Шановний пане Президенте!
Просимо Вас присвоїти найвище державне звання «Герой України» (посмертно) солдату Бахмутенку Вадіму Павловичу — відданому захиснику України, який мужньо віддав своє життя за незалежність і свободу нашої держави.
Бахмутенко Вадім Павлович народився 12 квітня 1993 року в місті Кременчук Полтавської області, де і минули його дитячі та юнацькі роки. Навчався в Кременчуцьких гімназії №6, загальноосвітній школі №9,згодом у Вищому професійному училищі; працював на Кременчуцькому сталеливарному заводі.
Вадім був щирою, чуйною людиною. Мав величезне добре серце, тому завжди приходив на допомогу, та ніколи не залишався байдужим до чужої біди. Він був люблячим батьком, сином, чоловіком та братом.
Шлях захисника Батьківщини розпочав ще у 2015 році добровільно ставши на захист України вступивши до лав Збройних Сил України, де він склав військову присягу на вірність українському народові, а після завершення підготовки був направлений для подальшого проходження служби до військової частини 2731, та згодом, з 2018 року, у військовій частині 0409. У 2020 році Вадім звільнився, та почав планувати цивільне життя. Початок повномасштабного вторгнення також не залишив Вадіма байдужим, і тому він, почувши про збір бригади для деблокади міста Маріуполь, добровільно відгукнувся і долучився до Національної гвардії України "Азов". Де і продовжував служити з 2022 року і до дня загибелі. Побратими згадують його як мужнього, відповідального, надійного та відданого військовослужбовця, який ніколи не уникав труднощів та завжди був готовий підтримати своїх товаришів.
20 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання друг "Вадос" героїчно загинув внаслідок обстрілу в районі селища Клеман-Бик Донецької області. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі та українському народові.
У цивільному житті, навіть, не встиг вибудувати власну кар'єру, адже з молодого віку його працею була війна.
Його загибель стала великою втратою для всієї родини. Без люблячого сина залишилася мама, без коханого чоловіка залишилася цивільна дружина, без турботливого батька залишилися три доньки. Також залишилося багато рідних, друзів та побратимів, які сумують за втратою Вадіма.
Своїм життям і подвигом друг "Вадос" довів безмежну відданість Україні та українському народові. Він залишив після себе не лише світлу пам'ять у серцях рідних і побратимів, а й приклад справжньої мужності, честі та самопожертви для майбутніх поколінь українців.
Вважаємо, що його подвиг заслуговує на найвище державне визнання — звання Герой України (посмертно).
Просимо Вас гідно вшанувати пам'ять сержанта Бахмутенка Вадіма Павловича та присвоїти йому найвище державне звання «Герой України» (посмертно).
Вічна пам'ять і шана Герою!
Слава Україні!