№22/266908-еп
Пане Президенте, прошу присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту 154-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України БОГУЦЬКОМУ Сергій Олександровичу.
Автор (ініціатор): Левчук Олеся Юріївна
Дата оприлюднення: 13 липня 2026
Просимо Президента України присвоїти найвище державне звання «Герой України» (посмертно) молодшому сержанту Богуцькому Сергію Олександровичу, який віддав своє життя за свободу, незалежність та майбутнє Української держави.
Із перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році Сергій добровільно став на захист України. Не чекаючи повістки чи примусу, він свідомо обрав шлях воїна, адже розумів, що майбутнє країни залежить від тих, хто готовий її боронити.
Під час проходження служби молодший сержант Богуцький Сергій Олександрович сумлінно виконував бойові завдання, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.
Він захищав Україну на Запорізькому та Донецькому напрямках — там, де вирішувалася доля нашої держави, де кожен день був боротьбою за життя, а кожен метр української землі виборювався ціною неймовірної мужності. Він свідомо виконував найскладніші бойові завдання, ніколи не відступав перед небезпекою і до останнього залишався прикладом честі, відваги та незламності для своїх побратимів.
Однак його служіння Україні не обмежувалося лише виконанням військового обов'язку. Паралельно зі службою Сергій активно займався волонтерською діяльністю. Він допомагав забезпечувати необхідними речами не лише свій підрозділ, а й інші військові частини, організовував збір допомоги, підтримував військових, які цього потребували. Для нього допомога побратимам була не обов'язком, а покликом серця.
4 березня 2026 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нововікторівка Запорізького району Запорізької області, молодший сержант Богуцький Сергій Олександрович загинув, до останнього залишаючись вірним Україні.
Сергій був людиною честі, мужності та великої душі. Він не лише захищав державу зі зброєю в руках, а й щодня робив усе можливе, щоб підтримати інших військових, наблизити Перемогу та зберегти життя своїх побратимів. Його самопожертва, незламність і безмежна любов до України заслуговують на найвище державне визнання.
З огляду на його добровільний вступ до лав захисників України, мужність, проявлену під час виконання бойових завдань, активну волонтерську діяльність та самопожертву в ім'я українського народу, просимо Президента України присвоїти молодшому сержанту Богуцькому Сергію Олександровичу звання Героя України (посмертно).
Його ім'я назавжди має залишитися символом мужності, честі та безмежної любові до Батьківщини.
Вічна пам'ять Герою. Слава Україні!
Із перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році Сергій добровільно став на захист України. Не чекаючи повістки чи примусу, він свідомо обрав шлях воїна, адже розумів, що майбутнє країни залежить від тих, хто готовий її боронити.
Під час проходження служби молодший сержант Богуцький Сергій Олександрович сумлінно виконував бойові завдання, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.
Він захищав Україну на Запорізькому та Донецькому напрямках — там, де вирішувалася доля нашої держави, де кожен день був боротьбою за життя, а кожен метр української землі виборювався ціною неймовірної мужності. Він свідомо виконував найскладніші бойові завдання, ніколи не відступав перед небезпекою і до останнього залишався прикладом честі, відваги та незламності для своїх побратимів.
Однак його служіння Україні не обмежувалося лише виконанням військового обов'язку. Паралельно зі службою Сергій активно займався волонтерською діяльністю. Він допомагав забезпечувати необхідними речами не лише свій підрозділ, а й інші військові частини, організовував збір допомоги, підтримував військових, які цього потребували. Для нього допомога побратимам була не обов'язком, а покликом серця.
4 березня 2026 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нововікторівка Запорізького району Запорізької області, молодший сержант Богуцький Сергій Олександрович загинув, до останнього залишаючись вірним Україні.
Сергій був людиною честі, мужності та великої душі. Він не лише захищав державу зі зброєю в руках, а й щодня робив усе можливе, щоб підтримати інших військових, наблизити Перемогу та зберегти життя своїх побратимів. Його самопожертва, незламність і безмежна любов до України заслуговують на найвище державне визнання.
З огляду на його добровільний вступ до лав захисників України, мужність, проявлену під час виконання бойових завдань, активну волонтерську діяльність та самопожертву в ім'я українського народу, просимо Президента України присвоїти молодшому сержанту Богуцькому Сергію Олександровичу звання Героя України (посмертно).
Його ім'я назавжди має залишитися символом мужності, честі та безмежної любові до Батьківщини.
Вічна пам'ять Герою. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Огиря Валентина Миколаївна
14 липня 2026
2.
Шпонарська Ірина Андріївна
14 липня 2026
3.
Ярош Олена Василівна
14 липня 2026
4.
Марнопольська Тетяна Володимирівна
14 липня 2026
5.
Герман Уляна Ігорівна
14 липня 2026
6.
Токар Олена Миколаївна
14 липня 2026
7.
Запаско Вікторія Григорівна
14 липня 2026
8.
Любас Андрій Сергійович
14 липня 2026
9.
Михайлюк Христина Ільківна
14 липня 2026
10.
Медведь Анна Василівна
14 липня 2026
11.
Шило Катерина Юріївна
14 липня 2026
12.
Бенюх Наталя Павлівна
14 липня 2026
13.
Михальчишина Вікторія Іванівна
14 липня 2026
14.
Кострець Іванна Іванівна
14 липня 2026
15.
Ковальчук Ірина Федорівна
14 липня 2026
16.
Гайдаєнко Лариса Володимирівна
14 липня 2026
17.
Францішкевич Владислава Сергіївна
14 липня 2026
18.
Бухенко Богдан Русланович
14 липня 2026
19.
Гудзь Тетяна Григорівна
14 липня 2026
20.
Ясинська Зоя Іванівна
14 липня 2026
21.
Гарбузенко Олександр Володимирович
14 липня 2026
22.
Артюх Любов Федорівна
13 липня 2026
23.
Синишин Оксана Юліанівна
13 липня 2026
24.
Цабан Романна Юріївна
13 липня 2026
25.
Шостак Оксана Володимирівна
13 липня 2026
26.
Корнійчук Наталія Василівна
13 липня 2026
27.
Мужецька Ольга В'ячеславівна
13 липня 2026
28.
Гуменна Мар'яна Василівна
13 липня 2026
29.
Сінько Вікторія Володимирівна
13 липня 2026
30.
Козаченко Олена Андріївна
13 липня 2026
180
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.