№22/267624-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Мінакову Віктору Геннадійовичу, солдату 77-ї окремої аеромобільної бригади
Автор (ініціатор): Мінакова Марія Павлівна
Дата оприлюднення: 21 липня 2026
Я, Мінакова Марія Павлівна, прошу вас присвоїти найвищу державну нагороду Герой України (посмертно) моєму чоловіку, солдату й артилеристу Мінакову Віктору Геннадійовичу з позивним Боцман, 12.09.1990 року народження. Він був родом із Миколаєва, і віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
7 листопада 2022 року Віктор став на захист України від російської агресії. Він ні на мить не вагався у своєму виборі й упродовж чотирьох років залишався відданим службі та виконанню військового обов’язку.
Бойовий шлях Віктор розпочав у лавах військової частини А4355 77-ї окремої аеромобільної бригади. Він брав безпосередню участь у найважчих боях в обороні Донецької та Харківської областей. Починаючи з весни 2023 року, він пройшов гарячі точки на Бахмутському, Торецькому та Словʼянському напрямках, захищав Ізюмський район та Часів Яр.
Він проявив мужність, стійкість, професіоналізм та відданість українському народові і виконував надскладні завдання.
Позивний «Боцман» він отримав тому, що до повномасштабного вторгнення працював у морі на цій посаді. Оформлюючись на службу у 2022 році, він нічого не сказав батькам та родичам — вони були впевнені, що він у черговому рейсі. Він настільки оберігав рідних, що просто не хотів їх тривожити звісткою про свою службу в армії.
Для мене він завжди залишатиметься людиною з великої літери — моєю опорою, неймовірно добрим, чуйним і дбайливим.
Через постійні розлуки, зумовлені службою, наше життя завжди було на межі. Війна відібрала найцінніше: попри те, що ми були разом три роки, нам так і не судилося розділити звичайний цивільний побут удома.
13 травня 2026 року росіяни його вбили FPV-дроном під час виконання бойового завдання у селі Новоплатонівка Ізюмського району. Він мав ще стільки планів і нездійсненних мрій, але йому залишилося назавжди 35 років.
Він уже став справжнім героєм для друзів, родини, близьких та рідного Миколаєва. Проте воїн також заслуговує на найвищу нагороду, і її присвоєння — це найменше, що держава може зробити.
7 листопада 2022 року Віктор став на захист України від російської агресії. Він ні на мить не вагався у своєму виборі й упродовж чотирьох років залишався відданим службі та виконанню військового обов’язку.
Бойовий шлях Віктор розпочав у лавах військової частини А4355 77-ї окремої аеромобільної бригади. Він брав безпосередню участь у найважчих боях в обороні Донецької та Харківської областей. Починаючи з весни 2023 року, він пройшов гарячі точки на Бахмутському, Торецькому та Словʼянському напрямках, захищав Ізюмський район та Часів Яр.
Він проявив мужність, стійкість, професіоналізм та відданість українському народові і виконував надскладні завдання.
Позивний «Боцман» він отримав тому, що до повномасштабного вторгнення працював у морі на цій посаді. Оформлюючись на службу у 2022 році, він нічого не сказав батькам та родичам — вони були впевнені, що він у черговому рейсі. Він настільки оберігав рідних, що просто не хотів їх тривожити звісткою про свою службу в армії.
Для мене він завжди залишатиметься людиною з великої літери — моєю опорою, неймовірно добрим, чуйним і дбайливим.
Через постійні розлуки, зумовлені службою, наше життя завжди було на межі. Війна відібрала найцінніше: попри те, що ми були разом три роки, нам так і не судилося розділити звичайний цивільний побут удома.
13 травня 2026 року росіяни його вбили FPV-дроном під час виконання бойового завдання у селі Новоплатонівка Ізюмського району. Він мав ще стільки планів і нездійсненних мрій, але йому залишилося назавжди 35 років.
Він уже став справжнім героєм для друзів, родини, близьких та рідного Миколаєва. Проте воїн також заслуговує на найвищу нагороду, і її присвоєння — це найменше, що держава може зробити.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Аніщева Марина Вячеславівна
05 вересня 2026
2.
Лавренців Ірина Андріївна
05 вересня 2026
3.
Лаврищева Наталія Борисівна
05 вересня 2026
4.
Таякіна Альбіна Іванівна
05 вересня 2026
5.
Величко-Махіня Антоніна Вячеславівна
05 вересня 2026
6.
Замай Анжеліка Олександрівна
05 вересня 2026
7.
Герасимчук Злата Анатоліївна
05 вересня 2026
8.
Чуніхіна Аміна Віталіївна
05 вересня 2026
9.
Черіченко Карина Сергіївна
05 вересня 2026
10.
Звєрєва Альона Єгорівна
05 вересня 2026
11.
Звєрєва Вікторія Андріївна
05 вересня 2026
12.
Звєрєва Аміна Андріївна
05 вересня 2026
13.
Голиш Людмила Анатоліївна
05 вересня 2026
14.
Черіченко Оксана Валеріївна
05 вересня 2026
15.
Пінчук Яна Володимирівна
05 вересня 2026
16.
Лаврут Вікторія Анатоліївна
05 вересня 2026
17.
Сень Юлія Леонтіївна
05 вересня 2026
18.
Ярмоленко Ірина Леонідівна
05 вересня 2026
19.
Вівтюк Руслана Юріївна
05 вересня 2026
20.
Мосійчук Олександра Вікторівна
04 вересня 2026
21.
Мохорт Наталія Анатоліївна
04 вересня 2026
22.
Хижинська Юлія Дмитрівна
04 вересня 2026
23.
Антонюк Світлана Анатоліївна
04 вересня 2026
24.
Бойко Вікторія Олександрівна
04 вересня 2026
25.
Кочубей Олена Миколаївна
04 вересня 2026
26.
Диндин Мар'яна Михайлівна
04 вересня 2026
27.
Годун Валентина Анатоліївна
04 вересня 2026
28.
Ліщинська Ольга Олександрівна
03 вересня 2026
29.
Дучак Юлія Григорівна
03 вересня 2026
30.
Стасюк Надія Іванівна
03 вересня 2026
5206
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 46 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.