№22/265658-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Букрію Дмитру Дмитровичу
Автор (ініціатор): Істоміна Євгенія Валерівна
Дата оприлюднення: 09 червня 2026
Шановний пане Президенте!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти найвище державне звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю — солдату Букрію Дмитру Дмитровичу, 29 липня 1981 року народження. Військовослужбовцю військової частини А2896 9-ї окремої бригади безпілотних систем.
Навесні 2024 року Дмитра Дмитровича було призвано до лав Збройних Сил України, він усвідомлюючи всі ризики та небезпеки військової служби в умовах повномасштабної війни став на захист України. Проходив службу на посаді стрільця та сумлінно виконував поставлені бойові завдання, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Букрій Дмитро Дмитрович загинув 13 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області. Майже два роки його вважали безвісти зниклим, родина жила між надією та невідомістю, однак результати ДНК-експертизи підтвердили загибель воїна.
Дмитро Дмитрович був мужнім захисником України, який віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Він із честю виконував свій військовий обов’язок, залишаючись вірним українському народові та Військовій присязі до останнього подиху.
Рідні, друзі та побратими знали Дмитра, як добру, щиру, чуйну та відповідальну людину, яка завжди була готова підтримати, допомогти та підставити плече тим, хто цього потребував. Він мав повагу серед товаришів по службі та залишив по собі світлу пам’ять у серцях усіх, хто його знав.
Дмитро був люблячим батьком, турботливим сином і надійним братом.
Після загибелі Дмитра Дмитровича залишилися його донька, син, батько, сестра та брат. Його втрата стала непоправним горем для рідних і близьких, які назавжди збережуть пам’ять про нього.
Вчинок Дмитра Дмитровича є прикладом справжнього патріотизму, мужності та самопожертви. Ставши на захист України, він віддав своє життя за мирне майбутнє українського народу.
Вважаємо, що Букрій Дмитро Дмитрович заслуговує на найвище державне визнання за свою мужність, відданість Україні та жертовність.
Просимо присвоїти Букрію Дмитру Дмитровичу звання «Герой України» (посмертно), щоб належним чином вшанувати його пам’ять, подвиг і службу українському народові.
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти найвище державне звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю — солдату Букрію Дмитру Дмитровичу, 29 липня 1981 року народження. Військовослужбовцю військової частини А2896 9-ї окремої бригади безпілотних систем.
Навесні 2024 року Дмитра Дмитровича було призвано до лав Збройних Сил України, він усвідомлюючи всі ризики та небезпеки військової служби в умовах повномасштабної війни став на захист України. Проходив службу на посаді стрільця та сумлінно виконував поставлені бойові завдання, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Букрій Дмитро Дмитрович загинув 13 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області. Майже два роки його вважали безвісти зниклим, родина жила між надією та невідомістю, однак результати ДНК-експертизи підтвердили загибель воїна.
Дмитро Дмитрович був мужнім захисником України, який віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Він із честю виконував свій військовий обов’язок, залишаючись вірним українському народові та Військовій присязі до останнього подиху.
Рідні, друзі та побратими знали Дмитра, як добру, щиру, чуйну та відповідальну людину, яка завжди була готова підтримати, допомогти та підставити плече тим, хто цього потребував. Він мав повагу серед товаришів по службі та залишив по собі світлу пам’ять у серцях усіх, хто його знав.
Дмитро був люблячим батьком, турботливим сином і надійним братом.
Після загибелі Дмитра Дмитровича залишилися його донька, син, батько, сестра та брат. Його втрата стала непоправним горем для рідних і близьких, які назавжди збережуть пам’ять про нього.
Вчинок Дмитра Дмитровича є прикладом справжнього патріотизму, мужності та самопожертви. Ставши на захист України, він віддав своє життя за мирне майбутнє українського народу.
Вважаємо, що Букрій Дмитро Дмитрович заслуговує на найвище державне визнання за свою мужність, відданість Україні та жертовність.
Просимо присвоїти Букрію Дмитру Дмитровичу звання «Герой України» (посмертно), щоб належним чином вшанувати його пам’ять, подвиг і службу українському народові.
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Плотиця Наталія Олександрівна
11 червня 2026
2.
Коструба Ілля Ігорович
11 червня 2026
3.
Підпенько Володимир Васильович
11 червня 2026
4.
Бабюк Руслана Сергіївна
11 червня 2026
5.
Бондар Олександра Анатоліївна
11 червня 2026
6.
Галімський Максим Віталійович
11 червня 2026
7.
Снігурук Ольга Силівна
11 червня 2026
8.
Нагула Володимир Олексійович
11 червня 2026
9.
Боголюбська Алла Андріївна
11 червня 2026
10.
Соловей Віталій Петрович
11 червня 2026
11.
Шталтовна Юлія Сергіївна
11 червня 2026
12.
Кравченко Олена Василівна
11 червня 2026
13.
Новосьолова Ірина Олександрівна
11 червня 2026
14.
Романенко Софія Артемівна
11 червня 2026
15.
Куценко Владислав Олександрович
11 червня 2026
16.
Курмак Ірина Іванівна
11 червня 2026
17.
Гладкова Оксана Василівна
11 червня 2026
18.
Бортнійчук Ірина Валеріївна
11 червня 2026
19.
Гунчик Надія Геннадіївна
11 червня 2026
20.
Дмитрук Інна Юріївна
11 червня 2026
21.
Охрименко Олена Олександрівна
11 червня 2026
22.
Шуляр Інна Олександрівна
11 червня 2026
23.
Лазарєва-Бесага Юлія Михайлівна
11 червня 2026
24.
Щадей Мирослава Дмитрівна
11 червня 2026
25.
Трофимець Дмитро Вікторович
11 червня 2026
26.
Ельмендєєв Євген Михайлович
11 червня 2026
27.
Скрипка Єлизавета Сергіївна
10 червня 2026
28.
Яременко Аня Іванівна
10 червня 2026
29.
Снігурук Ольга Макарівна
10 червня 2026
30.
Бугайова Галина Кирилівна
10 червня 2026
731
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.