по собі світлу пам’ять у серцях усіх, хто його знав.
Дмитро був люблячим батьком, турботливим сином і надійним братом.
Після загибелі Дмитра Дмитровича залишилися його донька, син, батько, сестра та брат. Його втрата стала непоправним горем для рідних і близьких, які назавжди збережуть пам’ять про нього.
Вчинок Дмитра Дмитровича є прикладом справжнього патріотизму, мужності та самопожертви. Ставши на захист України, він віддав своє життя за мирне майбутнє українського народу.
Вважаємо, що Букрій Дмитро Дмитрович заслуговує на найвище державне визнання за свою мужність, відданість Україні та жертовність.
Просимо присвоїти Букрію Дмитру Дмитровичу звання «Герой України» (посмертно), щоб належним чином вшанувати його пам’ять, подвиг і службу українському народові.
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Карпюк Ганна Василівна
08 серпня 2026
2.
Якимчук Вероніка Валеріївна
07 серпня 2026
3.
Зборовська Ганна Сергіївна
07 серпня 2026
4.
Омельченко Анастасія Олександрівна
07 серпня 2026
5.
Білець Дар'я Миколаївна
07 серпня 2026
6.
Фролова Поліна Олексіївна
07 серпня 2026
7.
Косей Сніжана Григорівна
07 серпня 2026
8.
Жовнір Марія Дмитрівна
07 серпня 2026
9.
Полякова Таміла Олексіївна
07 серпня 2026
10.
Семенюк Іванна Олександрівна
07 серпня 2026
11.
Хавець Ольга Вікторівна
07 серпня 2026
12.
Сацута Дар'я Миколаївна
07 серпня 2026
13.
Каспер Ганна Петрівна
07 серпня 2026
14.
Флінта Анастасія Вікторівна
07 серпня 2026
15.
Остаповець Анна Володимирівна
07 серпня 2026
16.
Янчук Ірина Григорівна
07 серпня 2026
17.
Копачевський Віктор Іванович
07 серпня 2026
18.
Фізер Віталіна Олексіївна
07 серпня 2026
19.
Овчаров Леонід Миколайович
07 серпня 2026
20.
Мельник Мирослава Володимирівна
07 серпня 2026
21.
Морарь Вікторія Вікторівна
07 серпня 2026
22.
Мацевко Марія Василівна
07 серпня 2026
23.
Федорова Анжеліка Анатоліївна
07 серпня 2026
24.
Корнієнко Людмила Миколаївна
07 серпня 2026
25.
Левченко Валентина Леонідівна
07 серпня 2026
26.
Погорельцева Марія Володимирівна
07 серпня 2026
27.
Котлова Юлія Вікторівна
07 серпня 2026
28.
Клименко Галина Григорівна
07 серпня 2026
29.
Джиган Надія Василівна
07 серпня 2026
30.
Ященко Наталія Леонідівна
07 серпня 2026
8300
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 33 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.