Петиція, щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові — старшому солдату Карвацькому Богдану Олександровичу «КІНДЕР», 06 червня 1997 року

Шановний пане Президенте України Володимире Олександровичу!

Я, Карвацька Тетяна Сергіївна, дружина загиблого військовослужбовця, прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові — старшому солдату Карвацькому Богдану Олександровичу «КІНДЕР», 06 червня 1997 року народження, уродженцю селища Старий Загорів, Володимирського району. Який перебував на службі в складі оператора безпілотних літальних апаратів 2 екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 3 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 батальйону безпілотних систем військової частини А7040.


Старший солдат Карвацький Богдан Олександрович був справжнім патріотом своєї держави, мужнім воїном, вірним побратимом, люблячим чоловіком та турботливим батьком. Значну частину свого життя він присвятив захисту України, ставши на її оборону ще під час проведення антитерористичної операції.

Після завершення контрактної служби Богдан повернувся додому, створив сім’ю та став батьком чудового сина Дем’яна. Він будував плани на майбутнє, працював, дбав про своїх рідних і мріяв про щасливе життя поруч із дружиною та дитиною. Проте з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації Богдан без вагань залишив мирне життя, свою сім’ю та знову став на захист України. Усвідомлюючи всі ризики, він віддано виконував свій військовий обов’язок, боронячи рідну землю, свій народ і майбутнє власного сина.

1997р.н.., народився у м. Луцьк, на військову службу прийнятий (за контрактом) військовою частиною А4264, 06.11.2015, призваний військовою частиною А7062 26.02.2022.

За роки служби Богдан неодноразово був відзначений за свою відданість військовому обов’язку, професіоналізм та мужність. У 2016 році він був нагороджений відзнакою Президента України за участь в антитерористичній операції. За мужність, хоробрість та героїзм, проявлені під час оборони населеного пункту Новгородське та виконання бойових завдань у зоні проведення антитерористичної операції в Донецькій області, був нагороджений почесною відзнакою командування. У 2018 році отримав подяку від 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади за сумлінне виконання службових обов’язків із забезпечення національної безпеки та оборони України, стримування і відсічі збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей. Також був відзначений Головнокомандувачем Збройних Сил України генералом Олександром Сирським нагородою «За сумлінну службу».

Упродовж багатьох років служби Богдан зарекомендував себе як надзвичайно відповідальний, відданий та професійний військовослужбовець. Він опанував багато військових спеціальностей та завжди був там, де його потребували найбільше. Служив у піхоті, працював із реактивними системами залпового вогню, виконував завдання сапера, автомеханіка та оператора безпілотних літальних апаратів. Навчання проходив із відзнаками, швидко освоював нові знання та навички, а будь-яку справу виконував на високому професійному рівні.

Побратими згадують Богдана як людину, яка ніколи не відмовляла в допомозі. Якщо потрібно було виконати завдання, допомогти товаришу чи вирушити на складну місію — він залишав власні справи та без вагань їхав туди, де був потрібен. Для нього не існувало слів «не можу» або «не буду». Він завжди виконував поставлені завдання сумлінно, відповідально та до кінця. Його знали як людину, яка могла опанувати будь-яку справу та взяти на себе відповідальність у найскладніших обставинах.

17 травня 2026 року під час виконання бойового завдання з рекогностування місцевості для пошуку злітно-посадкового майданчика для безпілотного авіаційного комплексу «Бекфаєр» в районі Куп’янського району Харківської області старший солдат Карвацький Богдан Олександрович у складі екіпажу виконував поставлене командуванням завдання. Внаслідок влучання ворожого безпілотного літального апарата по автомобілю екіпажу він отримав надзвичайно важкі поранення.

Богдана було евакуйовано до стабілізаційного пункту, де медики до останнього боролися за його життя. Незважаючи на проведені реанімаційні заходи, о 11:20 17 травня 2026 року було констатовано його смерть.

До останнього подиху він залишався вірним Військовій присязі, українському народові та своїй державі.

У свої 28 років Богдан мав безліч планів і мрій. У нього залишилися дружина та маленький син, який тепер зростатиме без батька. Він віддав найдорожче — власне життя — заради України, заради майбутнього своєї дитини, заради миру та безпеки українського народу.

Самопожертва, багаторічна служба, мужність, професіоналізм, відданість військовому обов’язку та героїзм старшого солдата Карвацького Богдана Олександровича заслуговують на найвище державне визнання.

Прошу Вас, пане Президенте, присвоїти старшому солдату Карвацькому Богдану Олександровичу «КІНДЕР» найвище державне звання — Герой України (посмертно).

Ніхто не має права забути людину, яка багато років стояла на захисті України та віддала за неї власне життя. Пам’ять про Богдана житиме в його родині, серед побратимів, у серцях усіх, хто його знав, і в історії України.

Вічна пам’ять Герою України.

З повагою,
Карвацька Тетяна Сергіївна,
дружина загиблого Захисника України
Карвацького Богдана Олександровича.