№22/266596-еп
Я як дружина Загиблого Героя України. Дуже прошу надати звання героя України моєму чоловіку Саранча Євгеній Вікторович
Автор (ініціатор): Машуренко Маргарита Анатоліївна
Дата оприлюднення: 06 липня 2026
Мій чоловік Саранча Євгеній Вікторович 01.03.1982 р народження з 2017 року підписав контракт зі збороїними силами України .Щоб боронити нашу Україну.Чоловік родом з Луганської області,як Луганськ попав під окупацію він хотів через військомат потрапити на службу ,але у нього були проблеми зі здоров'ям.І він шукав як потрапити хоть кудись , щоб не залишатися вдома ,і дивитися як гинуть наші хлопці і окуповуються наші міста та села.І він знайшов виход ,він довго його шукав .Він підписав контрактр з 56 бригадою.І за весь цей час він був артелерістом ,потім зенітчіком ,а потім отримали молодшого сержанта ,і почав свою діяльність водіем ,він вивозив хлопців на позиції і забирав їх ,підвозив все те що їм потрібно .Він ніколи не відмовлялися від приказів .Чоловік був нагрожден нагородою відзнакою Президента України За оборону України.Він отрима нагороду за мужність 3 ступені .І дуже багато почесних грамот.Він був дуже відповідальним ,і завжди дуже хвилювався за своїх побратимів ,бо це була його друга сімья .22 червня 2026 року ,мій чоловік їхав до побратимів на позицію в 4 ранку він потрапив під дроновий обстріл ,побратими його витягнули і навіть в лікарні в Краматорську його прооперували,і повезли далі в лікарню ,але на ранок 23 червня мій чоловік помер .І я дуже хочу щоб ця людина перш за все,мій коханий чоловік ,це було моє дихання,мій додатковий ковток повітря ,може життя зупинилося без нього .Але я хочу щоб він не був ніколи забутим .Він отдав своє життя ,не дивлячі на те що у нього вже було здоров'я не дуже хороше , але ж він казав що він ніколи не покине своїх хлопців ,і на пів пути не зупиниться ,ця орда яка припхалась на нашу землю не повинна топтати нашу країну .Це були його останні слова Тому я прошу не так як перш за все дружина .Я та одна людина з міста Маріуполя ,і я знаю які зверства вони творили в моєму місті .І тому я вважаю що кожний воїн повинні отримувати ці нагороди ,але зараз прошу за свого чоловіка .
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гривняк Лідія Іванівна
16 липня 2026
2.
Пасько Наталія Дмитрівна
16 липня 2026
3.
Гнідченко Олена Вікторівна
16 липня 2026
4.
Понкрашева Наталія Владиславівна
16 липня 2026
5.
Підпенько Володимир Васильович
16 липня 2026
6.
Сторожук Іванна Михайлівна
16 липня 2026
7.
Давідчик Ольга Василівна
16 липня 2026
8.
Попова Ольга Миколаївна
16 липня 2026
9.
Мацько Віталія Дмитрівна
16 липня 2026
10.
Кореновська Софія Іванівна
15 липня 2026
11.
Яцканич Вікторія Михайлівна
15 липня 2026
12.
Андрусік Галина Григорівна
15 липня 2026
13.
Паладій Інна Юріївна
15 липня 2026
14.
Ручкіна Оксана Григорівна
15 липня 2026
15.
Коваленко Лариса Михайлівна
15 липня 2026
16.
Пустовіт Олександр Михайлович
15 липня 2026
17.
Гурманчук Людмила Володимирівна
15 липня 2026
18.
Озджан Оксана Валеріївна
15 липня 2026
19.
Подофа Інесса Анатоліївна
15 липня 2026
20.
Рапіцька Юлія Ярославівна
15 липня 2026
21.
Старовойт Олена Леонідівна
15 липня 2026
22.
Тумко Марина Андріївна
15 липня 2026
23.
Тимошів Оксана Степанівна
15 липня 2026
24.
Тетерська Галина Яківна
15 липня 2026
25.
Немненко Марина Миколаївна
15 липня 2026
26.
Донченко Вікторія Геннадіївна
15 липня 2026
27.
Гоменюк Любов Василівна
15 липня 2026
28.
Гапонюк Наталія Ярославівна
15 липня 2026
29.
Бачинська Наталія Володимирівна
15 липня 2026
30.
Максимчук Олександр Олександрович
15 липня 2026
763
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 83 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.