№22/267816-еп
Про присвоєння звання Герой України (посмертно) Іващуку Ярославу Леонтійовичу
Автор (ініціатор): Моховик Людмила Миколаївна
Дата оприлюднення: 28 липня 2026
Пане Президенте!
Я, Моховик Людмила Миколаївна, мати загиблого Захисника України Іващука Ярослава Леонтійовича, звертаюся до Вас з проханням розглянути цю петицію та присвоїти моєму синові найвище державне звання «Герой України» (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Іващук Ярослав Леонтійович народився 13 травня 1988 року. Він був справжнім патріотом України, чесною, доброю та відповідальною людиною. З початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України він без вагань став на захист Батьківщини, усвідомлюючи всю відповідальність перед державою та Українським народом.
Ярослав проходив службу на посаді снайпера у складі 425-го окремого штурмового полку «Скала» (військова частина А4862). Він сумлінно виконував бойові завдання, був мужнім воїном, надійним побратимом і до останнього залишався вірним військовій присязі та Українському народові.
18 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Новогродівка Покровського району Донецької області Ярослав загинув, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
За проявлену мужність, самовідданість і вірність військовому обов’язку командування 425-го окремого штурмового полку «Скала» посмертно нагородило Ярослава почесною відзнакою «Герой Скали». Ця нагорода є свідченням його героїзму, відваги та жертовності під час виконання бойових завдань.
Через складні обставини війни рідні змогли провести Ярослава в останню путь лише у червні 2026 року. Для нашої родини це були довгі місяці болю, очікування та надії. Незважаючи на цей тяжкий шлях, незмінним залишилося одне — усвідомлення того, що наш син до останнього подиху виконував свій обов’язок перед Україною.
Ярослав віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України. Його мужність, самопожертва та відданість військовому обов’язку є прикладом справжнього героїзму і заслуговують на найвище державне визнання.
Від імені матері, рідних, друзів, побратимів та всіх небайдужих громадян України прошу Вас підтримати це звернення та присвоїти Іващуку Ярославу Леонтійовичу найвище державне звання — Герой України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Вічна пам’ять і слава Герою!
Слава Україні!
Я, Моховик Людмила Миколаївна, мати загиблого Захисника України Іващука Ярослава Леонтійовича, звертаюся до Вас з проханням розглянути цю петицію та присвоїти моєму синові найвище державне звання «Герой України» (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Іващук Ярослав Леонтійович народився 13 травня 1988 року. Він був справжнім патріотом України, чесною, доброю та відповідальною людиною. З початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України він без вагань став на захист Батьківщини, усвідомлюючи всю відповідальність перед державою та Українським народом.
Ярослав проходив службу на посаді снайпера у складі 425-го окремого штурмового полку «Скала» (військова частина А4862). Він сумлінно виконував бойові завдання, був мужнім воїном, надійним побратимом і до останнього залишався вірним військовій присязі та Українському народові.
18 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Новогродівка Покровського району Донецької області Ярослав загинув, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
За проявлену мужність, самовідданість і вірність військовому обов’язку командування 425-го окремого штурмового полку «Скала» посмертно нагородило Ярослава почесною відзнакою «Герой Скали». Ця нагорода є свідченням його героїзму, відваги та жертовності під час виконання бойових завдань.
Через складні обставини війни рідні змогли провести Ярослава в останню путь лише у червні 2026 року. Для нашої родини це були довгі місяці болю, очікування та надії. Незважаючи на цей тяжкий шлях, незмінним залишилося одне — усвідомлення того, що наш син до останнього подиху виконував свій обов’язок перед Україною.
Ярослав віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України. Його мужність, самопожертва та відданість військовому обов’язку є прикладом справжнього героїзму і заслуговують на найвище державне визнання.
Від імені матері, рідних, друзів, побратимів та всіх небайдужих громадян України прошу Вас підтримати це звернення та присвоїти Іващуку Ярославу Леонтійовичу найвище державне звання — Герой України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Вічна пам’ять і слава Герою!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Русіна Владислава Михайлівна
15 серпня 2026
2.
Вінтоняк Любов Романівна
15 серпня 2026
3.
Лантух Наталія Олександрівна
15 серпня 2026
4.
Литвин Романія Михайлівна
15 серпня 2026
5.
Одинець Оксана Вікторівна
15 серпня 2026
6.
Сємєйнікова Ольга Василівна
15 серпня 2026
7.
Костенко Марія Антонівна
15 серпня 2026
8.
Богданова Андріана Русланівна
15 серпня 2026
9.
Юськова Олена Василівна
15 серпня 2026
10.
Рудник Наталія Володимирівна
15 серпня 2026
11.
Берчак Ігор Богданович
15 серпня 2026
12.
Буланіна Вікторія Вікторівна
15 серпня 2026
13.
Плясунова Оксана Сергіївна
15 серпня 2026
14.
Джавлюк Тетяна Василівна
15 серпня 2026
15.
Паненко Людмила Михайлівна
15 серпня 2026
16.
Тібєйкіна Людмила Петрівна
15 серпня 2026
17.
Доліч Тамара Ромальдівна
15 серпня 2026
18.
Атаманчук Лариса Миколаївна
15 серпня 2026
19.
Борисенко Галина Володимирівна
15 серпня 2026
20.
Сенів Софія Юріївна
15 серпня 2026
21.
Манжола Світлана Миколаївна
15 серпня 2026
22.
Майборода Іванна Василівна
15 серпня 2026
23.
Куцан Сергій Васильович
15 серпня 2026
24.
Тимошенко Світлана Сергіївна
15 серпня 2026
25.
Горбач Юлія Василівна
15 серпня 2026
26.
Бакум Ольга Василівна
15 серпня 2026
27.
Чаркіна Оксана Анатоліївна
15 серпня 2026
28.
Березовська Ольга Володимирівна
15 серпня 2026
29.
Хінальська Тетяна Романівна
15 серпня 2026
30.
Захарченко Сергій Вікторович
15 серпня 2026
6340
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 74 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.