№22/266222-еп

Прошу Президента України присвоїти найвище державне звання - Герой України (посмертно) моєму чоловікові, солдату Журбіну Дмитру Олександровичу, військовослужбовцю 82-ї ОДШБр.

Автор (ініціатор): Журбіна Світлана Валеріївна
Дата оприлюднення: 24 червня 2026
Шановний пане Президенте України!!!!
Я, дружина загиблого військовослужбовця Журбіна Дмитра Олександровича, звертаюся з проханням присвоїти моєму чоловікові найвище державне звання — Герой України (посмертно).

Мій чоловік, Журбін Дмитро Олександрович, народився 27 березня 1984 року у місті Миколаїв. Закінчив Миколаївську гімназію №14 імені Героя Радянського Союзу Пшеніцина Г.О. Миколаївської міської ради Миколаївської області у 1999 році.

У 2002 році після школи закінчив професійне-технічне училище №25 міста Миколаєва і здобув кваліфікацію слюсаря з ремонту автомобілів, електрозварника ручного зварювання. 12 квітня 2008 року одружився. У Вересні 2008 році став батьком, у 2013 вдруге. Чудовий батько двох діток. Коханий, турботливий чоловік з неймовірною посмішкою та зеленими, бездонними очима.

До війни, багато років, працював на меблевій фабриці. Був справжнім спеціалістом своєї справи. 21 грудня 2023 року Корабельним РТЦК та СП м. Миколаєва був призваний на військову службу. Проходив навчання та прийняв військову присягу 25 грудня 2023 року у місті Житомирі.

1 лютого 2024 року був переведений у 82-гу ОДШбр на Запорізькій напрямок Отримав військове звання солдат, посаду стрілець. Загинув 18 лютого 2024 року на полі бою в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Він загинув, виконуючи свій військовий обов’язок, до останнього подиху залишаючись вірним Україні.

Два з половиною роки, вважався безвісти зниклий. Проте родина сподіваючись знайти та обійняти свого рідного. Усі надії рухнули зі сповіщенням про збіг ДНК. Дмитро був повернутий на Батьківщину по репатріації.

Поховання відбулося 20 березня 2026 року на Новому Корабельному кладовище у мікрорайоні Балобанівка міста Миколаева, на Алеї Слави.

Мій чоловік, Журбін Дмитро Олександрович, уже ніколи не стане старшим за свої 39 років. Прошу кожного підтримати петицію про присвоєння йому звання Героя України (посмертно). Він віддав усе, що мав — своє життя — за свободу України, за безпеку наших дітей та спокій у кожній домівці. Його подвиг, незламна мужність та вірність обов'язку мають бути відзначені найвищою державною нагородою. Мій чоловік заслуговує на цю шану і вічну пам'ять.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Яремчук Антоніна Михайлівна
09 серпня 2026
2.
Шабанова Тетяна Анатоліївна
09 серпня 2026
3.
Астапенко Оксана Олександрівна
08 серпня 2026
4.
Хлистік Любов Григорівна
08 серпня 2026
5.
Шарко Вікторія Михайлівна
08 серпня 2026
6.
Тальянчук Леся Сергіївна
08 серпня 2026
7.
Ільченко Таісія Олександрівна
08 серпня 2026
8.
Іщенко Ірина Володимирівна
08 серпня 2026
9.
Подольська Ольга Леонідівна
08 серпня 2026
10.
Шуляк Вероніка Петрівна
08 серпня 2026
11.
Метлюх Валентина Федорівна
08 серпня 2026
12.
Семенюк Іванна Олександрівна
07 серпня 2026
13.
Ященко Наталія Леонідівна
07 серпня 2026
14.
Крочук Юлія Вячеславівна
07 серпня 2026
15.
Двойнішнікова Олена Олександрівна
07 серпня 2026
16.
Решетнік Вікторія Вікторівна
07 серпня 2026
17.
Крайник Василина Василівна
07 серпня 2026
18.
Зварич Ольга Петрівна
07 серпня 2026
19.
Дригайло Наталія Романівна
07 серпня 2026
20.
Бруцька Тетяна Борисівна
07 серпня 2026
21.
Куничник Світлана Степанівна
07 серпня 2026
22.
Дорошенко Анастасія Вікторівна
07 серпня 2026
23.
Случук-Довбиш Яна Володимирівна
06 серпня 2026
24.
Гумельник Світлана Юріївна
06 серпня 2026
25.
Рогова Інна Анатоліївна
06 серпня 2026
26.
Пінчук Яна Володимирівна
06 серпня 2026
27.
Кривеженко Олена Вікторівна
06 серпня 2026
28.
Гайдаш Денис Сергійович
06 серпня 2026
29.
Агапітов Юрій Іванович
06 серпня 2026
30.
Ричка Сергій Миколайович
06 серпня 2026
1609
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 46 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.