Присвоєння звання Герой України (посмертно)
Михайлишину Олегу Ігоровичу,
1996 року народження, гранатометнику 1
відділення 3 взводу оперативного
призначення роти оперативного
призначення (на бойових машинах піхоти)
3 батальйону оперативного призначення
військової частини Національної гвардії
України «Азов», вірному військовій присязі до кінця.
Шановний пане Президенте України!
Від імені родини загиблого воїна-дружини ,сина,батьків та сестри ,його друзів та побратимів, звертаємося до Вас із проханням присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) Захиснику нашої держави –Михайлишину Олегу Ігоровичу,
1996 року народження, молодшому сержанту,гранатометнику 1
відділення 3 взводу оперативного
призначення роти оперативного
призначення (на бойових машинах піхоти)
3 батальйону оперативного призначення
військової частини Національної гвардії
України «Азов»
Михайлишин Олег Ігорович народився в с.Труханів Сколівського району Львівської області ,тут і проживав .
Військовий шлях Олега розпочався з 2017 року з строкової служби Національної Гвардії України протягом 1,6 років.
Працював в Україні та за кордоном на будівництві .
В 2021 році повернувся до України
В березні 2022 року коли росія розпочала повномасштабну вторгнення О.Михайлишин без вагань став на захист своєї Землі
З 2022 року О.Михайлишин служив у Військовій частині 3002 Національної Гвардії України 2-ї Галицької бригади НГУ ,де отримав звання молодшого сержанта
Протягом всього періоду служби Олег вдосконалювався і розвивався у військовій службі ,брав участь у боях на Донеччині біля Марʼїнки.
В березні 2025 року Олег був переведений до Вінницької Військової Частини 3028 14 -бригади оперативного призначення Національної Гвардії України <<Червона Калина>>1-го корпусу АЗОВ
14 травня 2025 року розпочав виконання бойових завдань на Покровському напрямку ,25 травня прийшла для нас,для родини страшна звістка про те що Михайлишин Олег ЗНИК БЕЗВІСТИ під час виконання бойового завдання із стримування військової агресії російської федерації в районі н.п Єлизаветівка Покровського району Донецької області
Рік пошуку,болі ,надії ,віри в те що Олег живий давав родині силу ,але на жаль 16 травня 2026 року збіг ДНК .
У 2018 році нагороджено нагрудним знаком
<За Доблесну Службу >
Михайлишин Олег був не лише гідним воїном ,а й гордістю своєї родини він був люблячим чоловіком,сином ,братом,опорою для своєї родини
Зустрів дружину Наталію ,народив сина ,хотів проживати своє щасливе життя,бачити як дорослішає його син,завжди був добрим, щирим ,яким і залишиться в памʼяті своєї родини,та всіх хто його знав .
Його шлях – це шлях воїна, який свідомо та без вагань став на захист Батьківщини .
Він віддав найцінніше, що мав - своє життя у боротьбі з ворогом, без страху і вагань, з незламною вірою в перемогу України.
Просимо Президента гідно вшанувати памʼять Михайлишину Олегу Ігоровичу,
1996 року народження, гранатометнику 1
відділення 3 взводу оперативного
призначення роти оперативного
призначення (на бойових машинах піхоти)
3 батальйону оперативного призначення
військової частини Національної гвардії
України «Азов», присвоївши звання Героя України (посмертно) з врученням ордену «Золота Зірка», як знак вдячності сім’ї героя та всьому українському народу за його безцінний внесок у нашу спільну боротьбу з ворогом. Щоб пам’ять про його подвиг, хоробрість та самопожертву назавжди залишилась в історії незалежної України.
Слава Україні!
Героям Слава!