Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) Ромашкіну Руслану за його подвиг, мужність і самопожертву в боротьбі за незалежність України.

Шановний пане Президенте України!

Я , Дружина загиблого Героя України
Ромашкіна Руслана Володимировича ( РОМАХА) , звертаюсь до вас із проханням присвоїти моєму чоловікові найвище державне звання - Герой України ( посмертно )

Ромашкін Руслан Володимирович
07.01.1994 загинув 16.06.2026

З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну він без вагань став на захист своєї Батьківщини з 26 лютого 2022 року був у Війську

У 2022 році проходив військову службу у складі 108 окремої бригади друга рота територіальної оборони (військова частина А7372). Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку, зокрема в районі населеного пункту Нескучне .

Під час виконання бойових завдань підрозділ, у складі якого він проходив службу, зазнав значних втрат унаслідок бойових дій. Після цього військовослужбовці були передислоковані до лісосмуги, а згодом — на відновлення до населеного пункту Толстой.
Після відновлення особовий склад знову повернувся на Донецький напрямок, де брав участь у відновленні втрачених позицій та штурмових діях. Упродовж трьох місяців вони мужньо утримували займані рубежі, незважаючи на постійні обстріли та високий рівень небезпеки .

Потім підрозділ був переведений на Запорізький напрямок, де виконував бойові завдання поблизу населеного пункту Мирне Пологівського району.

Там військовослужбовці відновлювали втрачені позиції, покращували тактичне положення підрозділу та брали участь у штурмових діях, успішно виконуючи поставлені бойові завдання.

Згодом він був переведений до роти контрдиверсійної боротьби (РКДБ). У складі підрозділу виконував бойові завдання в районах населених пунктів Білогір’я, Мирне та Гуляйполе Запорізької області.

Згодом він виконував бойові завдання на засобах радіоелектронної боротьби (РЕБ), де разом із побратимами забезпечував прикриття танкових підрозділів під час виконання бойових операцій.

Згодом був переведений до 114 окремої бригади територіальної оборони. Під час виконання бойових завдань у районі ведення активних бойових дій отримав поранення та опіки обличчя внаслідок застосування противником термобаричного боєприпасу. Був евакуйований до госпіталю, де проходив лікування та подальшу реабілітацію.

Після одужання продовжив військову службу, перевівшись до 3 батальйону 122 окремої бригади територіальної оборони, де проходив службу у розвідувальному підрозділі.

Протягом проходження військової служби Руслан Ромашкін ( РОМАХА) неодноразово рятував життя своїх побратимів, ризикуючи власним життям. Він ніколи не залишав своїх товаришів на полі бою, брав участь в евакуації поранених та загиблих військовослужбовців, до останнього залишаючись вірним військовому братерству, військовій присязі та Україні.

Під час виконання бойового завдання, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові, героїчно загинув.

Тепер наш обов’язок залишитися вірними його пам’яті та зробити все, щоб його подвиг ніколи не був забутий.
Від імені родини, побратимів, друзів, усіх, хто знав, поважав і любив Руслана Ромашкіна, а також від імені всіх, кому він допоміг і чиє життя врятував, просимо гідно вшанувати його мужність, самопожертву та безмежну відданість Україні, присвоївши Руслану Ромашкіну позивний «Ромаха» найвище державне звання — Герой України (посмертно).