№22/266966-еп
Шановний пане Президенте України! Просимо Вас розглянути питання про присвоєння найвищого державного звання «Герой України» (посмертно) солдату Щербакову Руслану Миколайовичу, який віддав своє життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України
Автор (ініціатор): Щербакова Оксана Василівна
Дата оприлюднення: 14 липня 2026
Щербаков Руслан Миколайович народився 2 березня 1990 року в селі Клепачі Славутського району Хмельницької області. З дитинства його виховувала мама. Навчався у Лисиченській загальноосвітній школі, де запам'ятався як добрий, щирий, чуйний, життєрадісний і відповідальний хлопець. Любив спорт, захоплювався тенісом і футболом, мав багато друзів і завжди був готовий допомогти іншим.
У 2016 році Руслан створив сім'ю. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, виховував рідного сина Владислава та двох синів дружини — Тараса і Назара, яких любив як рідних.
До військової служби Руслан чесно працював, забезпечував свою сім'ю та користувався повагою серед колег.
16 січня 2025 року був призваний на військову службу по мобілізації Хмельницьким ОМТЦК та СП. Проходив службу гранатометником десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. З честю виконував військовий обов'язок, залишаючись вірним Військовій присязі та українському народові.
13 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гуєво Суджанського району Курської області, Руслан Щербаков загинув, до останнього подиху захищаючи Україну.
Його мужність, самовідданість, незламність духу та найвища жертва в ім'я Батьківщини заслуговують на найвище державне визнання.
Просимо Президента України присвоїти солдату Щербакову Руслану Миколайовичу звання «Герой України» (посмертно) та гідно вшанувати його подвиг.
Вічна пам'ять і слава Герою! Герої не вмирають!
У 2016 році Руслан створив сім'ю. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, виховував рідного сина Владислава та двох синів дружини — Тараса і Назара, яких любив як рідних.
До військової служби Руслан чесно працював, забезпечував свою сім'ю та користувався повагою серед колег.
16 січня 2025 року був призваний на військову службу по мобілізації Хмельницьким ОМТЦК та СП. Проходив службу гранатометником десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. З честю виконував військовий обов'язок, залишаючись вірним Військовій присязі та українському народові.
13 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гуєво Суджанського району Курської області, Руслан Щербаков загинув, до останнього подиху захищаючи Україну.
Його мужність, самовідданість, незламність духу та найвища жертва в ім'я Батьківщини заслуговують на найвище державне визнання.
Просимо Президента України присвоїти солдату Щербакову Руслану Миколайовичу звання «Герой України» (посмертно) та гідно вшанувати його подвиг.
Вічна пам'ять і слава Герою! Герої не вмирають!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Драганова Аліна Петрівна
14 липня 2026
2.
Замлєлова Катерина В'ячеславівна
14 липня 2026
3.
Суворова Катерина Ігорівна
14 липня 2026
4.
Козіня Ольга Сергіївна
14 липня 2026
5.
Гордієнко-Зінов'єва Людмила Володимирівна
14 липня 2026
6.
Терлецька Ірина Вікторівна
14 липня 2026
7.
Заводовська Юлія Йосипівна
14 липня 2026
8.
Стасюк Галина Йосипівна
14 липня 2026
9.
Демчук Леонід Миколайович
14 липня 2026
10.
Ільченко Тетяна Станіславівна
14 липня 2026
11.
Войтенко Юрій Олександрович
14 липня 2026
12.
Фролова Світлана В'ячеславівна
14 липня 2026
13.
Кльоп Людмила Василівна
14 липня 2026
14.
Береза Ганна Богданівна
14 липня 2026
15.
Рябченко Тетяна Миколаївна
14 липня 2026
16.
Артюх Любов Федорівна
14 липня 2026
17.
Коваленко Анна Валеріївна
14 липня 2026
18.
Сидоренко Яна Тарасівна
14 липня 2026
19.
Сюшко Степан Миколайович
14 липня 2026
20.
Кривошлик Ірина Вікторівна
14 липня 2026
21.
Затинейко Анна Михайлівна
14 липня 2026
22.
Костанян Каріна Артурівна
14 липня 2026
23.
Кондратюк Інна Сергіївна
14 липня 2026
24.
Білас Анатолій Андрійович
14 липня 2026
25.
Синяговська Ірина Олексіївна
14 липня 2026
26.
Білостоцька Валерія Костянтинівна
14 липня 2026
27.
Тріщун Валентина Вікторівна
14 липня 2026
28.
Погорілко Ельвіра Віталіївна
14 липня 2026
29.
Дремблюга Надія Андріївна
14 липня 2026
30.
Яцушкевич Галина Іванівна
14 липня 2026
83
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.