Прошу Президента України присвоїти найвище державне звання - Герой України (посмертно) моєму чоловікові, солдату Журбіну Дмитру Олександровичу, військовослужбовцю 82-ї ОДШБр.
№22/266222-еп
Прошу Президента України присвоїти найвище державне звання - Герой України (посмертно) моєму чоловікові, солдату Журбіну Дмитру Олександровичу, військовослужбовцю 82-ї ОДШБр.
Шановний пане Президенте України!!!!
Я, дружина загиблого військовослужбовця Журбіна Дмитра Олександровича, звертаюся з проханням присвоїти моєму чоловікові найвище державне звання — Герой України (посмертно).
Мій чоловік, Журбін Дмитро Олександрович, народився 27 березня 1984 року у місті Миколаїв. Закінчив Миколаївську гімназію №14 імені Героя Радянського Союзу Пшеніцина Г.О. Миколаївської міської ради Миколаївської області у 1999 році.
У 2002 році після школи закінчив професійне-технічне училище №25 міста Миколаєва і здобув кваліфікацію слюсаря з ремонту автомобілів, електрозварника ручного зварювання. 12 квітня 2008 року одружився. У Вересні 2008 році став батьком, у 2013 вдруге. Чудовий батько двох діток. Коханий, турботливий чоловік з неймовірною посмішкою та зеленими, бездонними очима.
До війни, багато років, працював на меблевій фабриці. Був справжнім спеціалістом своєї справи. 21 грудня 2023 року Корабельним РТЦК та СП м. Миколаєва був призваний на військову службу. Проходив навчання та прийняв військову присягу 25 грудня 2023 року у місті Житомирі.
1 лютого 2024 року був переведений у 82-гу ОДШбр на Запорізькій напрямок Отримав військове звання солдат, посаду стрілець. Загинув 18 лютого 2024 року на полі бою в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Він загинув, виконуючи свій військовий обов’язок, до останнього подиху залишаючись вірним Україні.
Два з половиною роки, вважався безвісти зниклий. Проте родина сподіваючись знайти та обійняти свого рідного. Усі надії рухнули зі сповіщенням про збіг ДНК. Дмитро був повернутий на Батьківщину по репатріації.
Поховання відбулося 20 березня 2026 року на Новому Корабельному кладовище у мікрорайоні Балобанівка міста Миколаева, на Алеї Слави.
Мій чоловік, Журбін Дмитро Олександрович, уже ніколи не стане старшим за свої 39 років. Прошу кожного підтримати петицію про присвоєння йому звання Героя України (посмертно). Він віддав усе, що мав — своє життя — за свободу України, за безпеку наших дітей та спокій у кожній домівці. Його подвиг, незламна мужність та вірність обов'язку мають бути відзначені найвищою державною нагородою. Мій чоловік заслуговує на цю шану і вічну пам'ять.
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.
Суть звернення:
Прошу Президента України присвоїти найвище державне звання - Герой України (посмертно) моєму чоловікові, солдату Журбіну Дмитру Олександровичу, військовослужбовцю 82-ї ОДШБр.