№22/266530-еп
Прошу присвоїти звання «Герой України» солдату Макуцькому Івану Євстаховичу, який 14 липня 2025 року в районі населеного пункту Кутьківка Харківської області отримав множинні вогнепальні осколкові поранення внаслідок ураження FPV-дроном противника під час виконання бойового завдання та героїчно загинув. За проявлену мужність та стійкість Іван Євстахович був посмертно нагороджений медаллю «За стійкість та відвагу» (наказ №161 від 18.04.2025) Командувачем оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця».
Автор (ініціатор): Макуцька Аріадна Іванівна
Дата оприлюднення: 02 липня 2026
Шановний пане Президенте України!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння найвищого державного звання «Герой України» солдату Макуцькому Івану Євстаховичу, 8 лютого 1968 року народження, позивний «Дєд-дядя Ваня».
Іван Євстахович служив у 1-му кулеметному відділенні 1-го кулеметного взводу роти вогневої підтримки 422-го мотопіхотного батальйону 42-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України (військова частина А4667).
Народився в селі Завадівка Турківського району Львівської області. Навчався у Турківській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №1. Здобув фах тракториста-машиніста другого розряду. Останні роки проживав у селі Задвір’я Красненської селищної громади Золочівського району Львівської області.
До лав Збройних Сил України був призваний у травні 2023 року. До військової частини А4667 прибув із військової частини А4850. У червні–липні 2025 року виконував бойові завдання в Харківській області, Куп’янському районі, на території Дворічанської селищної територіальної громади, безпосередньо беручи участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту населення та стримування збройної агресії російської федерації.
Вірний військовій присязі та Українському народові, Іван Євстахович мужньо виконував свій обов’язок у бою за свободу і незалежність України. 14 липня 2025 року в районі населеного пункту Кутьківка Харківської області отримав множинні вогнепальні осколкові поранення внаслідок ураження FPV-дроном противника під час виконання бойового завдання. Був евакуйований до КНП «Київська обласна клінічна лікарня», однак врятувати його життя не вдалося.
За проявлену мужність та стійкість Іван Євстахович був посмертно нагороджений медаллю «За стійкість та відвагу» (наказ №161 від 18.04.2025) Командувачем оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця». Також відзначений грамотою командира військової частини А4667 підполковника Сергія Лісовенка за проявлену мужність і героїзм під час виконання бойових завдань.
Іван Євстахович був люблячим чоловіком і батьком п’ятьох дітей. Для рідних, побратимів і всіх, хто його знав, він назавжди залишиться прикладом відповідальності, людяності та незламності духу. Його життєвий шлях – це шлях людини праці, батька великої родини, який у вирішальний для держави час став на її захист і віддав за Україну найдорожче – своє життя.
З огляду на проявлену мужність, відданість військовій присязі та самопожертву в боротьбі за незалежність України, просимо присвоїти Макуцькому Івану Євстаховичу звання «Герой України» (посмертно).
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння найвищого державного звання «Герой України» солдату Макуцькому Івану Євстаховичу, 8 лютого 1968 року народження, позивний «Дєд-дядя Ваня».
Іван Євстахович служив у 1-му кулеметному відділенні 1-го кулеметного взводу роти вогневої підтримки 422-го мотопіхотного батальйону 42-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України (військова частина А4667).
Народився в селі Завадівка Турківського району Львівської області. Навчався у Турківській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №1. Здобув фах тракториста-машиніста другого розряду. Останні роки проживав у селі Задвір’я Красненської селищної громади Золочівського району Львівської області.
До лав Збройних Сил України був призваний у травні 2023 року. До військової частини А4667 прибув із військової частини А4850. У червні–липні 2025 року виконував бойові завдання в Харківській області, Куп’янському районі, на території Дворічанської селищної територіальної громади, безпосередньо беручи участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту населення та стримування збройної агресії російської федерації.
Вірний військовій присязі та Українському народові, Іван Євстахович мужньо виконував свій обов’язок у бою за свободу і незалежність України. 14 липня 2025 року в районі населеного пункту Кутьківка Харківської області отримав множинні вогнепальні осколкові поранення внаслідок ураження FPV-дроном противника під час виконання бойового завдання. Був евакуйований до КНП «Київська обласна клінічна лікарня», однак врятувати його життя не вдалося.
За проявлену мужність та стійкість Іван Євстахович був посмертно нагороджений медаллю «За стійкість та відвагу» (наказ №161 від 18.04.2025) Командувачем оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця». Також відзначений грамотою командира військової частини А4667 підполковника Сергія Лісовенка за проявлену мужність і героїзм під час виконання бойових завдань.
Іван Євстахович був люблячим чоловіком і батьком п’ятьох дітей. Для рідних, побратимів і всіх, хто його знав, він назавжди залишиться прикладом відповідальності, людяності та незламності духу. Його життєвий шлях – це шлях людини праці, батька великої родини, який у вирішальний для держави час став на її захист і віддав за Україну найдорожче – своє життя.
З огляду на проявлену мужність, відданість військовій присязі та самопожертву в боротьбі за незалежність України, просимо присвоїти Макуцькому Івану Євстаховичу звання «Герой України» (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Пасько Наталія Дмитрівна
16 липня 2026
2.
Понкрашева Наталія Владиславівна
16 липня 2026
3.
Сторожук Іванна Михайлівна
16 липня 2026
4.
Кореновська Софія Іванівна
15 липня 2026
5.
Стасіна Антоніна Миколаївна
15 липня 2026
6.
Максютенко Людмила Анатоліївна
15 липня 2026
7.
Левчунь Ганна Михайлівна
15 липня 2026
8.
Андрусік Галина Григорівна
15 липня 2026
9.
Герасименко Максим Миколайович
15 липня 2026
10.
Яцканич Вікторія Михайлівна
15 липня 2026
11.
Кусень Маряна Вікторівна
15 липня 2026
12.
Паладій Інна Юріївна
15 липня 2026
13.
Гульок Світлана Анатоліївна
15 липня 2026
14.
Озджан Оксана Валеріївна
15 липня 2026
15.
Подофа Інесса Анатоліївна
15 липня 2026
16.
Терлецький Володимир Михайлович
15 липня 2026
17.
Бруй Яна Василівна
15 липня 2026
18.
Рапіцька Юлія Ярославівна
15 липня 2026
19.
Старовойт Олена Леонідівна
15 липня 2026
20.
Тимошів Оксана Степанівна
15 липня 2026
21.
Косінчук Валентина Миколаївна
15 липня 2026
22.
Немненко Марина Миколаївна
15 липня 2026
23.
Гоменюк Любов Василівна
15 липня 2026
24.
Микита Оксана Петрівна
15 липня 2026
25.
Максимчук Олександр Олександрович
15 липня 2026
26.
Гошкович Ганна Юріївна
15 липня 2026
27.
Шкрамко Ольга Василівна
15 липня 2026
28.
Корнєєва Каріна Іванівна
15 липня 2026
29.
Сенів Марія Миколаївна
14 липня 2026
30.
Музиченко Орислава Ярославівна
14 липня 2026
1614
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 79 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.