№22/266222-еп

Прошу Президента України присвоїти найвище державне звання - Герой України (посмертно) моєму чоловікові, солдату Журбіну Дмитру Олександровичу, військовослужбовцю 82-ї ОДШБр.

Автор (ініціатор): Журбіна Світлана Валеріївна
Дата оприлюднення: 24 червня 2026
Шановний пане Президенте України!!!!
Я, дружина загиблого військовослужбовця Журбіна Дмитра Олександровича, звертаюся з проханням присвоїти моєму чоловікові найвище державне звання — Герой України (посмертно).

Мій чоловік, Журбін Дмитро Олександрович, народився 27 березня 1984 року у місті Миколаїв. Закінчив Миколаївську гімназію №14 імені Героя Радянського Союзу Пшеніцина Г.О. Миколаївської міської ради Миколаївської області у 1999 році.

У 2002 році після школи закінчив професійне-технічне училище №25 міста Миколаєва і здобув кваліфікацію слюсаря з ремонту автомобілів, електрозварника ручного зварювання. 12 квітня 2008 року одружився. У Вересні 2008 році став батьком, у 2013 вдруге. Чудовий батько двох діток. Коханий, турботливий чоловік з неймовірною посмішкою та зеленими, бездонними очима.

До війни, багато років, працював на меблевій фабриці. Був справжнім спеціалістом своєї справи. 21 грудня 2023 року Корабельним РТЦК та СП м. Миколаєва був призваний на військову службу. Проходив навчання та прийняв військову присягу 25 грудня 2023 року у місті Житомирі.

1 лютого 2024 року був переведений у 82-гу ОДШбр на Запорізькій напрямок Отримав військове звання солдат, посаду стрілець. Загинув 18 лютого 2024 року на полі бою в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Він загинув, виконуючи свій військовий обов’язок, до останнього подиху залишаючись вірним Україні.

Два з половиною роки, вважався безвісти зниклий. Проте родина сподіваючись знайти та обійняти свого рідного. Усі надії рухнули зі сповіщенням про збіг ДНК. Дмитро був повернутий на Батьківщину по репатріації.

Поховання відбулося 20 березня 2026 року на Новому Корабельному кладовище у мікрорайоні Балобанівка міста Миколаева, на Алеї Слави.

Мій чоловік, Журбін Дмитро Олександрович, уже ніколи не стане старшим за свої 39 років. Прошу кожного підтримати петицію про присвоєння йому звання Героя України (посмертно). Він віддав усе, що мав — своє життя — за свободу України, за безпеку наших дітей та спокій у кожній домівці. Його подвиг, незламна мужність та вірність обов'язку мають бути відзначені найвищою державною нагородою. Мій чоловік заслуговує на цю шану і вічну пам'ять.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Шульга Ірина Володимирівна
16 липня 2026
2.
Крючкова Тетяна Миколаївна
16 липня 2026
3.
Середенко Галина Федорівна
16 липня 2026
4.
Домашовець Світлана Вікторівна
16 липня 2026
5.
Шкрамко Ольга Василівна
15 липня 2026
6.
Данилюк Олена Федорівна
15 липня 2026
7.
Кусень Маряна Вікторівна
15 липня 2026
8.
Андрусік Галина Григорівна
15 липня 2026
9.
Величко Ірина Юріївна
15 липня 2026
10.
Бортник Олександра Іванівна
15 липня 2026
11.
Лісоцька Ольга Ігорівна
15 липня 2026
12.
Неміш Богдан Мирославович
15 липня 2026
13.
Бруй Яна Василівна
15 липня 2026
14.
Понкрашева Наталія Владиславівна
15 липня 2026
15.
Гапонюк Наталія Ярославівна
15 липня 2026
16.
Сенів Марія Миколаївна
14 липня 2026
17.
Гнідченко Олена Вікторівна
14 липня 2026
18.
Борисенко Вікторія Валентинівна
14 липня 2026
19.
Ніколайчук Марія Юріївна
14 липня 2026
20.
Кравчук Марія Володимирівна
14 липня 2026
21.
Ямницький Михайло Іванович
14 липня 2026
22.
Вороніна Оксана Миколаївна
14 липня 2026
23.
Мужецька Ольга В'ячеславівна
14 липня 2026
24.
Юрасова Інна Вікторівна
14 липня 2026
25.
Безпалько Катерина Володимирівна
14 липня 2026
26.
Придня Жанна Олексіївна
14 липня 2026
27.
Кащук Лілія Романівна
14 липня 2026
28.
Зінченко Тетяна Іванівна
14 липня 2026
29.
Пашко Ігор Володимирович
14 липня 2026
30.
Михальчишина Вікторія Іванівна
14 липня 2026
1408
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 70 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.