№22/267624-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Мінакову Віктору Геннадійовичу, солдату 77-ї окремої аеромобільної бригади
Автор (ініціатор): Мінакова Марія Павлівна
Дата оприлюднення: 21 липня 2026
Я, Мінакова Марія Павлівна, прошу вас присвоїти найвищу державну нагороду Герой України (посмертно) моєму чоловіку, солдату й артилеристу Мінакову Віктору Геннадійовичу з позивним Боцман, 12.09.1990 року народження. Він був родом із Миколаєва, і віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
7 листопада 2022 року Віктор став на захист України від російської агресії. Він ні на мить не вагався у своєму виборі й упродовж чотирьох років залишався відданим службі та виконанню військового обов’язку.
Бойовий шлях Віктор розпочав у лавах військової частини А4355 77-ї окремої аеромобільної бригади. Він брав безпосередню участь у найважчих боях в обороні Донецької та Харківської областей. Починаючи з весни 2023 року, він пройшов гарячі точки на Бахмутському, Торецькому та Словʼянському напрямках, захищав Ізюмський район та Часів Яр.
Він проявив мужність, стійкість, професіоналізм та відданість українському народові і виконував надскладні завдання.
Позивний «Боцман» він отримав тому, що до повномасштабного вторгнення працював у морі на цій посаді. Оформлюючись на службу у 2022 році, він нічого не сказав батькам та родичам — вони були впевнені, що він у черговому рейсі. Він настільки оберігав рідних, що просто не хотів їх тривожити звісткою про свою службу в армії.
Для мене він завжди залишатиметься людиною з великої літери — моєю опорою, неймовірно добрим, чуйним і дбайливим.
Через постійні розлуки, зумовлені службою, наше життя завжди було на межі. Війна відібрала найцінніше: попри те, що ми були разом три роки, нам так і не судилося розділити звичайний цивільний побут удома.
13 травня 2026 року росіяни його вбили FPV-дроном під час виконання бойового завдання у селі Новоплатонівка Ізюмського району. Він мав ще стільки планів і нездійсненних мрій, але йому залишилося назавжди 35 років.
Він уже став справжнім героєм для друзів, родини, близьких та рідного Миколаєва. Проте воїн також заслуговує на найвищу нагороду, і її присвоєння — це найменше, що держава може зробити.
7 листопада 2022 року Віктор став на захист України від російської агресії. Він ні на мить не вагався у своєму виборі й упродовж чотирьох років залишався відданим службі та виконанню військового обов’язку.
Бойовий шлях Віктор розпочав у лавах військової частини А4355 77-ї окремої аеромобільної бригади. Він брав безпосередню участь у найважчих боях в обороні Донецької та Харківської областей. Починаючи з весни 2023 року, він пройшов гарячі точки на Бахмутському, Торецькому та Словʼянському напрямках, захищав Ізюмський район та Часів Яр.
Він проявив мужність, стійкість, професіоналізм та відданість українському народові і виконував надскладні завдання.
Позивний «Боцман» він отримав тому, що до повномасштабного вторгнення працював у морі на цій посаді. Оформлюючись на службу у 2022 році, він нічого не сказав батькам та родичам — вони були впевнені, що він у черговому рейсі. Він настільки оберігав рідних, що просто не хотів їх тривожити звісткою про свою службу в армії.
Для мене він завжди залишатиметься людиною з великої літери — моєю опорою, неймовірно добрим, чуйним і дбайливим.
Через постійні розлуки, зумовлені службою, наше життя завжди було на межі. Війна відібрала найцінніше: попри те, що ми були разом три роки, нам так і не судилося розділити звичайний цивільний побут удома.
13 травня 2026 року росіяни його вбили FPV-дроном під час виконання бойового завдання у селі Новоплатонівка Ізюмського району. Він мав ще стільки планів і нездійсненних мрій, але йому залишилося назавжди 35 років.
Він уже став справжнім героєм для друзів, родини, близьких та рідного Миколаєва. Проте воїн також заслуговує на найвищу нагороду, і її присвоєння — це найменше, що держава може зробити.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ніколіна Оксана Миколаївна
12 серпня 2026
2.
Маляр Раїса Павлівна
12 серпня 2026
3.
Ткаченко Тетяна Анатоліївна
12 серпня 2026
4.
Мандрик Ольга Володимирівна
12 серпня 2026
5.
Трофімцова Яна Григорівна
12 серпня 2026
6.
Вішнєвська Алла Михайлівна
12 серпня 2026
7.
Софієнко Олег Сергійович
12 серпня 2026
8.
Саричева Наталія Вячеславівна
11 серпня 2026
9.
Пацкаль Наталія Ярославівна
11 серпня 2026
10.
Дідич Василь Петрович
11 серпня 2026
11.
Литвин Роман Миколайович
11 серпня 2026
12.
Плотнікова Ганна Сергіївна
11 серпня 2026
13.
Кислевич Іван-Роман Ігорович
11 серпня 2026
14.
Грядюшко Людмила Михайлівна
11 серпня 2026
15.
Демченко Любов Олександрівна
11 серпня 2026
16.
Шух Марта Петрівна
11 серпня 2026
17.
Борисюк Алла Олексіївна
11 серпня 2026
18.
Ліктей Вікторія Богданівна
11 серпня 2026
19.
Красова Марія Олександрівна
11 серпня 2026
20.
Лебедєва Тетяна Олександрівна
11 серпня 2026
21.
Воробйова Лідія Михайлівна
11 серпня 2026
22.
Коваль Марія Степанівна
11 серпня 2026
23.
Войтович Катерина Віталіївна
11 серпня 2026
24.
Бабій Марія Богданівна
11 серпня 2026
25.
Шунь Ірина Володимирівна
11 серпня 2026
26.
Бородіна Юлія Валентинівна
11 серпня 2026
27.
Райтер Іванна Миколаївна
11 серпня 2026
28.
Хорошайлова Лариса Віталіївна
11 серпня 2026
29.
Колісник Лариса Євгенівна
11 серпня 2026
30.
Музика Валентина Михайлівна
11 серпня 2026
4581
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 71 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.