№22/266596-еп

Я як дружина Загиблого Героя України. Дуже прошу надати звання героя України моєму чоловіку Саранча Євгеній Вікторович

Автор (ініціатор): Машуренко Маргарита Анатоліївна
Дата оприлюднення: 06 липня 2026
Мій чоловік Саранча Євгеній Вікторович 01.03.1982 р народження з 2017 року підписав контракт зі збороїними силами України .Щоб боронити нашу Україну.Чоловік родом з Луганської області,як Луганськ попав під окупацію він хотів через військомат потрапити на службу ,але у нього були проблеми зі здоров'ям.І він шукав як потрапити хоть кудись , щоб не залишатися вдома ,і дивитися як гинуть наші хлопці і окуповуються наші міста та села.І він знайшов виход ,він довго його шукав .Він підписав контрактр з 56 бригадою.І за весь цей час він був артелерістом ,потім зенітчіком ,а потім отримали молодшого сержанта ,і почав свою діяльність водіем ,він вивозив хлопців на позиції і забирав їх ,підвозив все те що їм потрібно .Він ніколи не відмовлялися від приказів .Чоловік був нагрожден нагородою відзнакою Президента України За оборону України.Він отрима нагороду за мужність 3 ступені .І дуже багато почесних грамот.Він був дуже відповідальним ,і завжди дуже хвилювався за своїх побратимів ,бо це була його друга сімья .22 червня 2026 року ,мій чоловік їхав до побратимів на позицію в 4 ранку він потрапив під дроновий обстріл ,побратими його витягнули і навіть в лікарні в Краматорську його прооперували,і повезли далі в лікарню ,але на ранок 23 червня мій чоловік помер .І я дуже хочу щоб ця людина перш за все,мій коханий чоловік ,це було моє дихання,мій додатковий ковток повітря ,може життя зупинилося без нього .Але я хочу щоб він не був ніколи забутим .Він отдав своє життя ,не дивлячі на те що у нього вже було здоров'я не дуже хороше , але ж він казав що він ніколи не покине своїх хлопців ,і на пів пути не зупиниться ,ця орда яка припхалась на нашу землю не повинна топтати нашу країну .Це були його останні слова Тому я прошу не так як перш за все дружина .Я та одна людина з міста Маріуполя ,і я знаю які зверства вони творили в моєму місті .І тому я вважаю що кожний воїн повинні отримувати ці нагороди ,але зараз прошу за свого чоловіка .
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Блинчук Йосиф Іванович
06 липня 2026
2.
Назарова Ліна Євгеніївна
06 липня 2026
3.
Качанова Ірина Федорівна
06 липня 2026
4.
Костенко Наталія Дмитрівна
06 липня 2026
5.
Петляшенко Тетяна Михайлівна
06 липня 2026
6.
Семенова Валентина Миколаївна
06 липня 2026
7.
Ясинська Зоя Іванівна
06 липня 2026
8.
Котик Василь Васильович
06 липня 2026
9.
Гедзик Анастасія Валеріївна
06 липня 2026
10.
Нестеренко Роман Анатолійович
06 липня 2026
11.
Мисенко Віктор Володимирович
06 липня 2026
12.
Замілацька Галина Леонідівна
06 липня 2026
13.
Фортель Давид Бачукович
06 липня 2026
14.
Цепкало Тетяна Олександрівна
06 липня 2026
15.
Вакуленко Олена Василівна
06 липня 2026
16.
Кулікова Олена Володимирівна
06 липня 2026
17.
Крамарівський Віктор Йосифович
06 липня 2026
18.
Клочко Олексій Анатолійович
06 липня 2026
19.
Константинова Маріанна Михайлівна
06 липня 2026
20.
Бобир Анна Сергіївна
06 липня 2026
21.
Суходільський Мар'ян Борисович
06 липня 2026
22.
Фроленко Олександра Владиславівна
06 липня 2026
23.
Сидоренко Марина Василівна
06 липня 2026
24.
Романюк Богдана Вадимівна
06 липня 2026
25.
Сіра Ілона Анатоліївна
06 липня 2026
26.
Плотнікова Ганна Сергіївна
06 липня 2026
27.
Булигіна Оксана Вікторівна
06 липня 2026
28.
Молибог Віталій Вікторович
06 липня 2026
29.
Зубчевська Наталія Віталіївна
06 липня 2026
30.
Захарко Іванна Мирославівна
06 липня 2026
47
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.