Про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому сержанту Килюшику Сергію Миколайовичу

Я, дружина загиблого військовослужбовця Килюшика Сергія Миколайовича, звертаюся до Президента України та всіх небайдужих громадян із проханням підтримати петицію про присвоєння моєму чоловікові найвищого державного звання — «Герой України» (посмертно).
Килюшик Сергій Миколайович, позивний «Замок», народився 9 травня 1993 року у місті Вараш Рівненської області. Навчався у Вараському ліцеї №2, згодом закінчив Олександрійське навчальне відділення Рівненського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.
Ще у 2015–2016 роках Сергій брав участь в антитерористичній операції. У 2020 році підписав контракт і продовжив службу у військовій частині А1008. З перших днів повномасштабного вторгнення він без жодних вагань став на захист України, бо не міг залишатися осторонь, коли ворог прийшов на нашу землю.
Старший сержант Килюшик Сергій Миколайович проходив службу у складі 101-ї окремої бригади територіальної оборони 73-го батальйону на посаді старшого стрільця-оператора стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти. Він виконував бойові завдання на найважчих напрямках — у Бахмуті, на Сумщині, Донеччині та Курському напрямку.
Під час боїв на Курському напрямку Сергій проявив справжню мужність і людяність. Ризикуючи власним життям під ворожим вогнем, він виносив тіла загиблих побратимів і зносив їх в одне місце, щоб їх можна було евакуювати. Навіть у найстрашніші хвилини він думав не про себе, а про своїх бойових товаришів.
21 листопада 2024 року Сергій загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Зелений Шлях Суджанського району рф, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі, українському народові та своїй державі.
За мужність, відданість військовій присязі та сумлінне виконання бойових завдань Сергій був нагороджений статусом учасника бойових дій, відзнакою Президента України «За участь в АТО», нагрудним знаком начальника Генерального штабу «Учасник АТО», а також почесним нагрудним знаком командира військової частини за мужність і незламність у боях на Курському напрямку.
Мій чоловік віддав за Україну найдорожче — своє життя. Без люблячого чоловіка залишилася я, без турботливого батька — наша маленька донечка, без сина — його мама. Для нас ця втрата непоправна. Але пам’ять про Сергія, його честь, відвагу та жертовність повинна жити не лише в наших серцях, а й в історії України.
Щиро прошу Президента України присвоїти старшому сержанту Килюшику Сергію Миколайовичу, позивний «Замок», найвище державне звання «Герой України» (посмертно). Це буде справедливим визнанням його подвигу, мужності, самопожертви та безмежної любові до Батьківщини.
Вічна пам’ять і слава Герою України!