№22/266222-еп
Прошу Президента України присвоїти найвище державне звання - Герой України (посмертно) моєму чоловікові, солдату Журбіну Дмитру Олександровичу, військовослужбовцю 82-ї ОДШБр.
Автор (ініціатор): Журбіна Світлана Валеріївна
Дата оприлюднення: 24 червня 2026
Шановний пане Президенте України!!!!
Я, дружина загиблого військовослужбовця Журбіна Дмитра Олександровича, звертаюся з проханням присвоїти моєму чоловікові найвище державне звання — Герой України (посмертно).
Мій чоловік, Журбін Дмитро Олександрович, народився 27 березня 1984 року у місті Миколаїв. Закінчив Миколаївську гімназію №14 імені Героя Радянського Союзу Пшеніцина Г.О. Миколаївської міської ради Миколаївської області у 1999 році.
У 2002 році після школи закінчив професійне-технічне училище №25 міста Миколаєва і здобув кваліфікацію слюсаря з ремонту автомобілів, електрозварника ручного зварювання. 12 квітня 2008 року одружився. У Вересні 2008 році став батьком, у 2013 вдруге. Чудовий батько двох діток. Коханий, турботливий чоловік з неймовірною посмішкою та зеленими, бездонними очима.
До війни, багато років, працював на меблевій фабриці. Був справжнім спеціалістом своєї справи. 21 грудня 2023 року Корабельним РТЦК та СП м. Миколаєва був призваний на військову службу. Проходив навчання та прийняв військову присягу 25 грудня 2023 року у місті Житомирі.
1 лютого 2024 року був переведений у 82-гу ОДШбр на Запорізькій напрямок Отримав військове звання солдат, посаду стрілець. Загинув 18 лютого 2024 року на полі бою в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Він загинув, виконуючи свій військовий обов’язок, до останнього подиху залишаючись вірним Україні.
Два з половиною роки, вважався безвісти зниклий. Проте родина сподіваючись знайти та обійняти свого рідного. Усі надії рухнули зі сповіщенням про збіг ДНК. Дмитро був повернутий на Батьківщину по репатріації.
Поховання відбулося 20 березня 2026 року на Новому Корабельному кладовище у мікрорайоні Балобанівка міста Миколаева, на Алеї Слави.
Мій чоловік, Журбін Дмитро Олександрович, уже ніколи не стане старшим за свої 39 років. Прошу кожного підтримати петицію про присвоєння йому звання Героя України (посмертно). Він віддав усе, що мав — своє життя — за свободу України, за безпеку наших дітей та спокій у кожній домівці. Його подвиг, незламна мужність та вірність обов'язку мають бути відзначені найвищою державною нагородою. Мій чоловік заслуговує на цю шану і вічну пам'ять.
Я, дружина загиблого військовослужбовця Журбіна Дмитра Олександровича, звертаюся з проханням присвоїти моєму чоловікові найвище державне звання — Герой України (посмертно).
Мій чоловік, Журбін Дмитро Олександрович, народився 27 березня 1984 року у місті Миколаїв. Закінчив Миколаївську гімназію №14 імені Героя Радянського Союзу Пшеніцина Г.О. Миколаївської міської ради Миколаївської області у 1999 році.
У 2002 році після школи закінчив професійне-технічне училище №25 міста Миколаєва і здобув кваліфікацію слюсаря з ремонту автомобілів, електрозварника ручного зварювання. 12 квітня 2008 року одружився. У Вересні 2008 році став батьком, у 2013 вдруге. Чудовий батько двох діток. Коханий, турботливий чоловік з неймовірною посмішкою та зеленими, бездонними очима.
До війни, багато років, працював на меблевій фабриці. Був справжнім спеціалістом своєї справи. 21 грудня 2023 року Корабельним РТЦК та СП м. Миколаєва був призваний на військову службу. Проходив навчання та прийняв військову присягу 25 грудня 2023 року у місті Житомирі.
1 лютого 2024 року був переведений у 82-гу ОДШбр на Запорізькій напрямок Отримав військове звання солдат, посаду стрілець. Загинув 18 лютого 2024 року на полі бою в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Він загинув, виконуючи свій військовий обов’язок, до останнього подиху залишаючись вірним Україні.
Два з половиною роки, вважався безвісти зниклий. Проте родина сподіваючись знайти та обійняти свого рідного. Усі надії рухнули зі сповіщенням про збіг ДНК. Дмитро був повернутий на Батьківщину по репатріації.
Поховання відбулося 20 березня 2026 року на Новому Корабельному кладовище у мікрорайоні Балобанівка міста Миколаева, на Алеї Слави.
Мій чоловік, Журбін Дмитро Олександрович, уже ніколи не стане старшим за свої 39 років. Прошу кожного підтримати петицію про присвоєння йому звання Героя України (посмертно). Він віддав усе, що мав — своє життя — за свободу України, за безпеку наших дітей та спокій у кожній домівці. Його подвиг, незламна мужність та вірність обов'язку мають бути відзначені найвищою державною нагородою. Мій чоловік заслуговує на цю шану і вічну пам'ять.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Царинська Тетяна Іванівна
23 вересня 2026
2.
Коновальчук Олена Василівна
23 вересня 2026
3.
Новак Олена Василівна
23 вересня 2026
4.
Толюпа Інна Миколаївна
23 вересня 2026
5.
Татарінова Надія Григорівна
23 вересня 2026
6.
Арсенідзе Любов Володимирівна
23 вересня 2026
7.
Нагаєвська Людмила Андріївна
23 вересня 2026
8.
Орел Олена Олексіївна
23 вересня 2026
9.
Климчук Ольга Ярославівна
23 вересня 2026
10.
Лаба Наталія Володимирівна
23 вересня 2026
11.
Скумбі Ірина Вікторівна
23 вересня 2026
12.
Шанцова Валентина Василівна
23 вересня 2026
13.
Качмар Анастасія Іванівна
23 вересня 2026
14.
Андрієвська Олександра Володимирівна
23 вересня 2026
15.
Гончарук Яна Ігорівна
23 вересня 2026
16.
Станіславчук Наталія Олегівна
23 вересня 2026
17.
Костєва Інна Василівна
23 вересня 2026
18.
Веремчук Тетяна Анатоліївна
23 вересня 2026
19.
Нікуліна Анастасія Ростиславівна
23 вересня 2026
20.
Величко Юлія Василівна
22 вересня 2026
21.
Мірза Христина Ігорівна
22 вересня 2026
22.
Ярошенко Анатолій Олексійович
22 вересня 2026
23.
Мишко Альона Ігорівна
22 вересня 2026
24.
Савчик Яна Анатоліївна
22 вересня 2026
25.
Демборинська Ірина Степанівна
22 вересня 2026
26.
Ведмідь Варвара Трохимівна
22 вересня 2026
27.
Веселовська Олена Віталіївна
22 вересня 2026
28.
Турчанова Інна Володимирівна
22 вересня 2026
29.
Прокопчук Вікторія Юріївна
22 вересня 2026
30.
Бондар Марина Павлівна
22 вересня 2026
2066
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.