Щиро просимо Вас розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди, «Героя України» (посмертно) солдату Стасіву Мар’яну Мироновичу, позивний «Марсік», за особливу мужність, героїзм, самопожертву та вірне служіння Українському народові у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України.

Шановний пане Президенте!
Щиро просимо Вас розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди, «Героя України» (посмертно) солдату Стасіву Мар’яну Мироновичу, позивний «Марсік», за особливу мужність, героїзм, самопожертву та вірне служіння Українському народові у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України.
Стасів Мар’ян Миронович нородився 5 жовтня 1989 року, в селі Велика Горожанна Львівської області. Після закінчення Великогорожаннівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, здобув професії столяра будівельного та тесляра у Миколаївському професійному ліцеї. Був працьовитою, щирою та доброю людиною, люблячим сином, братом і другом.
З перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну Мар’ян добровільно став на захист Батьківщини. У березні 2022 року він звернувся у Миколаївський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та вступив до лав Національної гвардії України. Служив стрільцем 3-го взводу 32-ї стрілецької роти
4-го стрілецького батальйону військової частини 3002. У травні 2025 року був переведений до військової частини 3051 на посаду стрільця 2-го відділення 1-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти стрілецького батальйону. Неодноразово виконував бойові завдання на Донецькому та Харківському напрямках.
Зі слів командирів і побратимів Мар’ян був відповідальною людиною, відважним, дисциплінованим та мужнім воїном. Він завжди підтримував побратимів, не уникав небезпеки та сумлінно виконував поставленні завдання. Користувався повагою серед Військовослужбовців.
4 січня 2026 року під час виконання бойового завдання на позиції ВП «Капкан» поблизу населеного пункту Вільне Покровського району Донецької області підрозділ, у якому служив Мар’ян, зазнав ворожого удару FPV-дрона. Мар’ян не відступив і до останнього виконував свій військовий обов’язок.
Внаслідок ворожого удару солдат Стасів Мар’ян Миронович загинув смертю хоробрих у віці 36 років. Його останній вчинок став прикладом справжнього бойового братерства та мужності. Він віддав найдорожче — власне життя, виконуючи свій обов’язок перед Україною.
Подвиг Мар’яна є взірцем незламності духу, відданості військовій присязі та безмежної любові до Батьківщини. Такі люди творять новітю історію України та наближають нашу Перемогу ціною власного життя.
Його загибель стала непоправною втратою для батьків, рідних, родини, друзів і побратимів. Він віддав своє життя за свободу й незалежність нашої держави, виконавши військовий обов’язок до кінця.
Враховуючи винятковий героїзм та вірність військовій присязі, просимо Вас пане Президент, розглянути цю петицію та присвоїти Стасіву Мар’яну Мироновичу найвище державне звання - «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Присвоєння цього почесного звання стане свідченням глибокої вдячності держави та гідним вшануванням пам’яті відважного захисника.
Слава Україні!
Слава Захисникам України!
Вічна слава полеглим Героям!