№22/266088-еп
Присвоїти звання героя України посмертно
Автор (ініціатор): Шаповалова Ірина Миколаївна
Дата оприлюднення: 19 червня 2026
Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно)Шаповалову Олегу Олександровичу.
Шановний пане Президенте України!
Я, мати загиблого Захисника України Шаповалова Олега Олександровича, звертаюся з болем у серці та великою надією — вшанувати подвиг мого сина найвищою державною нагородою, присвоївши йому звання Героя України (посмертно).
Мій син, Шаповалов Олег Олександрович, народився 17 серпня 1992 року. Він був світлою, доброю та мужньою людиною, яка понад усе любила свою родину та Україну.
Ще у 2015 році, він добровільно став на захист рідної землі. Брав участь в антитерористичній операції на Сході України, де під час бойових дій у районі села Широкине Донецької області отримав поранення. Але навіть після цього він не втратив сили духу, не зламався і залишився вірним своїй присязі та своїй Батьківщині.
Коли у лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення, мій син знову не вагаючись пішов добровольцем до лав Збройних Сил України. У березні 2022 року він вступив до військової частини А2896, де служив стрільцем — помічником гранатометника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу механізованої роти.
Він брав участь у важких боях під Херсоном, а згодом був переведений на Донеччину — у саме пекло війни. Там, де найважче, де найбільша небезпека — там був мій син.
26 червня 2022 року, виконуючи бойове завдання в районі села Времіївка Донецької області, він загинув, до останнього подиху захищаючи Україну, своїх побратимів і кожного з нас.
У нього залишився маленький син, якому на момент загибелі батька не було ще й трьох років…
Мій син дуже любив свою дитину, мріяв про його майбутнє, хотів бачити, як він росте, йде до школи…
Але війна забрала у дитини найдорожче — батька.
Для мене він був сином…
Для когось — другом…
Для побратимів — надійним плечем…
А для свого сина — цілим світом, який, на жаль, обірвався надто рано…
І для України — справжнім Героєм.
За свою відвагу та самовідданість він був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Але жодна нагорода не здатна виміряти ціну його життя.
Я прошу не лише як мати…
Я прошу як бабуся, яка дивиться в очі маленькому хлопчику і знає, що його тато — Герой.
Прошу гідно вшанувати подвиг мого сина та присвоїти Шаповалову Олегу Олександровичу найвище звання — Герой України (посмертно).
Його життя обірвалося…
Але пам’ять про нього має жити вічно.
Вічна слава Герою України.
Вічна пам’ять моєму сину.
З повагою та невимовним болем,
мати Шаповалова Олега Олександровича
Слава Україні!
Шановний пане Президенте України!
Я, мати загиблого Захисника України Шаповалова Олега Олександровича, звертаюся з болем у серці та великою надією — вшанувати подвиг мого сина найвищою державною нагородою, присвоївши йому звання Героя України (посмертно).
Мій син, Шаповалов Олег Олександрович, народився 17 серпня 1992 року. Він був світлою, доброю та мужньою людиною, яка понад усе любила свою родину та Україну.
Ще у 2015 році, він добровільно став на захист рідної землі. Брав участь в антитерористичній операції на Сході України, де під час бойових дій у районі села Широкине Донецької області отримав поранення. Але навіть після цього він не втратив сили духу, не зламався і залишився вірним своїй присязі та своїй Батьківщині.
Коли у лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення, мій син знову не вагаючись пішов добровольцем до лав Збройних Сил України. У березні 2022 року він вступив до військової частини А2896, де служив стрільцем — помічником гранатометника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу механізованої роти.
Він брав участь у важких боях під Херсоном, а згодом був переведений на Донеччину — у саме пекло війни. Там, де найважче, де найбільша небезпека — там був мій син.
26 червня 2022 року, виконуючи бойове завдання в районі села Времіївка Донецької області, він загинув, до останнього подиху захищаючи Україну, своїх побратимів і кожного з нас.
У нього залишився маленький син, якому на момент загибелі батька не було ще й трьох років…
Мій син дуже любив свою дитину, мріяв про його майбутнє, хотів бачити, як він росте, йде до школи…
Але війна забрала у дитини найдорожче — батька.
Для мене він був сином…
Для когось — другом…
Для побратимів — надійним плечем…
А для свого сина — цілим світом, який, на жаль, обірвався надто рано…
І для України — справжнім Героєм.
За свою відвагу та самовідданість він був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Але жодна нагорода не здатна виміряти ціну його життя.
Я прошу не лише як мати…
Я прошу як бабуся, яка дивиться в очі маленькому хлопчику і знає, що його тато — Герой.
Прошу гідно вшанувати подвиг мого сина та присвоїти Шаповалову Олегу Олександровичу найвище звання — Герой України (посмертно).
Його життя обірвалося…
Але пам’ять про нього має жити вічно.
Вічна слава Герою України.
Вічна пам’ять моєму сину.
З повагою та невимовним болем,
мати Шаповалова Олега Олександровича
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кобець Наталя Анатоліївна
16 серпня 2026
2.
Корф Ірина Станіславівна
16 серпня 2026
3.
Тимченко Наталія Миколаївна
16 серпня 2026
4.
Ткач Юлія Іванівна
16 серпня 2026
5.
Паладій Інна Юріївна
16 серпня 2026
6.
Нижник Олена Олегівна
15 серпня 2026
7.
Канюка Марія Петрівна
15 серпня 2026
8.
Анісімова Світлана Андріївна
15 серпня 2026
9.
Головіна Владислава Володимирівна
15 серпня 2026
10.
Гера Марія Ігорівна
14 серпня 2026
11.
Ломакіна Тетяна Володимирівна
14 серпня 2026
12.
Данюк Анжеліка Петрівна
14 серпня 2026
13.
Кабаєва Ірина Володимирівна
14 серпня 2026
14.
Афанасенко Ольга Вікторівна
14 серпня 2026
15.
Марченко Анна Іванівна
14 серпня 2026
16.
Гайдаш Сергій Вікторович
14 серпня 2026
17.
Шаповалова Яна Костянтинівна
14 серпня 2026
18.
Смірнова Анастасія Ігорівна
13 серпня 2026
19.
Микитейчук Світлана Ігорівна
13 серпня 2026
20.
Підлісна Ірина Олександрівна
13 серпня 2026
21.
Волошен Наталія Тимофіївна
13 серпня 2026
22.
Кульбовська Світлана Петрівна
13 серпня 2026
23.
Закревська Олена Василівна
13 серпня 2026
24.
Григорович Ольга Михайлівна
13 серпня 2026
25.
Крук Катерина Григорівна
12 серпня 2026
26.
Тарасова Ольга Миколаївна
12 серпня 2026
27.
Скидан Наталя Іларіонівна
12 серпня 2026
28.
Москаленко Ольга Андріївна
12 серпня 2026
29.
Борисюк Алла Олексіївна
11 серпня 2026
30.
Карпенко Світлана Миколаївна
11 серпня 2026
1628
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 34 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.