Я, дружина загиблого військовослужбовця, прошу розглянути питання щодо присвоєння найвищого державного звання — Герой України (посмертно) - МАТВІЙЧУК Павлу Олеговичу (позивний «БАЛІ»), 12 липня 1996 року народження.
Павло був людиною з великої букви, про якого не можливо розповісти коротко. Він був дуже добрим, чуйним та з великим щирим серцем.
Він мріяв про море. Вступив до Одеського вищого морського училища на спеціальність «бортпровідник, судновий офіціант», він мріяв про роботу за фахом та мріяв працювати на круїзних лайнерах.
Однак, доля внесла свої корективи і після успішного закінчення вищого училища, його призвали на строкову службу до морської піхоти. Після успішного закінчення строкової служби він надалі продовжував мріяти про море.
З початку повномасштабної війни Павло знаходився за кордоном, у Варшаві.
Тоді, він повернувся зі словами «я буду боронити свою сім’ю, землю, як всі інші воїни». 15 лютого 2023 року почався його військовий шлях.
Успішно пройшовши спеціальну підготовку, Павло став до лав захисників
України. Він пройшов важкий бойовий шлях, виконуючи завдання на найскладніших ділянках фронту. Був бойовим медиком на Херсонському напрямку, служив у штурмовій бригаді на Чернігівщині та Сумщині, виконував бойові завдання на Курському напрямку. За сумлінну службу та високий професіоналізм отримав звання молодшого сержанта та був переведений для
подальшого проходження служби на Харківщину.
На посаді командира відділення — командира екіпажу безпілотних літальних комплексів зенітного ракетного дивізіону військової частини А4718 Павло зарекомендував себе мужнім, відповідальним і відданим військовій справі воїном. Його поважали побратими, з нього брали приклад. Він вирізнявся сталевою витримкою, незламною мужністю, високим професіоналізмом та непохитною вірою в Перемогу.
За мужність, відвагу та героїзм, проявлені під час виконання бойових завдань, Павла МАТВІЙЧУКА було нагороджено відзнаками Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» та «Хрест Сухопутних військ».
10.06.2026 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Високе, Богодухівського району, Харківської області життя Павла обірвалося, у віці 29 років.
Він жив для інших - і за свої 29 років зробив більше, ніж будь-хто за все життя.
В нього залишились батьки та дружина. Він залишився вірним до останнього подиху - сім’ї, народу, побратимам та Україні.
І тепер наш обовʼязок - залишитися вірними йому.
Просимо від імені родини, побратимів, всіх хто знав, поважав Павла, від імені всіх кому він колись допоміг, гідно вшанувати його подвиги та пам’ять про нього та присвоїти звання Героя України МАТВІЙЧУК Павлу «Балі» (посмертно).