Про заснування державної нагороди “Орден Честі Захисника України” та запровадження статусу військової честі для військовослужбовців, які тривало виконували бойові завдання і не залишили стрій Пропонується ініціювати законодавчі зміни щодо заснування нової державної нагороди — Ордена Честі Захисника України I, II та III ступенів. Орден Честі Захисника України має стати державною нагородою для військовослужбовців, які мають документально підтверджену тривалу безпосередню участь у захисті України, виконували бойові або службово-бойові завдання в умовах реального ризику для життя і здоров’я, зберегли військову честь, дисципліну та вірність присязі. Ця нагорода не має бути відзнакою за календарну вислугу, формальне перебування у військовій частині або лише за відсутність порушень. Її зміст — державне визнання підтвердженого бойового шляху, стійкості, відповідальності перед побратимами та незалишення строю в умовах тривалої війни. Головна мета Ордена — створити реальний державний статус військової честі для тих, хто не залишив стрій, не переклав свій обов’язок на побратимів, не ухилявся від служби та тривалий час виконував завдання із захисту України попри втому, поранення, втрати, нестачу особового складу та інші тяжкі обставини. Відсутність установлених у передбаченому законом порядку фактів самовільного залишення військової частини або місця служби, дезертирства чи ухилення від військової служби має бути не самостійною підставою для нагородження, а обов’язковою умовою, яка підтверджує збереження честі служби. Також пропонується запровадити систему державного стимулювання військовослужбовців, які не залишили стрій, зокрема: щомісячну надбавку за безперервну вірність службі для військовослужбовців, які продовжують виконувати бойові або службово-бойові завдання; пріоритетний доступ нагороджених до окремих державних програм підтримки, реабілітації, житлового забезпечення, професійної перепідготовки, освіти та працевлаштування; врахування нагородження Орденом як ознаки особливої державної довіри під час формування кадрових резервів, за умови відповідності особи вимогам посади. Прив’язка до Ордена автоматичної довічної щомісячної виплати для всіх нагороджених не пропонується. Натомість держава має опрацювати реальні форми матеріальної та соціальної підтримки нагороджених з урахуванням фінансово-економічного обґрунтування та можливостей Державного бюджету України. Держава має чітко відрізняти тих, хто весь час залишався в строю, від тих, хто самовільно залишив службу. Повернення після СЗЧ може бути необхідним для обороноздатності держави, однак воно не повинно автоматично прирівнювати таку особу до військовослужбовців, які не залишали стрій і весь цей час несли додатковий тягар війни.

Шановний Пане Президенте України!

З початку збройної агресії проти України, а особливо після 24 лютого 2022 року, тисячі українських військовослужбовців тривалий час виконують завдання із захисту державного суверенітету, територіальної цілісності та безпеки Українського народу.

Вони утримують позиції, беруть участь у бойових діях, виконують завдання під ворожим вогневим впливом, забезпечують оборону, логістику, зв’язок, евакуацію, медичну допомогу у складі військових підрозділів, інженерне забезпечення та інші бойові й службово-бойові завдання в умовах постійного ризику для життя і здоров’я.

Особливої державної поваги потребують ті військовослужбовці, які з 2022 року або протягом іншого тривалого періоду залишалися в строю, не ухилялися від виконання службових обов’язків, не залишали місце служби, не перекладали свій обов’язок на побратимів і продовжували виконувати завдання там, де цього вимагав захист України.

Сьогодні в умовах тривалої війни виник небезпечний моральний дисбаланс. Військовослужбовець, який роками виконує завдання, не має належного відновлення, не може піти у повноцінну відпустку, замінює відсутніх, тримає позиції та несе додаткове навантаження через нестачу особового складу, часто отримує лише формальну подяку.

Водночас самовільне залишення військової частини або місця служби, навіть якщо особа згодом повертається, фактично перекладає тягар служби на тих, хто залишився в строю.

Держава може застосовувати окремі правові механізми повернення таких осіб до служби для збереження чисельності війська. Однак це не повинно створювати хибний сигнал, що самовільне залишення служби є прийнятним способом самостійно вирішувати, коли виконувати військовий обов’язок, а коли перекладати його на інших.

Держава має подати чіткий і справедливий сигнал:

честь, дисципліна, стійкість і вірність присязі мають бути не лише моральною, а й реальною державною цінністю.

Саме тому Україна потребує не просто чергової нагороди, а окремого державного статусу військової честі для тих, хто тривалий час виконував бойові завдання і не залишив стрій.

1. Заснування Ордена Честі Захисника України

Пропонується внести зміни до Закону України “Про державні нагороди України” та заснувати нову державну нагороду — Орден Честі Захисника України I, II та III ступенів.

Орден Честі Захисника України має бути державною нагородою за:

тривалу документально підтверджену безпосередню участь у захисті України;
виконання бойових або службово-бойових завдань в умовах реального ризику для життя і здоров’я;
збереження військової честі, дисципліни та вірності присязі;
відповідальність перед побратимами;
незалишення строю в умовах тривалої війни;
відсутність установлених у передбаченому законом порядку фактів самовільного залишення військової частини або місця служби, дезертирства чи ухилення від військової служби.

Цей Орден не має бути ювілейною, формальною або ситуативною нагородою. Він не має відзначати сам факт мобілізації, календарну вислугу, перебування у військовій частині чи звичайне виконання адміністративних обов’язків.

Орден Честі Захисника України має відзначати підтверджений бойовий шлях, стійкість, дисципліну, вірність присязі та незалишення строю в умовах реальної небезпеки.

Цей Орден не конкурує з державними нагородами за один видатний героїчний вчинок. Його зміст інший: державне визнання тривалого шляху служби під ризиком, коли військовослужбовець не один день і не один епізод, а протягом значного часу виконував обов’язок, тримав стрій і не перекладав війну на побратимів.

2. Головний принцип Ордена

Головний принцип Ордена Честі Захисника України:

держава має окремо підносити військовослужбовців, які не залишили стрій, не зламали присягу, не переклали свій обов’язок на побратимів і тривалий час виконували завдання із захисту України в умовах реального ризику.

Відсутність СЗЧ, дезертирства чи ухилення не є самостійним подвигом. Але в умовах тривалої війни, виснаження, втрат, нестачі особового складу і постійного ризику саме збереження строю, дисципліни та вірності присязі протягом тривалого часу є важливою ознакою військової честі.

Повернення військовослужбовця після самовільного залишення військової частини може бути важливим для обороноздатності держави. Однак сам факт повернення не повинен автоматично прирівнювати таку особу до військовослужбовців, які не залишали стрій, не ухилялися від служби та весь цей час несли додатковий тягар виконання завдань.

Орден Честі Захисника України має стати не інструментом помсти, а інструментом справедливого державного розрізнення:

базові права гарантуються законом, але підвищені державні стимули, пріоритетні програми, символи честі та особлива державна довіра мають насамперед надаватися тим, хто не залишив стрій.

3. Коло осіб, які можуть бути нагороджені

Орденом Честі Захисника України можуть нагороджуватися:

військовослужбовці Збройних Сил України;
військовослужбовці інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
військовослужбовці та особи сектору безпеки і оборони України, які перебували у службових правовідносинах, виконували завдання із захисту України та були зобов’язані дотримуватися військової або службової дисципліни.

Орден Честі Захисника України має бути саме військовою державною нагородою, пов’язаною з присягою, службою, дисципліною та незалишенням строю.

Цивільні особи, волонтери, цивільні медичні працівники, рятувальники та інші громадяни, які зробили значний внесок у захист України, можуть бути відзначені іншими державними нагородами або окремими державними відзнаками, однак не є суб’єктами цієї нагороди, головним змістом якої є військова честь, присяга, дисципліна та незалишення строю.

4. Критерії безпосередньої участі

До безпосередньої участі, що може давати право на нагородження Орденом, пропонується віднести виконання військовослужбовцем бойових або службово-бойових завдань в умовах реального ризику для життя і здоров’я, зокрема:

участь у бойових діях;
утримання бойових позицій;
виконання завдань під ворожим вогневим впливом;
виконання завдань у районах безпосереднього виконання бойових або службово-бойових завдань;
евакуацію поранених або загиблих військовослужбовців у складі військового підрозділу;
надання медичної допомоги у складі військового підрозділу в умовах небезпеки;
виконання розвідувальних, інженерних, логістичних, зв’язкових, спеціальних та інших завдань у районах, де існував реальний ризик ураження противником;
виконання інших бойових або службово-бойових завдань, безпосередньо пов’язаних із захистом України.

Ключовою умовою має бути не назва посади, не формальна вислуга і не саме перебування у військовій частині, а реальна особиста участь у виконанні завдань в умовах небезпеки.

Саме перебування в районі ведення бойових дій, районі можливого ураження або в зоні відповідальності військової частини не повинно автоматично зараховуватися як безпосередня участь для нагородження Орденом.

Для уникнення несправедливості між військовослужбовцями, які безпосередньо виконували бойові завдання під ворожим впливом, і військовослужбовцями, які виконували переважно штабні, адміністративні або тилові функції, порядок зарахування строку має враховувати:

характер посади;
характер фактично виконуваних завдань;
місце виконання завдань;
ступінь реального ризику для життя і здоров’я;
наявність або відсутність безпосереднього ворожого впливу;
документальне підтвердження участі.

Штабна, адміністративна, тилова або забезпечувальна діяльність не повинна автоматично прирівнюватися до безпосередньої участі лише через перебування у районі ведення бойових дій. Водночас така діяльність може враховуватися, якщо вона виконувалася в умовах реального ризику, безпосереднього ворожого впливу або була прямо пов’язана з виконанням бойового чи службово-бойового завдання.

5. Ступені Ордена

Пропонується встановити три ступені Ордена залежно від сумарного строку документально підтвердженої безпосередньої участі із збереженням честі служби, дисципліни та вірності присязі:

Орден Честі Захисника України III ступеня — за не менш як 2 роки сумарної підтвердженої безпосередньої участі у виконанні бойових або службово-бойових завдань із захисту України в умовах реального ризику.

Орден Честі Захисника України II ступеня — за не менш як 3 роки такої участі.

Орден Честі Захисника України I ступеня — за 5 і більше років такої участі.

Під час визначення права на відповідний ступінь Ордена має враховуватися не лише строк, а й відсутність установлених у передбаченому законом порядку фактів самовільного залишення військової частини або місця служби, дезертирства чи ухилення від військової служби.

Таким чином, Орден має бути не нагородою за календарний строк, а відзнакою строку честі.

Орден може присвоюватися як під час проходження служби після досягнення відповідного строку підтвердженої безпосередньої участі, так і під час звільнення, демобілізації або переведення в запас.

6. Підтвердження участі

Порядок підтвердження строку безпосередньої участі має бути максимально простим і не створювати надмірного бюрократичного навантаження на бойові підрозділи.

Основою підтвердження мають бути офіційні періоди перебування військовослужбовця:

у визначених військових частинах або підрозділах;
на визначених бойових або службово-бойових посадах;
у районах виконання бойових або службово-бойових завдань;
у періодах, за які військовослужбовець уже мав офіційно підтверджену безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України.

Такі періоди можуть підтверджуватися:

наказами;
довідками про безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України;
обліковими даними військової частини;
витягами з особових справ;
відомостями з державних та відомчих реєстрів, електронних облікових систем та інформаційних ресурсів;
іншими офіційними документами.

Витяги з журналів бойових дій, бойові донесення, оперативні журнали та інші документи бойового обліку мають застосовуватися як додаткові докази, зокрема у спірних випадках, а не як єдина обов’язкова підстава для кожного військовослужбовця.

У разі втрати, знищення або недоступності окремих документів має бути передбачено механізм їх витребування, відновлення або підтвердження участі іншими офіційними доказами.

Документальне підтвердження має бути прозорим і перевіреним, але не повинно перетворюватися на приниження захисника або нескінченне ходіння за довідками.

7. Автоматизований та неупереджений механізм визначення права на нагородження

З метою недопущення суб’єктивізму, зловживань, фаворитизму або використання Ордена Честі Захисника України як інструменту особистого впливу порядок визначення права на нагородження має бути максимально автоматизованим, прозорим і заснованим на офіційних облікових даних.

Право військовослужбовця на розгляд питання про нагородження має визначатися переважно на підставі:

наказів;
довідок про безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України;
облікових даних військової частини;
відомостей з особової справи;
даних державних та відомчих реєстрів;
даних електронних облікових та інформаційних систем;
відомостей про перебування на бойових або службово-бойових посадах;
офіційних даних про відсутність установлених фактів самовільного залишення військової частини або місця служби, дезертирства чи ухилення від військової служби.

Рапорт командира, начальника або керівника підрозділу може бути важливим підтверджувальним документом, але не повинен бути єдиною або виключною підставою для надання чи відмови у наданні права на нагородження.

У разі якщо офіційні документи підтверджують необхідний строк безпосередньої участі, характер виконуваних завдань, відсутність установлених фактів СЗЧ, дезертирства або ухилення від військової служби, військовослужбовець має право на обов’язковий розгляд питання про нагородження.

Відмова у нагородженні або зупинення розгляду має бути письмовою, мотивованою, із зазначенням конкретних документальних підстав та з гарантованим правом військовослужбовця на подання додаткових матеріалів, пояснень і оскарження.

Звичайне дисциплінарне стягнення саме по собі не повинно бути автоматичною підставою для відмови у нагородженні, якщо воно не пов’язане із самовільним залишенням військової частини або місця служби, дезертирством, ухиленням від військової служби, умисним невиконанням законного наказу або іншим правопорушенням, несумісним зі змістом цієї державної нагороди.

Порядок реалізації Ордена Честі Захисника України має передбачати поетапне впровадження, щоб не створити надмірного навантаження на військові частини, штаби та кадрові органи.

Першочергово мають розглядатися:

військовослужбовці з найбільшим підтвердженим строком безпосередньої участі;
поранені військовослужбовці;
військовослужбовці з інвалідністю;
військовослужбовці, визнані непридатними до військової служби внаслідок виконання бойових або службово-бойових завдань;
інші категорії, визначені законом або нормативно-правовим актом.

Механізм має бути побудований так, щоб держава визначала право на статус військової честі не за особистою лояльністю до посадових осіб, а за підтвердженим шляхом служби, реальним виконанням завдань, дисципліною, незалишенням строю та вірністю присязі.

8. Особливий порядок для поранених, осіб з інвалідністю та військовослужбовців, визнаних непридатними до служби

Поранення, контузія, травма, каліцтво, захворювання, встановлення інвалідності або визнання непридатним до військової служби, якщо вони пов’язані з виконанням бойового або службово-бойового завдання із захисту України, не можуть обнуляти або зменшувати раніше підтверджений строк безпосередньої участі.

Період лікування, медичної реабілітації, психологічної реабілітації, протезування, відновлення та перебування у списках особового складу після бойового поранення, контузії, травми, каліцтва чи захворювання, отриманих під час виконання бойового або службово-бойового завдання, має зараховуватися до строку безпосередньої участі для отримання відповідного ступеня Ордена.

Якщо бойове поранення, травма, контузія або каліцтво призвели до встановлення інвалідності або визнання військовослужбовця непридатним до військової служби, така особа не повинна втрачати право на Орден лише через те, що її бойовий шлях був примусово перерваний наслідками виконання обов’язку.

У такому випадку порядок нагородження має передбачати можливість зарахування періоду лікування, реабілітації, протезування та перебування у списках особового складу до досягнення мінімального строку, необхідного для відповідного ступеня Ордена.

Для військовослужбовців, які отримали тяжке бойове поранення, травму, каліцтво або контузію під час безпосередньої участі у виконанні бойового чи службово-бойового завдання, і внаслідок цього були визнані непридатними до військової служби або отримали інвалідність, має бути передбачений окремий справедливий механізм нагородження Орденом Честі Захисника України III ступеня навіть у разі недосягнення загального мінімального строку, за умови наявності підтвердженої попередньої безпосередньої участі та відсутності встановлених фактів самовільного залишення військової частини, дезертирства чи ухилення від військової служби.

Такий порядок має гарантувати справедливість для тих, хто не залишив стрій добровільно, а був виведений із нього внаслідок поранення, травми, каліцтва або хвороби, пов’язаної із захистом України.

9. Надбавка за безперервну вірність службі

Окремо пропонується запровадити для військовослужбовців, які продовжують виконувати бойові або службово-бойові завдання, щомісячну надбавку за безперервну вірність службі.

Така надбавка має стати фінансовим стимулом для тих, хто тривалий час залишається в строю, не залишає місце служби, не ухиляється від виконання обов’язків і продовжує виконувати завдання в умовах реального ризику.

Розмір надбавки доцільно визначати за прогресивним принципом — залежно від:

тривалості безперервного виконання завдань;
перебування в районах виконання бойових або службово-бойових завдань;
ступеня реального ризику для життя і здоров’я;
відсутності встановлених фактів самовільного залишення військової частини або місця служби, дезертирства чи ухилення від військової служби;
відсутності дисциплінарних стягнень, несумісних із призначенням такої надбавки;
можливостей Державного бюджету України.

Порядок, умови, розмір і джерела фінансування такої надбавки мають бути визначені законом або іншим нормативно-правовим актом з урахуванням фінансово-економічного обґрунтування та можливостей Державного бюджету України.

Головний принцип цієї надбавки:

той, хто довго і безперервно тримає стрій, має отримувати від держави більше, ніж той, хто самовільно залишив службу і повернувся лише після цього.

10. Наслідки СЗЧ, дезертирства та ухилення для права на Орден і підвищені державні стимули

Орден Честі Захисника України та пов’язані з ним підвищені державні стимули мають бути пов’язані з поняттям збереженої честі служби.

У разі наявності офіційних даних про самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство чи ухилення від військової служби розгляд питання про нагородження Орденом або призначення підвищених стимулюючих виплат може бути зупинений до завершення перевірки, службового розслідування, адміністративного або кримінального провадження.

У разі якщо вина особи не підтверджена у встановленому законом порядку, розгляд питання про нагородження або призначення відповідних стимулів має бути поновлений.

Період самовільного залишення військової частини або місця служби не повинен зараховуватися до строку, що дає право на нагородження Орденом, отримання його наступного ступеня або призначення надбавки за безперервну вірність службі.

У разі встановлення у передбаченому законом порядку факту самовільного залишення військової частини, дезертирства або ухилення від військової служби така особа не повинна мати пріоритетного доступу до підвищених державних програм, створених саме для відзначення бездоганної, тривалої та безперервної служби.

Йдеться не про позбавлення базових прав, медичної допомоги чи гарантованого законом статусу, а про справедливий принцип:

підвищені нагороди, пріоритетні програми, додаткові стимули та символи державної честі мають насамперед надаватися тим, хто не залишив стрій.

11. Пріоритетні державні програми та статус військової честі

Нагородження Орденом Честі Захисника України має бути не лише символічним актом, а й підставою для отримання особливого державного статусу військової честі.

Цей статус має підтверджувати, що військовослужбовець тривалий час виконував бойові або службово-бойові завдання, зберіг дисципліну, вірність присязі, відповідальність перед побратимами та не залишив стрій.

Військовослужбовці, нагороджені Орденом Честі Захисника України, мають отримати пріоритетний доступ до окремих державних програм, зокрема:

забезпечення житлом;
пільгового державного кредитування;
професійної перепідготовки;
освіти;
грантів на відкриття або розвиток власної справи;
реабілітації та відновлення;
психологічної допомоги;
протезування та медичного супроводу;
державних кадрових резервів;
працевлаштування в органах державної влади, місцевого самоврядування, секторі безпеки і оборони — за умови відповідності вимогам посади.

Право на такі пріоритетні програми має бути пов’язане не лише зі статусом учасника бойових дій, а й із підтвердженою тривалою безпосередньою участю, дисципліною, стійкістю та вірністю присязі.

Держава має не просто повертати тих, хто залишив службу. Держава має окремо підносити тих, хто її не залишив.

12. Державні гарантії та матеріальне наповнення Ордена

Прив’язка до Ордена автоматичної довічної щомісячної виплати для всіх нагороджених не пропонується.

Водночас держава має опрацювати можливість надання військовослужбовцям, нагородженим Орденом Честі Захисника України, додаткових державних гарантій, надбавок, одноразових виплат, підвищених коефіцієнтів або пріоритетного доступу до програм підтримки, реабілітації, житлового забезпечення, професійної перепідготовки та інших державних гарантій.

Порядок, умови, обсяг і джерела фінансування таких гарантій мають бути визначені законом або іншим нормативно-правовим актом з урахуванням фінансово-економічного обґрунтування та можливостей Державного бюджету України.

Головний принцип матеріального наповнення Ордена:

держава має не лише морально, а й практично підтримувати військовослужбовців, які тривалий час виконували обов’язок, зберегли честь служби та не залишили стрій.

13. Порядок врахування часу перебування в полоні

Час перебування військовослужбовця в полоні не повинен автоматично зараховуватися як період активної безпосередньої участі у виконанні завдань із захисту України.

Водночас сам факт перебування в полоні не є негативною обставиною, не обнуляє раніше підтверджений строк участі та не може бути самостійною підставою для відмови у нагородженні.

Після звільнення з полону та повернення до військової служби військовослужбовець має право продовжити накопичення строку безпосередньої участі з урахуванням раніше підтвердженого строку.

Винятки можуть застосовуватися лише у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо добровільної здачі в полон, державної зради, колабораційної діяльності, пособництва державі-агресору або іншого кримінального правопорушення проти України.

14. Захист від необґрунтованих звинувачень

Орден Честі Захисника України має бути нагородою честі, а не інструментом зведення рахунків або особистого тиску.

Тому відмова у нагородженні, зупинення розгляду документів, зупинення призначення стимулюючих виплат або ініціювання питання про позбавлення нагороди не можуть ґрунтуватися на:

чутках;
усних повідомленнях;
особистому ставленні посадових осіб;
конфліктах із командуванням;
неперевіреній інформації;
неоформлених звинуваченнях.

Підставами для прийняття рішень можуть бути лише офіційні документи, належним чином оформлені матеріали перевірки, рішення компетентних органів або судові рішення, що набрали законної сили.

Кожному військовослужбовцю має бути гарантовано право знати підстави відмови, подавати додаткові документи, надавати пояснення, заперечення та оскаржувати прийняте рішення в адміністративному або судовому порядку.

15. Прошу

У зв’язку з викладеним прошу Вас, Пане Президенте України:

Скористатися правом законодавчої ініціативи та внести на розгляд Верховної Ради України проєкт закону щодо внесення змін до Закону України “Про державні нагороди України” з метою заснування нової державної нагороди — Ордена Честі Захисника України I, II та III ступенів.
Передбачити, що Орден Честі Захисника України є державною нагородою для військовослужбовців за тривалу документально підтверджену безпосередню участь у захисті України, виконання бойових або службово-бойових завдань в умовах реального ризику, стійкість, дисципліну, вірність присязі та збереження честі служби.
Визначити, що відсутність установлених у передбаченому законом порядку фактів самовільного залишення військової частини або місця служби, дезертирства чи ухилення від військової служби є обов’язковою умовою для нагородження Орденом, отримання його наступного ступеня або призначення підвищених стимулюючих виплат.
Передбачити прозорий, спрощений і максимально автоматизований порядок підтвердження безпосередньої участі, який дозволить враховувати офіційні періоди перебування військовослужбовця у відповідних підрозділах, на відповідних бойових або службово-бойових посадах або в районах виконання бойових завдань, а також довідки, накази, облікові дані військових частин, державні та відомчі реєстри, електронні облікові системи й інші офіційні джерела.
Передбачити, що саме перебування в районі ведення бойових дій не є достатньою підставою для зарахування строку, а порядок зарахування має враховувати характер посади, фактично виконувані завдання, місце їх виконання, ступінь ризику та наявність безпосередньої участі.
Передбачити, що рапорт командира, начальника або керівника підрозділу може бути підтверджувальним документом, але не повинен бути єдиною або виключною підставою для надання чи відмови у наданні права на нагородження.
Передбачити, що звичайне дисциплінарне стягнення саме по собі не є автоматичною підставою для відмови у нагородженні, якщо воно не пов’язане із самовільним залишенням військової частини або місця служби, дезертирством, ухиленням від військової служби, умисним невиконанням законного наказу або іншим правопорушенням, несумісним зі змістом цієї державної нагороди.
Передбачити, що витяги з журналів бойових дій та бойові донесення застосовуються як додаткові докази, зокрема у спірних випадках, а не як єдина обов’язкова підстава для кожного військовослужбовця.
Передбачити поетапне впровадження механізму нагородження, щоб не створити надмірного навантаження на військові частини, штаби та кадрові органи.
Передбачити особливий порядок захисту прав поранених, осіб з інвалідністю та військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби, якщо поранення, травма, каліцтво, захворювання або інвалідність пов’язані з виконанням бойових або службово-бойових завдань із захисту України.
Передбачити зарахування періоду лікування, реабілітації, протезування та перебування у списках особового складу після бойового поранення до строку, необхідного для отримання відповідного ступеня Ордена.
Передбачити окремий справедливий механізм нагородження Орденом Честі Захисника України III ступеня військовослужбовців, які отримали тяжке бойове поранення, травму, каліцтво або контузію під час безпосередньої участі у виконанні бойового чи службово-бойового завдання і внаслідок цього були визнані непридатними до військової служби або отримали інвалідність, навіть у разі недосягнення загального мінімального строку.
Запровадити або опрацювати запровадження щомісячної надбавки за безперервну вірність службі для військовослужбовців, які тривалий час безперервно виконують бойові або службово-бойові завдання, перебувають в умовах реального ризику та не мають установлених фактів самовільного залишення військової частини, дезертирства або ухилення від військової служби.
Передбачити для осіб, нагороджених Орденом Честі Захисника України, особливий статус військової честі та пріоритетний доступ до окремих державних програм підтримки, зокрема житлового забезпечення, реабілітації, професійної перепідготовки, освіти, працевлаштування та інших програм, визначених законом.
Опрацювати можливість надання нагородженим додаткових державних гарантій, надбавок, одноразових виплат, підвищених коефіцієнтів або інших форм матеріальної підтримки з урахуванням фінансово-економічного обґрунтування та можливостей Державного бюджету України.
Ініціювати підготовку механізму реалізації цієї нагороди, статусу військової честі та пов’язаних із ними стимулів із залученням Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства у справах ветеранів України та інших заінтересованих органів.
Заключна частина

Орден Честі Захисника України має стати не черговою формальною нагородою, а державним символом справедливості та особливого статусу військової честі.

Це має бути Орден для військовослужбовців, які не один день і не один епізод, а тривалий час виконували свій обов’язок перед Україною.

Для тих, хто залишився в строю, коли було важко.

Для тих, хто не переклав війну на побратимів.

Для тих, хто не самовільно вирішував, коли йому служити, а коли їхати додому.

Для тих, хто попри втому, втрати, поранення, страх, нестачу людей і несправедливість системи продовжував виконувати завдання.

Для тих, хто зберіг честь.

Держава має не лише повертати тих, хто залишив службу. Держава має окремо підносити тих, хто її не залишив.

Честь і дисципліна тримають фронт. Держава має підносити тих, хто не залишив стрій.

Саме для цього має бути заснований Орден Честі Захисника України.