№22/266596-еп

Я як дружина Загиблого Героя України. Дуже прошу надати звання героя України моєму чоловіку Саранча Євгеній Вікторович

Автор (ініціатор): Машуренко Маргарита Анатоліївна
Дата оприлюднення: 06 липня 2026
Мій чоловік Саранча Євгеній Вікторович 01.03.1982 р народження з 2017 року підписав контракт зі збороїними силами України .Щоб боронити нашу Україну.Чоловік родом з Луганської області,як Луганськ попав під окупацію він хотів через військомат потрапити на службу ,але у нього були проблеми зі здоров'ям.І він шукав як потрапити хоть кудись , щоб не залишатися вдома ,і дивитися як гинуть наші хлопці і окуповуються наші міста та села.І він знайшов виход ,він довго його шукав .Він підписав контрактр з 56 бригадою.І за весь цей час він був артелерістом ,потім зенітчіком ,а потім отримали молодшого сержанта ,і почав свою діяльність водіем ,він вивозив хлопців на позиції і забирав їх ,підвозив все те що їм потрібно .Він ніколи не відмовлялися від приказів .Чоловік був нагрожден нагородою відзнакою Президента України За оборону України.Він отрима нагороду за мужність 3 ступені .І дуже багато почесних грамот.Він був дуже відповідальним ,і завжди дуже хвилювався за своїх побратимів ,бо це була його друга сімья .22 червня 2026 року ,мій чоловік їхав до побратимів на позицію в 4 ранку він потрапив під дроновий обстріл ,побратими його витягнули і навіть в лікарні в Краматорську його прооперували,і повезли далі в лікарню ,але на ранок 23 червня мій чоловік помер .І я дуже хочу щоб ця людина перш за все,мій коханий чоловік ,це було моє дихання,мій додатковий ковток повітря ,може життя зупинилося без нього .Але я хочу щоб він не був ніколи забутим .Він отдав своє життя ,не дивлячі на те що у нього вже було здоров'я не дуже хороше , але ж він казав що він ніколи не покине своїх хлопців ,і на пів пути не зупиниться ,ця орда яка припхалась на нашу землю не повинна топтати нашу країну .Це були його останні слова Тому я прошу не так як перш за все дружина .Я та одна людина з міста Маріуполя ,і я знаю які зверства вони творили в моєму місті .І тому я вважаю що кожний воїн повинні отримувати ці нагороди ,але зараз прошу за свого чоловіка .
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ломакіна Тетяна Володимирівна
28 серпня 2026
2.
Георгіца Ольга Станіславівна
28 серпня 2026
3.
Дабіжа Ніна Олексіївна
28 серпня 2026
4.
Катрич Олеся Андріївна
28 серпня 2026
5.
Зварич Ольга Іванівна
28 серпня 2026
6.
Барщук Юлія Данилівна
28 серпня 2026
7.
Ярчак Лідія Миколаївна
28 серпня 2026
8.
Мосич Ірина Євгеніївна
28 серпня 2026
9.
Санборн Надія Володимирівна
28 серпня 2026
10.
Ясінська Оксана Романівна
27 серпня 2026
11.
Максимяк Тетяна Петрівна
27 серпня 2026
12.
Макарова Анастасія Олегівна
27 серпня 2026
13.
Чорна Мар'яна Романівна
27 серпня 2026
14.
Леськів Оксана Миколаївна
27 серпня 2026
15.
Гандзюк Наталя Сергіївна
27 серпня 2026
16.
Андрусяк Ельвіра Сергіївна
27 серпня 2026
17.
Ярмош Людмила Іванівна
26 серпня 2026
18.
Підуст Ольга Олександрівна
26 серпня 2026
19.
Ковальчук Юлія Віталіївна
26 серпня 2026
20.
Захарова Яна Сергіївна
26 серпня 2026
21.
Філобок Любов Анатоліївна
26 серпня 2026
22.
Ящишена Наталія Михайлівна
26 серпня 2026
23.
Кісельова Ніла Степанівна
26 серпня 2026
24.
Кунець Марта Богданівна
26 серпня 2026
25.
Єрьоменко Світлана Анатоліївна
26 серпня 2026
26.
Венгриновська Оксана Ігорівна
26 серпня 2026
27.
Мягкоход Надія Михайлівна
26 серпня 2026
28.
Орловська Катерина Володимирівна
26 серпня 2026
29.
Бойчук Наталія Антонівна
26 серпня 2026
30.
Господарюк Надія Ігорівна
25 серпня 2026
1219
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 39 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.