Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Попику Сергію Михайловичу
Шановний пане Президенте України!
Від імені родини загиблого воїна - матері, батька, сестри , його друзів та побратимів звертаємося до Вас із проханням присвоєння найвищої державної нагороди - звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Попику Сергію Михайловичу.
Попик Сергій Михайлович народився 12 серпня 1992 року в селі Велика Омеляна Рівненської області. Він був людиною великого серця, щирим, добрим і небайдужим до чужої біди. Особливе місце в його житті займала турбота про тварин, яким він завжди намагався допомогти. З дитинства та юності Сергій вирізнявся працьовитістю, відповідальністю та наполегливістю. Активно займався спортом, працював на різних роботах, завжди сумлінно виконуючи свої обов’язки.
14 серпня 2024 року Сергій був мобілізований до лав Збройних Сил України для захисту Батьківщини. Проходив службу у складі 68-ї окремої єгерської бригади на посаді мінометника, військова частина А4056. Під час служби проявив мужність, стійкість і відданість військовій присязі. За сумлінне виконання бойових завдань отримав статус учасника бойових дій та був відзначений військовим командуванням.
20 жовтня 2025 року під час виконання військового обов’язку в місті Покровськ Донецької області Сергій Попик загинув внаслідок мінно-вибухового інциденту, до останнього залишаючись вірним Україні.
Сергій Михайлович віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і територіальну цілісність України. Його мужність, самопожертва та вірність військовому обов’язку є прикладом справжнього патріотизму та героїзму.
У зв’язку з цим просимо присвоїти Попику Сергію Михайловичу звання Героя України (посмертно) як вияв глибокої вдячності українського народу за його подвиг та жертовність в ім’я України.