Шановний пане Президенте!
Просимо Вас присвоїти найвище державне звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту Фуштею Миколі Віталійовичу за виняткову мужність, героїзм, самопожертву та визначний особистий внесок у захист незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України. Молодший сержант Фуштей Микола Віталійович народився 16 вересня 1992 року. З дитинства був щирим, добрим, відповідальним і працьовитим. У 1998 році вступив до Брусилівської школи імені Івана Огієнка, яку закінчив у 2010 році. Під час навчання проявив себе як дисциплінований, сумлінний та наполегливий учень. Активно займався спортом, особливо любив футбол, брав участь у спортивних змаганнях, а також був творчою людиною, виступав на сцені та брав активну участь у культурному житті громади.
Після закінчення школи вступив до Житомирського агротехнічного коледжу, який успішно закінчив у 2012 році, здобувши диплом молодшого спеціаліста.
Восени 2012 року був призваний на строкову військову службу. Після її завершення у 2013 році звільнився в запас. Уже навесні 2014 року був мобілізований до лав Збройних Сил України та став на захист держави. Після завершення служби повторно підписав контракт і продовжив військову службу, виконуючи бойові завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації Микола без вагань став на захист Батьківщини. Брав участь у бойових діях під час оборони та звільнення Київської області, зокрема в районі села Козаровичі, після чого виконував бойові завдання на території Донецької та Луганської областей.
Проходив службу на посаді водія 7 екіпажу 3 групи експлуатації та забезпечення безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення 3 роти експлуатації та забезпечення безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення окремого загону спеціального призначення військової частини 3066 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України у військовому званні молодший сержант.
За бездоганну службу та особисту мужність був нагороджений нагородою «За службу державі», пам’ятною медаллю «Герой України генерал-майор Сергій Кульчицький», відомчою заохочувальною відзнакою — нагрудним знаком «За доблесну службу», а також орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У 2025 році, виконуючи бойове завдання поблизу села Закітне Краматорського району Донецької області, Микола Фуштей перебував за кермом автомобіля як водій екіпажу. Під час повернення з бойового завдання транспортний засіб був атакований ворожим FPV-дроном. Ціною власного життя він врятував двох побратимів, прийнявши на себе основний удар. До останнього подиху залишився вірним військовій присязі та своєму народові, віддавши життя за свободу, незалежність і майбутнє України.
Подвиг Миколи Фуштея є прикладом найвищої військової честі, незламності духу, самовідданості та жертовності. Він понад десять років стояв на захисті України, брав участь у бойових діях із 2014 року, а під час повномасштабної війни продовжив захищати нашу державу, віддавши найдорожче — власне життя — заради порятунку своїх побратимів та майбутнього України.
Його мужність, героїзм, багаторічна бездоганна військова служба, винятковий подвиг під час виконання бойового завдання та самопожертва є беззаперечними підставами для відзначення найвищою державною нагородою.
У зв'язку з цим просимо Вас, пане Президенте, вшанувати світлу пам'ять молодшого сержанта Фуштея Миколи Віталійовича та присвоїти йому звання Герой України (посмертно).
Вічна пам'ять Герою України. Слава Україні!