№22/267816-еп
Про присвоєння звання Герой України (посмертно) Іващуку Ярославу Леонтійовичу
Автор (ініціатор): Моховик Людмила Миколаївна
Дата оприлюднення: 28 липня 2026
Пане Президенте!
Я, Моховик Людмила Миколаївна, мати загиблого Захисника України Іващука Ярослава Леонтійовича, звертаюся до Вас з проханням розглянути цю петицію та присвоїти моєму синові найвище державне звання «Герой України» (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Іващук Ярослав Леонтійович народився 13 травня 1988 року. Він був справжнім патріотом України, чесною, доброю та відповідальною людиною. З початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України він без вагань став на захист Батьківщини, усвідомлюючи всю відповідальність перед державою та Українським народом.
Ярослав проходив службу на посаді снайпера у складі 425-го окремого штурмового полку «Скала» (військова частина А4862). Він сумлінно виконував бойові завдання, був мужнім воїном, надійним побратимом і до останнього залишався вірним військовій присязі та Українському народові.
18 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Новогродівка Покровського району Донецької області Ярослав загинув, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
За проявлену мужність, самовідданість і вірність військовому обов’язку командування 425-го окремого штурмового полку «Скала» посмертно нагородило Ярослава почесною відзнакою «Герой Скали». Ця нагорода є свідченням його героїзму, відваги та жертовності під час виконання бойових завдань.
Через складні обставини війни рідні змогли провести Ярослава в останню путь лише у червні 2026 року. Для нашої родини це були довгі місяці болю, очікування та надії. Незважаючи на цей тяжкий шлях, незмінним залишилося одне — усвідомлення того, що наш син до останнього подиху виконував свій обов’язок перед Україною.
Ярослав віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України. Його мужність, самопожертва та відданість військовому обов’язку є прикладом справжнього героїзму і заслуговують на найвище державне визнання.
Від імені матері, рідних, друзів, побратимів та всіх небайдужих громадян України прошу Вас підтримати це звернення та присвоїти Іващуку Ярославу Леонтійовичу найвище державне звання — Герой України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Вічна пам’ять і слава Герою!
Слава Україні!
Я, Моховик Людмила Миколаївна, мати загиблого Захисника України Іващука Ярослава Леонтійовича, звертаюся до Вас з проханням розглянути цю петицію та присвоїти моєму синові найвище державне звання «Герой України» (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Іващук Ярослав Леонтійович народився 13 травня 1988 року. Він був справжнім патріотом України, чесною, доброю та відповідальною людиною. З початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України він без вагань став на захист Батьківщини, усвідомлюючи всю відповідальність перед державою та Українським народом.
Ярослав проходив службу на посаді снайпера у складі 425-го окремого штурмового полку «Скала» (військова частина А4862). Він сумлінно виконував бойові завдання, був мужнім воїном, надійним побратимом і до останнього залишався вірним військовій присязі та Українському народові.
18 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Новогродівка Покровського району Донецької області Ярослав загинув, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
За проявлену мужність, самовідданість і вірність військовому обов’язку командування 425-го окремого штурмового полку «Скала» посмертно нагородило Ярослава почесною відзнакою «Герой Скали». Ця нагорода є свідченням його героїзму, відваги та жертовності під час виконання бойових завдань.
Через складні обставини війни рідні змогли провести Ярослава в останню путь лише у червні 2026 року. Для нашої родини це були довгі місяці болю, очікування та надії. Незважаючи на цей тяжкий шлях, незмінним залишилося одне — усвідомлення того, що наш син до останнього подиху виконував свій обов’язок перед Україною.
Ярослав віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України. Його мужність, самопожертва та відданість військовому обов’язку є прикладом справжнього героїзму і заслуговують на найвище державне визнання.
Від імені матері, рідних, друзів, побратимів та всіх небайдужих громадян України прошу Вас підтримати це звернення та присвоїти Іващуку Ярославу Леонтійовичу найвище державне звання — Герой України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Вічна пам’ять і слава Герою!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Караваєва Любов Михайлівна
14 вересня 2026
2.
Новосьолова Рита Леонідівна
14 вересня 2026
3.
Радецька Анастасія Юріївна
14 вересня 2026
4.
Якобі Владислава Володимирівна
14 вересня 2026
5.
Петрик Аліна Сергіївна
14 вересня 2026
6.
Жолобова Вікторія Юріївна
14 вересня 2026
7.
Середович Руслана Миколаївна
14 вересня 2026
8.
Давиденко Лідія Василівна
14 вересня 2026
9.
Онисько Мирослава Ярославівна
14 вересня 2026
10.
Козинська Юлія Ігорівна
14 вересня 2026
11.
Ткаченко Катерина Миколаївна
14 вересня 2026
12.
Притула Любов Ярославівна
14 вересня 2026
13.
Кожокарь Віталіна Олександрівна
14 вересня 2026
14.
Мізерецька Оксана Ігорівна
14 вересня 2026
15.
Петрухін Валерій Іванович
14 вересня 2026
16.
Мокану Юрій Васильович
13 вересня 2026
17.
Кошарна Ольга Сергіївна
13 вересня 2026
18.
Гасич Олена Ігорівна
13 вересня 2026
19.
Максименко Леся Олегівна
13 вересня 2026
20.
Балабан Світлана Іванівна
13 вересня 2026
21.
Капущак Христина Василівна
13 вересня 2026
22.
Козлова Ірина Павлівна
13 вересня 2026
23.
Лимаренко Ірина Миколаївна
13 вересня 2026
24.
Дмитришина Наталя Анатоліївна
13 вересня 2026
25.
Марченко Лариса Володимирівна
13 вересня 2026
26.
Ятчишин Руслана Ярославівна
13 вересня 2026
27.
Куца Оксана Петрівна
13 вересня 2026
28.
Сухомлин Ольга Василівна
13 вересня 2026
29.
Врадій Марія Юріївна
13 вересня 2026
30.
Яценко Наталя Миколаївна
13 вересня 2026
10427
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 45 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.