№22/266222-еп

Прошу Президента України присвоїти найвище державне звання - Герой України (посмертно) моєму чоловікові, солдату Журбіну Дмитру Олександровичу, військовослужбовцю 82-ї ОДШБр.

Автор (ініціатор): Журбіна Світлана Валеріївна
Дата оприлюднення: 24 червня 2026
Шановний пане Президенте України!!!!
Я, дружина загиблого військовослужбовця Журбіна Дмитра Олександровича, звертаюся з проханням присвоїти моєму чоловікові найвище державне звання — Герой України (посмертно).

Мій чоловік, Журбін Дмитро Олександрович, народився 27 березня 1984 року у місті Миколаїв. Закінчив Миколаївську гімназію №14 імені Героя Радянського Союзу Пшеніцина Г.О. Миколаївської міської ради Миколаївської області у 1999 році.

У 2002 році після школи закінчив професійне-технічне училище №25 міста Миколаєва і здобув кваліфікацію слюсаря з ремонту автомобілів, електрозварника ручного зварювання. 12 квітня 2008 року одружився. У Вересні 2008 році став батьком, у 2013 вдруге. Чудовий батько двох діток. Коханий, турботливий чоловік з неймовірною посмішкою та зеленими, бездонними очима.

До війни, багато років, працював на меблевій фабриці. Був справжнім спеціалістом своєї справи. 21 грудня 2023 року Корабельним РТЦК та СП м. Миколаєва був призваний на військову службу. Проходив навчання та прийняв військову присягу 25 грудня 2023 року у місті Житомирі.

1 лютого 2024 року був переведений у 82-гу ОДШбр на Запорізькій напрямок Отримав військове звання солдат, посаду стрілець. Загинув 18 лютого 2024 року на полі бою в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Він загинув, виконуючи свій військовий обов’язок, до останнього подиху залишаючись вірним Україні.

Два з половиною роки, вважався безвісти зниклий. Проте родина сподіваючись знайти та обійняти свого рідного. Усі надії рухнули зі сповіщенням про збіг ДНК. Дмитро був повернутий на Батьківщину по репатріації.

Поховання відбулося 20 березня 2026 року на Новому Корабельному кладовище у мікрорайоні Балобанівка міста Миколаева, на Алеї Слави.

Мій чоловік, Журбін Дмитро Олександрович, уже ніколи не стане старшим за свої 39 років. Прошу кожного підтримати петицію про присвоєння йому звання Героя України (посмертно). Він віддав усе, що мав — своє життя — за свободу України, за безпеку наших дітей та спокій у кожній домівці. Його подвиг, незламна мужність та вірність обов'язку мають бути відзначені найвищою державною нагородою. Мій чоловік заслуговує на цю шану і вічну пам'ять.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кісельова Валентина Володимирівна
24 червня 2026
2.
Ковальчук Анастасія Євгенівна
24 червня 2026
3.
Ільченко Тетяна Станіславівна
24 червня 2026
4.
Герцог Валентина Миколаївна
24 червня 2026
5.
Савченок Оксана Олександрівна
24 червня 2026
6.
Фірманюк Лілія Олегівна
24 червня 2026
7.
Береза Ганна Богданівна
24 червня 2026
8.
Вицига Анастасія Василівна
24 червня 2026
9.
Семичова Тетяна Іванівна
24 червня 2026
10.
Калініна Владислава Ігорівна
24 червня 2026
11.
Перегінець Марія Михайлівна
24 червня 2026
12.
Ясинська Зоя Іванівна
24 червня 2026
13.
Грабчук Крістіна Михайлівна
24 червня 2026
14.
Нестеренко Роман Анатолійович
24 червня 2026
15.
Ласкава Наталя Юріївна
24 червня 2026
16.
Єфімчук Надія Іванівна
24 червня 2026
17.
Шнаров Олександр Миколайович
24 червня 2026
18.
Пігурська Надія Степанівна
24 червня 2026
19.
Гончарова Людмила Федорівна
24 червня 2026
20.
Шалапська Надія Михайлівна
24 червня 2026
21.
Кротенко Людмила Анатоліївна
24 червня 2026
22.
Сусідко Лілія Петрівна
24 червня 2026
23.
Діденко Микола Михайлович
24 червня 2026
24.
Налева Юлія Олександрівна
24 червня 2026
25.
Гордієнко-Зінов'єва Людмила Володимирівна
24 червня 2026
26.
Петренко Олена Львівна
24 червня 2026
27.
Качанова Ірина Федорівна
24 червня 2026
28.
Бутиліна Анастасія Сергіївна
24 червня 2026
29.
Нагірна Ірина Петрівна
24 червня 2026
30.
Браніш Ольга Юріївна
24 червня 2026
77
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.