Про присвоєння звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту Богатирчуку Вячеславу Ігоровичу

Прошу Президента України присвоїти найвище державне звання «Герой України» (посмертно) молодшому сержанту Богатирчуку Вячеславу Ігоровичу, військовослужбовцю 36 окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Богатирчук Вячеслав Ігорович народився 23 січня 1996 року. Він був людиною честі, мужності та незламної сили духу. Коли його країна потребувала захисту, він без вагань став на її оборону. Для нього військова присяга була не просто словами — це був сенс життя і відповідальність перед Україною, своєю родиною та побратимами.

Вячеслав ніколи не шукав легших шляхів і не прагнув залишитися в безпечному тилу. Він свідомо обирав виконання найскладніших бойових завдань, бо вірив, що саме так може найбільше допомогти своїй державі. До останнього подиху він залишався поруч із побратимами, захищаючи українську землю.

Його відвага неодноразово була відзначена державою та військовим командуванням. За особисту мужність і самовідданість він був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, відзнакою Міністерства оборони України «За поранення», відзнакою «За служіння Україні», відзнакою командира 36 окремої бригади морської піхоти «Вірний завжди» та відзнакою командира 30 корпусу морської піхоти «За вірність морській піхоті».

2 липня 2026 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Дружківка Донецької області, молодший сержант Богатирчук Вячеслав Ігорович загинув внаслідок удару ворожого FPV-дрона. Він до кінця залишився вірним військовій присязі, своєму народові та Україні.

За свою коротку, але гідну життєву дорогу Вячеслав довів, що справжній герой — це не той, хто говорить про любов до Батьківщини, а той, хто віддає за неї найдорожче — власне життя.

Для своєї сім’ї він був люблячим сином, чоловіком, батьком, братом. Для побратимів — надійною опорою, людиною, якій довіряли. Для України — воїном, який без вагань став на її захист і виконав свій обов’язок до кінця.
Вячеслав віддав життя за майбутнє українських дітей, але його власна дитина тепер зростатиме без батька. Він пожертвував найдорожчим, щоб інші могли жити у вільній Україні. Саме такі люди є справжніми Героями нашої держави і заслуговують на найвище державне визнання.

Ми не можемо повернути Вячеслава додому. Але можемо зробити так, щоб його подвиг назавжди залишився в історії України, а його ім’я стало символом мужності, честі та самопожертви.

Просимо Президента України гідно вшанувати пам’ять молодшого сержанта Богатирчука Вячеслава Ігоровича та присвоїти йому найвище державне звання — Герой України (посмертно).

Вічна пам’ять Герою. Вічна слава Захиснику України.