Шановний пане Президенте! Мене звати Григорович Ярослава Володимирівна. Я звертаюся до Вас не лише як громадянка України, а насамперед як донька воїна, який більше ніколи не повернеться додому. Мій батько, старший сержант Григорович Володимир Миколайович, віддав своє життя, захищаючи нашу державу. Він не встиг здійснити багато своїх мрій, не встиг стати дідусем,не встиг прожити життя поруч зі своєю родиною, тому що обрав захищати Україну. Він до останнього виконував свій військовий обов’язок, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України, та віддав за неї найцінніше — власне життя. Я щиро прошу Вас гідно вшанувати його подвиг та присвоїти йому державну нагороду України посмертно.