№22/267068-еп
Просимо присвоїти звання Героя України ( посмертно) старшому солдату Матюшенко Олександру Олександровичу ( позивний «Дізель». навідник-оператор 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А5002 ,за його мужність, самопожертву, вірність військовій присязі та відданість українському народові.
Автор (ініціатор): Міщук Діана Романівна
Дата оприлюднення: 15 липня 2026
Просимо присвоїти звання Героя України ( посмертно) старшому солдату Матюшенко Олександру Олександровичу ( позивний «Дізель». навідник-оператор 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А5002 ,за його мужність, самопожертву, вірність військовій присязі та відданість українському народові.
Олександр Матюшенко народився 19 листопада 1981 року в Олександрії. Навчався у школі №8. Згодом здобув професію тракториста-меліоратора. Його дитинство та юність не були легкими– він виховувався без батьківської опіки, проте разом із сестрою підтримували одне одного.
Олександр ніколи не боявся важкої праці. Він працював у різних сферах, опановуючи численні професійні навички. Його знали як справжнього майстра на всі руки, який міг упоратися з будь-яким завданням. Останнім місцем його цивільної роботи був магазин «Будівельник» у селі Новий Стародуб.
Для своєї сім'ї Олександр був міцним плечем, захистом і безмежним джерелом любові. Разом із дружиною Наталією побудували міцну, щасливу родину. Вони прожили разом щасливі 24 роки, виховали трьох синів. Для своїх хлопців Олександр був найкращим батьком, який виховував власним прикладом чесності, доброти та мужності.
У перші дні повномасштабного вторгнення Олександр добровольцем став на захист рідного краю, вступивши до Територіальної оборони.
11 лютого 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
Олександр був щирою та доброю людиною. Він обожнював пригоди, мав легку вдачу і завжди прагнув пізнавати щось нове. Мав багато друзів, які його поважали і любили. Особливе місце в його серці займали діти.
Ще однією великою пристрастю Олександра були автомобілі та мотоцикли.
Для рідних Олександр назавжди залишиться люблячим чоловіком, турботливим батьком, найдорожчим братом, вірним другом.
44-річний старший солдат загинув 3 липня 2026 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Хотінь, Сумської області.
Просимо гідно вшанувати пам’ять Матюшенко Олександра Олександровича та присвоїти йому найвище державне звання – «Герой України» (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Олександр Матюшенко народився 19 листопада 1981 року в Олександрії. Навчався у школі №8. Згодом здобув професію тракториста-меліоратора. Його дитинство та юність не були легкими– він виховувався без батьківської опіки, проте разом із сестрою підтримували одне одного.
Олександр ніколи не боявся важкої праці. Він працював у різних сферах, опановуючи численні професійні навички. Його знали як справжнього майстра на всі руки, який міг упоратися з будь-яким завданням. Останнім місцем його цивільної роботи був магазин «Будівельник» у селі Новий Стародуб.
Для своєї сім'ї Олександр був міцним плечем, захистом і безмежним джерелом любові. Разом із дружиною Наталією побудували міцну, щасливу родину. Вони прожили разом щасливі 24 роки, виховали трьох синів. Для своїх хлопців Олександр був найкращим батьком, який виховував власним прикладом чесності, доброти та мужності.
У перші дні повномасштабного вторгнення Олександр добровольцем став на захист рідного краю, вступивши до Територіальної оборони.
11 лютого 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
Олександр був щирою та доброю людиною. Він обожнював пригоди, мав легку вдачу і завжди прагнув пізнавати щось нове. Мав багато друзів, які його поважали і любили. Особливе місце в його серці займали діти.
Ще однією великою пристрастю Олександра були автомобілі та мотоцикли.
Для рідних Олександр назавжди залишиться люблячим чоловіком, турботливим батьком, найдорожчим братом, вірним другом.
44-річний старший солдат загинув 3 липня 2026 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Хотінь, Сумської області.
Просимо гідно вшанувати пам’ять Матюшенко Олександра Олександровича та присвоїти йому найвище державне звання – «Герой України» (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Шабанова Тетяна Анатоліївна
22 вересня 2026
2.
Ковалик Іванна Степанівна
21 вересня 2026
3.
Муляр Оксана Іванівна
21 вересня 2026
4.
Грищук Олександр Петрович
21 вересня 2026
5.
Токар Тетяна Дмитрівна
21 вересня 2026
6.
Маліновська Світлана Володимирівна
21 вересня 2026
7.
Кочут Оксана Вікторівна
21 вересня 2026
8.
Динь Євгеній Миколайович
21 вересня 2026
9.
Гуз Тетяна Євгенівна
20 вересня 2026
10.
Жук Оксана Євстахіївна
20 вересня 2026
11.
Астапенко Оксана Олександрівна
20 вересня 2026
12.
Сидоренко Оксана Олександрівна
20 вересня 2026
13.
Вовк Оксана Іванівна
20 вересня 2026
14.
Яндюк Наталія Юріївна
20 вересня 2026
15.
Марштупа Наталія Вікторівна
20 вересня 2026
16.
Бондаренко Тетяна Володимирівна
20 вересня 2026
17.
Вичегжаніна Олена Володимирівна
20 вересня 2026
18.
Григореско Людмила Павлівна
20 вересня 2026
19.
Купчинська Юлія Іванівна
20 вересня 2026
20.
Ковба Галина Іванівна
20 вересня 2026
21.
Пилипів Оксана Іванівна
19 вересня 2026
22.
Бенедисюк Марія Василівна
19 вересня 2026
23.
Яковенко Аліна Павлівна
19 вересня 2026
24.
Білоконь Олена Геннадіївна
19 вересня 2026
25.
Смулка Оксана Олександрівна
19 вересня 2026
26.
Білонога Ярослав Ярославович
19 вересня 2026
27.
Рясна Наталія Олександрівна
19 вересня 2026
28.
Талоха Оксана Василівна
19 вересня 2026
29.
Сайко Анна Миколаївна
19 вересня 2026
30.
Шевченко Світлана Валеріївна
18 вересня 2026
3159
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 24 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.