№22/266966-еп
Шановний пане Президенте України! Просимо Вас розглянути питання про присвоєння найвищого державного звання «Герой України» (посмертно) солдату Щербакову Руслану Миколайовичу, який віддав своє життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України
Автор (ініціатор): Щербакова Оксана Василівна
Дата оприлюднення: 14 липня 2026
Щербаков Руслан Миколайович народився 2 березня 1990 року в селі Клепачі Славутського району Хмельницької області. З дитинства його виховувала мама. Навчався у Лисиченській загальноосвітній школі, де запам'ятався як добрий, щирий, чуйний, життєрадісний і відповідальний хлопець. Любив спорт, захоплювався тенісом і футболом, мав багато друзів і завжди був готовий допомогти іншим.
У 2016 році Руслан створив сім'ю. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, виховував рідного сина Владислава та двох синів дружини — Тараса і Назара, яких любив як рідних.
До військової служби Руслан чесно працював, забезпечував свою сім'ю та користувався повагою серед колег.
16 січня 2025 року був призваний на військову службу по мобілізації Хмельницьким ОМТЦК та СП. Проходив службу гранатометником десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. З честю виконував військовий обов'язок, залишаючись вірним Військовій присязі та українському народові.
13 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гуєво Суджанського району Курської області, Руслан Щербаков загинув, до останнього подиху захищаючи Україну.
Його мужність, самовідданість, незламність духу та найвища жертва в ім'я Батьківщини заслуговують на найвище державне визнання.
Просимо Президента України присвоїти солдату Щербакову Руслану Миколайовичу звання «Герой України» (посмертно) та гідно вшанувати його подвиг.
Вічна пам'ять і слава Герою! Герої не вмирають!
У 2016 році Руслан створив сім'ю. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, виховував рідного сина Владислава та двох синів дружини — Тараса і Назара, яких любив як рідних.
До військової служби Руслан чесно працював, забезпечував свою сім'ю та користувався повагою серед колег.
16 січня 2025 року був призваний на військову службу по мобілізації Хмельницьким ОМТЦК та СП. Проходив службу гранатометником десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. З честю виконував військовий обов'язок, залишаючись вірним Військовій присязі та українському народові.
13 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гуєво Суджанського району Курської області, Руслан Щербаков загинув, до останнього подиху захищаючи Україну.
Його мужність, самовідданість, незламність духу та найвища жертва в ім'я Батьківщини заслуговують на найвище державне визнання.
Просимо Президента України присвоїти солдату Щербакову Руслану Миколайовичу звання «Герой України» (посмертно) та гідно вшанувати його подвиг.
Вічна пам'ять і слава Герою! Герої не вмирають!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Тіщенко Оксана Василівна
13 серпня 2026
2.
Верещак Яна Юріївна
13 серпня 2026
3.
Марченко Анна Іванівна
12 серпня 2026
4.
Коваленко Анна Олександрівна
12 серпня 2026
5.
Мелюшкевічева Світлана Едуардівна
12 серпня 2026
6.
Москаленко Ірина Анатоліївна
12 серпня 2026
7.
Потоцька Валентина Андріївна
12 серпня 2026
8.
Давиденко Наталя Олександрівна
12 серпня 2026
9.
Павлюковець Людмила Петрівна
12 серпня 2026
10.
Вішнєвська Алла Михайлівна
12 серпня 2026
11.
Борисюк Алла Олексіївна
11 серпня 2026
12.
Бабій Марія Богданівна
11 серпня 2026
13.
Тальянчук Леся Сергіївна
11 серпня 2026
14.
Райтер Іванна Миколаївна
11 серпня 2026
15.
Войтович Катерина Віталіївна
11 серпня 2026
16.
Трофімцова Яна Григорівна
11 серпня 2026
17.
Кутко Марія Павлівна
11 серпня 2026
18.
Кузьменко Анжела Валентинівна
11 серпня 2026
19.
Кардаш Наталія Іванівна
11 серпня 2026
20.
Тарасова Ольга Миколаївна
10 серпня 2026
21.
Михайлова Наталія Василівна
10 серпня 2026
22.
Цяпута Ольга Павлівна
10 серпня 2026
23.
Бабій Галина Євгенівна
10 серпня 2026
24.
Фурка Ірина Сергіївна
10 серпня 2026
25.
Когут Олена Андріївна
10 серпня 2026
26.
Герасименко Олександр Максимович
10 серпня 2026
27.
Мелещак Марія Михайлівна
10 серпня 2026
28.
Бабій Марія Володимирівна
10 серпня 2026
29.
Опришко Оксана Іванівна
10 серпня 2026
30.
Сало Катерина Зіновіївна
10 серпня 2026
1352
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 62 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.