Про присвоєння звання Героя України(посмертно) Костюченку Богдану Вікторовичу

Шановний пане Президенте України!
З глибоким сумом та невимовним болем звертаюся до Вас як мати загиблого ЗахисникаУкраїни Костюченка Богдана Вікторовича з проханням присвоїти моєму синові найвище державне звання — Герой України (посмертно).
Мій син віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність та територіальну цілісність України. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, українському народові та своїй Батьківщині.
Після закінчення Ліцею №11 Звягельської міської ради у 2019 році вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. За час навчання неодноразово був відзначений за високі досягнення, наполегливість та відповідальність. У січні 2023 року успішно закінчив академію та здобув офіцерське звання. Костюченко Богдан Вікторович народився 09 липня 2002 року в місті Новоград- Волинський Житомирської області.
Після випуску проходив службу в складі 26-ї артилерійської бригади. Капітан Костюченко був командиром самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А3091. Разом із побратимами він боронив Україну на найгарячіших напрямках фронту, зокрема на Бахмутському, Покровському та Харківському напрямках, демонструючи високий професіоналізм, мужність і відданість військовій присязі.
За особисту мужність, сумлінне виконання службового обов’язку та вагомий внесок у захист України Богдан був нагороджений:
• орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня;
• відзнакою Міністра оборони України «Хрест Сухопутних військ»;
• нагрудним знаком Міністра оборони України «Знак пошани»;
• медаллю Всеукраїнського об’єднання «Україна» «За відвагу».
Для України Богдан був відважним офіцером, а для мене — найдорожчим сином, моєю опорою та підтримкою. Він завжди дбав про свою родину, був прикладом для молодшого брата, якого щиро любив і підтримував. Богдан був надзвичайно світлою та різносторонньою людиною. Він багато читав, постійно працював над собою, любив спорт і вів активний спосіб життя. Мав чудове почуття гуморубув життєрадісним, відкритим та товариським, тому мав багато друзів, які цінували його за щирість, надійність і добре серце.
Особливою його пристрастю була кулінарія. Він дуже любив готувати та часто записував для мене відео зі своїми кулінарними шедеврами, ділився рецептами й радів, коли міг подарувати рідним частинку свого тепла навіть на відстані. Ці відео назавжди залишаться безцінною пам’яттю про нього.
У Богдана була кохана дівчина, з якою він планував створити сім’ю, будувати спільне майбутнє, виховувати дітей і жити мирним життям. Війна жорстоко обірвала ці мрії.
18 квітня 2026 року о 22:55 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Благодатне, Чугуївського району, Харківської області, капітан Костюченко Богдан Вікторович загинув, до кінця залишившись вірним військовій присязі, Україні та своєму народові.
Йому було лише 23 роки. Він мав попереду ціле життя, сповнене мрій, планів і можливостей, але без вагань віддав найдорожче за Україну – життя…

Щиро прошу Вас вшанувати подвиг мого сина та присвоїти Костюченку Богдану Вікторовичу звання Героя України (посмертно).

Вічна пам’ять Герою України!
Герої не вмирають!
Слава Україні!