№22/266928-еп
Петиція про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) солдату Щербакову Руслану Миколайовичу
Автор (ініціатор): Щербакова Оксана Василівна
Дата оприлюднення: 13 липня 2026
Шановний пане Президенте України!
Просимо Вас розглянути питання про присвоєння найвищого державного звання «Герой України» (посмертно) солдату Щербакову Руслану Миколайовичу, який віддав своє життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Щербаков Руслан Миколайович народився 2 березня 1990 року в селі Клепачі Славутського району Хмельницької області. З дитинства його виховувала мама. Навчався у Лисиченській загальноосвітній школі, де запам'ятався як добрий, щирий, чуйний, життєрадісний і відповідальний хлопець. Любив спорт, захоплювався тенісом і футболом, мав багато друзів і завжди був готовий допомогти іншим.
У 2016 році Руслан створив сім'ю. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, виховував рідного сина Владислава та двох синів дружини — Тараса і Назара, яких любив як рідних.
До військової служби Руслан чесно працював, забезпечував свою сім'ю та користувався повагою серед колег.
16 січня 2025 року був призваний на військову службу по мобілізації Хмельницьким ОМТЦК та СП. Проходив службу гранатометником десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. З честю виконував військовий обов'язок, залишаючись вірним Військовій присязі та українському народові.
13 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гуєво Суджанського району Курської області, Руслан Щербаков загинув, до останнього подиху захищаючи Україну.
Його мужність, самовідданість, незламність духу та найвища жертва в ім'я Батьківщини заслуговують на найвище державне визнання.
Просимо Президента України присвоїти солдату Щербакову Руслану Миколайовичу звання «Герой України» (посмертно) та гідно вшанувати його подвиг.
Вічна пам'ять і слава Герою! Герої не вмирають!
Просимо Вас розглянути питання про присвоєння найвищого державного звання «Герой України» (посмертно) солдату Щербакову Руслану Миколайовичу, який віддав своє життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Щербаков Руслан Миколайович народився 2 березня 1990 року в селі Клепачі Славутського району Хмельницької області. З дитинства його виховувала мама. Навчався у Лисиченській загальноосвітній школі, де запам'ятався як добрий, щирий, чуйний, життєрадісний і відповідальний хлопець. Любив спорт, захоплювався тенісом і футболом, мав багато друзів і завжди був готовий допомогти іншим.
У 2016 році Руслан створив сім'ю. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, виховував рідного сина Владислава та двох синів дружини — Тараса і Назара, яких любив як рідних.
До військової служби Руслан чесно працював, забезпечував свою сім'ю та користувався повагою серед колег.
16 січня 2025 року був призваний на військову службу по мобілізації Хмельницьким ОМТЦК та СП. Проходив службу гранатометником десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. З честю виконував військовий обов'язок, залишаючись вірним Військовій присязі та українському народові.
13 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гуєво Суджанського району Курської області, Руслан Щербаков загинув, до останнього подиху захищаючи Україну.
Його мужність, самовідданість, незламність духу та найвища жертва в ім'я Батьківщини заслуговують на найвище державне визнання.
Просимо Президента України присвоїти солдату Щербакову Руслану Миколайовичу звання «Герой України» (посмертно) та гідно вшанувати його подвиг.
Вічна пам'ять і слава Герою! Герої не вмирають!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Остапенко Олена Геннадіївна
28 серпня 2026
2.
Карпин Софія Мирославівна
28 серпня 2026
3.
Ломакіна Тетяна Володимирівна
28 серпня 2026
4.
Голік Марія Олегівна
28 серпня 2026
5.
Залипецька Христина Ярославівна
28 серпня 2026
6.
Дабіжа Ніна Олексіївна
28 серпня 2026
7.
Врадій Марія Юріївна
28 серпня 2026
8.
Гайдучик Наталія Михайлівна
28 серпня 2026
9.
Ушакова Тетяна Вікторівна
28 серпня 2026
10.
Чаркіна Оксана Анатоліївна
28 серпня 2026
11.
Катрич Олеся Андріївна
28 серпня 2026
12.
Канюка Марія Петрівна
28 серпня 2026
13.
Цубера Вероніка Йосипівна
28 серпня 2026
14.
Барщук Юлія Данилівна
28 серпня 2026
15.
Любас Лариса Захарівна
28 серпня 2026
16.
Гордійчук Вікторія Ярославівна
28 серпня 2026
17.
Максимяк Тетяна Петрівна
28 серпня 2026
18.
Мосич Ірина Євгеніївна
28 серпня 2026
19.
Макарова Анастасія Олегівна
27 серпня 2026
20.
Бойко Лілія Іванівна
27 серпня 2026
21.
Чайковська Людмила Василівна
27 серпня 2026
22.
Рєзнік Лариса Петрівна
27 серпня 2026
23.
Врублевська Наталія Василівна
27 серпня 2026
24.
Суханова Олена Владиславівна
27 серпня 2026
25.
Підуст Ольга Олександрівна
26 серпня 2026
26.
Ковальчук Юлія Віталіївна
26 серпня 2026
27.
Філобок Любов Анатоліївна
26 серпня 2026
28.
Бойчук Наталія Антонівна
26 серпня 2026
29.
Тібєйкіна Людмила Петрівна
26 серпня 2026
30.
Господарюк Надія Ігорівна
26 серпня 2026
2542
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 46 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.