№22/265736-еп
Прошу присвоїти звання Героя України посмертно, моєму брату Іванишину Сергію Юрійовичу!
Автор (ініціатор): Грига Тетяна Василівна
Дата оприлюднення: 10 червня 2026
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) Іванишину Сергію Юрійовичу — солдату-санітару 3-ї окремої штурмової бригади, який віддано служив українському народові та до останнього подиху боровся за Україну.
З перших днів повномасштабного вторгнення, з 24 лютого 2022 року, Сергій став на захист Батьківщини. У складі 3-ї окремої штурмової бригади він пройшов найважчі та найгарячіші напрямки війни, щодня ризикуючи власним життям заради порятунку побратимів і захисту української землі.
Будучи солдатом-санітаром, Сергій не лише виконував бойові завдання, а й рятував життя інших військових. Там, де було найнебезпечніше, де лунали вибухи й свистіли кулі, він допомагав пораненим, часто наражаючи себе на смертельну небезпеку.
У 2024 році під час виконання бойового завдання під Харковом Сергій отримав тяжке поранення. Попри невтішні прогнози, він мужньо боровся за життя один рік і дев’ять місяців. Госпіталі, операції, реабілітації, біль і виснаження не змогли зламати його силу духу. Він до останнього вірив, боровся та тримався.
5 грудня 2025 року серце Героя зупинилося.
Він залишив після себе двох прекрасних донечок, які ростимуть із гордістю за свого батька — справжнього Захисника України. Залишив родину, побратимів і всіх, хто його любив. Залишив біль втрати, який неможливо виміряти словами.
За свою службу Сергій Юрійович був нагороджений відзнаками за мужність і сумлінне виконання військового обов’язку. Але найвищою нагородою для нього завжди була Україна, яку він любив понад усе.
Сергій Іванишин віддав за Україну своє здоров’я, свої сили та своє життя. Він заплатив найвищу ціну за нашу свободу.
Тому просимо Президента України підтримати це звернення та присвоїти Іванишину Сергію Юрійовичу найвище державне звання — Герой України (посмертно).
Його подвиг заслуговує на визнання. Його ім’я заслуговує на місце серед Героїв України. Його пам’ять заслуговує на вічну шану.
З перших днів повномасштабного вторгнення, з 24 лютого 2022 року, Сергій став на захист Батьківщини. У складі 3-ї окремої штурмової бригади він пройшов найважчі та найгарячіші напрямки війни, щодня ризикуючи власним життям заради порятунку побратимів і захисту української землі.
Будучи солдатом-санітаром, Сергій не лише виконував бойові завдання, а й рятував життя інших військових. Там, де було найнебезпечніше, де лунали вибухи й свистіли кулі, він допомагав пораненим, часто наражаючи себе на смертельну небезпеку.
У 2024 році під час виконання бойового завдання під Харковом Сергій отримав тяжке поранення. Попри невтішні прогнози, він мужньо боровся за життя один рік і дев’ять місяців. Госпіталі, операції, реабілітації, біль і виснаження не змогли зламати його силу духу. Він до останнього вірив, боровся та тримався.
5 грудня 2025 року серце Героя зупинилося.
Він залишив після себе двох прекрасних донечок, які ростимуть із гордістю за свого батька — справжнього Захисника України. Залишив родину, побратимів і всіх, хто його любив. Залишив біль втрати, який неможливо виміряти словами.
За свою службу Сергій Юрійович був нагороджений відзнаками за мужність і сумлінне виконання військового обов’язку. Але найвищою нагородою для нього завжди була Україна, яку він любив понад усе.
Сергій Іванишин віддав за Україну своє здоров’я, свої сили та своє життя. Він заплатив найвищу ціну за нашу свободу.
Тому просимо Президента України підтримати це звернення та присвоїти Іванишину Сергію Юрійовичу найвище державне звання — Герой України (посмертно).
Його подвиг заслуговує на визнання. Його ім’я заслуговує на місце серед Героїв України. Його пам’ять заслуговує на вічну шану.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Логвин Ганна Сергіївна
11 червня 2026
2.
Коструба Ілля Ігорович
11 червня 2026
3.
Підпенько Володимир Васильович
11 червня 2026
4.
Бабюк Руслана Сергіївна
11 червня 2026
5.
Цап Ірина Сергіївна
11 червня 2026
6.
Галімський Максим Віталійович
11 червня 2026
7.
Курмак Ірина Іванівна
11 червня 2026
8.
Гуменна Мар'яна Василівна
11 червня 2026
9.
Гладкова Оксана Василівна
11 червня 2026
10.
Ковальчук Катерина Олегівна
10 червня 2026
11.
Кушнірик Ольга Василівна
10 червня 2026
12.
Романець Микола Павлович
10 червня 2026
13.
Ярош Аліна Володимирівна
10 червня 2026
14.
Новомодна Маргаріта Костянтинівна
10 червня 2026
15.
Дейнека Яна Вікторівна
10 червня 2026
16.
Ходань Галина Михайлівна
10 червня 2026
17.
Міщук Олена Олександрівна
10 червня 2026
18.
Серганчук Світлана Василівна
10 червня 2026
19.
Фокіна Аннета Юріївна
10 червня 2026
20.
Самокишин Вікторія Петрівна
10 червня 2026
21.
Пильник Валентина Михайлівна
10 червня 2026
22.
Гордієнко Любов Борисівна
10 червня 2026
23.
Селіна Олена Валентинівна
10 червня 2026
24.
Вовчанська Ольга Миколаївна
10 червня 2026
25.
Гнатів Катерина Степанівна
10 червня 2026
26.
Козаченко Олена Андріївна
10 червня 2026
27.
Хавич Юлія Василівна
10 червня 2026
28.
Василюк Ірина Миколаївна
10 червня 2026
29.
Книш Дарина Юріївна
10 червня 2026
30.
Білюк Леся Михайлівна
10 червня 2026
136
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.