Про присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату Нізелюку Петру Станіславовичу.

Ми (сім'я Петра),звертаємося з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Нізелюку Петру Станіславовичу — мужньому воїну, який до останнього подиху захищав Україну, неодноразово ризикуючи власним життям заради побратимів, та віддав найдорожче за свободу і незалежність нашої держави.

Особливої поваги заслуговує його вчинок під час одного з бойових завдань. Разом із розвідувальною групою Петро натрапив на українських військових, які потрапили під удар ворожих дронів. Серед них були поранені, контужені та дезорієнтовані бійці, які не могли самостійно дістатися евакуації. Попри смертельну небезпеку та безперервні обстріли, Петро разом із двома побратимами вивів їх з-під вогню та допоміг дістатися безпечного місця.

Вже там хлопці перевірили свій склад і виявили, що ще семеро українських військовослужбовців залишилися на небезпечній ділянці. Не вагаючись, він і його товариші повернулися назад відшукали і врятували й їх, вивівши до точки евакуації. Уже за кілька днів ця територія була окупована ворогом, тож без їхньої мужності та самовідданості ці захисники могли не вижити.

Нізелюк Петро Станіславович народився 12 липня 1992 року. 17 березня 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України. Службу проходив у військовій частині А0451 у складі 23 інженерно-позиційного полку на посаді розвідника, брав участь у бойових діях на Запорізькому, Харківському та Донецькому напрямках під позивним «Моровинець».

У січні 2025 року був переведений до 82 окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А2585), де служив під позивним «Мор». Був старшим групи на Сумщині та Курському напрямку. Саме там у нього загострилася хвороба, через що він переніс операцію. Після реабілітації, попри стан здоров’я, Петро повернувся до служби, пройшов навчання на оператора БПЛА та продовжив виконувати бойові завдання у складі 1 десантно-штурмового батальйону.

Він постійно вдосконалював свої професійні навички, проходив спеціалізоване навчання за напрямком саперної справи, зокрема й за кордоном. Побратими знали його як відповідального, рішучого та надійного воїна, який завжди був готовий прийти на допомогу.

За свою службу Петро був нагороджений медаллю «За надійний захист у бою», медаллю та відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю «Ветеран війни», отримав статус учасника бойових дій, а також був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

22 серпня 2025 року Нізелюк Петро Станіславович загинув у бою поблизу населеного пункту Шахове Покровського району Донецької області.

Його відвага, самопожертва, вірність військовій присязі та готовність ризикувати власним життям заради порятунку інших є прикладом справжнього героїзму та заслуговують на найвище державне визнання.

Просимо Президента України розглянути цю петицію та присвоїти Нізелюку Петру Станіславовичу звання Героя України (посмертно) за виняткову мужність, самопожертву та вірність військовому обов’язку, проявлені під час захисту незалежності й територіальної цілісності України.