№22/266928-еп
Петиція про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) солдату Щербакову Руслану Миколайовичу
Автор (ініціатор): Щербакова Оксана Василівна
Дата оприлюднення: 13 липня 2026
Шановний пане Президенте України!
Просимо Вас розглянути питання про присвоєння найвищого державного звання «Герой України» (посмертно) солдату Щербакову Руслану Миколайовичу, який віддав своє життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Щербаков Руслан Миколайович народився 2 березня 1990 року в селі Клепачі Славутського району Хмельницької області. З дитинства його виховувала мама. Навчався у Лисиченській загальноосвітній школі, де запам'ятався як добрий, щирий, чуйний, життєрадісний і відповідальний хлопець. Любив спорт, захоплювався тенісом і футболом, мав багато друзів і завжди був готовий допомогти іншим.
У 2016 році Руслан створив сім'ю. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, виховував рідного сина Владислава та двох синів дружини — Тараса і Назара, яких любив як рідних.
До військової служби Руслан чесно працював, забезпечував свою сім'ю та користувався повагою серед колег.
16 січня 2025 року був призваний на військову службу по мобілізації Хмельницьким ОМТЦК та СП. Проходив службу гранатометником десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. З честю виконував військовий обов'язок, залишаючись вірним Військовій присязі та українському народові.
13 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гуєво Суджанського району Курської області, Руслан Щербаков загинув, до останнього подиху захищаючи Україну.
Його мужність, самовідданість, незламність духу та найвища жертва в ім'я Батьківщини заслуговують на найвище державне визнання.
Просимо Президента України присвоїти солдату Щербакову Руслану Миколайовичу звання «Герой України» (посмертно) та гідно вшанувати його подвиг.
Вічна пам'ять і слава Герою! Герої не вмирають!
Просимо Вас розглянути питання про присвоєння найвищого державного звання «Герой України» (посмертно) солдату Щербакову Руслану Миколайовичу, який віддав своє життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Щербаков Руслан Миколайович народився 2 березня 1990 року в селі Клепачі Славутського району Хмельницької області. З дитинства його виховувала мама. Навчався у Лисиченській загальноосвітній школі, де запам'ятався як добрий, щирий, чуйний, життєрадісний і відповідальний хлопець. Любив спорт, захоплювався тенісом і футболом, мав багато друзів і завжди був готовий допомогти іншим.
У 2016 році Руслан створив сім'ю. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, виховував рідного сина Владислава та двох синів дружини — Тараса і Назара, яких любив як рідних.
До військової служби Руслан чесно працював, забезпечував свою сім'ю та користувався повагою серед колег.
16 січня 2025 року був призваний на військову службу по мобілізації Хмельницьким ОМТЦК та СП. Проходив службу гранатометником десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. З честю виконував військовий обов'язок, залишаючись вірним Військовій присязі та українському народові.
13 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гуєво Суджанського району Курської області, Руслан Щербаков загинув, до останнього подиху захищаючи Україну.
Його мужність, самовідданість, незламність духу та найвища жертва в ім'я Батьківщини заслуговують на найвище державне визнання.
Просимо Президента України присвоїти солдату Щербакову Руслану Миколайовичу звання «Герой України» (посмертно) та гідно вшанувати його подвиг.
Вічна пам'ять і слава Герою! Герої не вмирають!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Шпонарська Ірина Андріївна
14 липня 2026
2.
Чіляков Сергій Вікторович
14 липня 2026
3.
Ярош Олена Василівна
14 липня 2026
4.
Герман Уляна Ігорівна
14 липня 2026
5.
Токар Олена Миколаївна
14 липня 2026
6.
Запаско Вікторія Григорівна
14 липня 2026
7.
Пашко Ігор Володимирович
14 липня 2026
8.
Медведь Анна Василівна
14 липня 2026
9.
Шило Катерина Юріївна
14 липня 2026
10.
Бенюх Наталя Павлівна
14 липня 2026
11.
Михальчишина Вікторія Іванівна
14 липня 2026
12.
Ковальчук Ірина Федорівна
14 липня 2026
13.
Кострець Іванна Іванівна
14 липня 2026
14.
Гайдаєнко Лариса Володимирівна
14 липня 2026
15.
Францішкевич Владислава Сергіївна
14 липня 2026
16.
Гудзь Тетяна Григорівна
14 липня 2026
17.
Ясинська Зоя Іванівна
13 липня 2026
18.
Артюх Любов Федорівна
13 липня 2026
19.
Синишин Оксана Юліанівна
13 липня 2026
20.
Цабан Романна Юріївна
13 липня 2026
21.
Шостак Оксана Володимирівна
13 липня 2026
22.
Корнійчук Наталія Василівна
13 липня 2026
23.
Мужецька Ольга В'ячеславівна
13 липня 2026
24.
Гуменна Мар'яна Василівна
13 липня 2026
25.
Козаченко Олена Андріївна
13 липня 2026
26.
Муравська Діна Юріївна
13 липня 2026
27.
Фірманюк Лілія Олегівна
13 липня 2026
28.
Фесуненко Катерина Сергіївна
13 липня 2026
29.
Барабой Крістіна Миколаївна
13 липня 2026
30.
Герич Каріна Василівна
13 липня 2026
124
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.