Просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату, гранатометнику 54 окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи Сафронову Сергію Анатолійовичу (позивний «Професор»). Сафронов Сергій Анатолійович віддано проходив службу у лавах Збройних Сил України з 19.11.2024 по 20.02.2026. Він мужньо захищав Батьківщину, свою доньку та всіх дітей України, щоб кожен із них мав можливість жити у вільній, мирній та незалежній державі. Сьогодні він оберігає нас уже з небес. 20.02.2026 Сергій загинув під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку. Останні місяці свого життя він перебував на передовій. 02.01.2026 отримав поранення. 13.02.2026 російські військові закинули міну до бліндажа, внаслідок чого Сергій отримав перелом ноги. 20.02.2026, з 20:15 до 23:00, проводилася ротація особового складу двома автомобілями. Попри зламану ногу, Сергій пропустив інших військовослужбовців до першої машини, адже вважав, що через свій стан може стати для них тягарем. Він навіть був готовий залишитися на позиції, свідомо ризикуючи власним життям заради побратимів. Під час ротації Сергій перебував у другому автомобілі. Російські військові атакували його FPV-дронами та здійснили скиди боєприпасів із безпілотних літальних апаратів. На жаль, близько 23:00 Сафронов Сергій Анатолійович отримав поранення, несумісні з життям. Його мужність, самопожертва, незламність духу та безмежна відданість Україні є прикладом справжнього героїзму. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед державою. просимо присвоїти солдату Сафронову Сергію Анатолійовичу найвище державне звання — Герой України (посмертно).