№22/267816-еп
Про присвоєння звання Герой України (посмертно) Іващуку Ярославу Леонтійовичу
Автор (ініціатор): Моховик Людмила Миколаївна
Дата оприлюднення: 28 липня 2026
Пане Президенте!
Я, Моховик Людмила Миколаївна, мати загиблого Захисника України Іващука Ярослава Леонтійовича, звертаюся до Вас з проханням розглянути цю петицію та присвоїти моєму синові найвище державне звання «Герой України» (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Іващук Ярослав Леонтійович народився 13 травня 1988 року. Він був справжнім патріотом України, чесною, доброю та відповідальною людиною. З початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України він без вагань став на захист Батьківщини, усвідомлюючи всю відповідальність перед державою та Українським народом.
Ярослав проходив службу на посаді снайпера у складі 425-го окремого штурмового полку «Скала» (військова частина А4862). Він сумлінно виконував бойові завдання, був мужнім воїном, надійним побратимом і до останнього залишався вірним військовій присязі та Українському народові.
18 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Новогродівка Покровського району Донецької області Ярослав загинув, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
За проявлену мужність, самовідданість і вірність військовому обов’язку командування 425-го окремого штурмового полку «Скала» посмертно нагородило Ярослава почесною відзнакою «Герой Скали». Ця нагорода є свідченням його героїзму, відваги та жертовності під час виконання бойових завдань.
Через складні обставини війни рідні змогли провести Ярослава в останню путь лише у червні 2026 року. Для нашої родини це були довгі місяці болю, очікування та надії. Незважаючи на цей тяжкий шлях, незмінним залишилося одне — усвідомлення того, що наш син до останнього подиху виконував свій обов’язок перед Україною.
Ярослав віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України. Його мужність, самопожертва та відданість військовому обов’язку є прикладом справжнього героїзму і заслуговують на найвище державне визнання.
Від імені матері, рідних, друзів, побратимів та всіх небайдужих громадян України прошу Вас підтримати це звернення та присвоїти Іващуку Ярославу Леонтійовичу найвище державне звання — Герой України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Вічна пам’ять і слава Герою!
Слава Україні!
Я, Моховик Людмила Миколаївна, мати загиблого Захисника України Іващука Ярослава Леонтійовича, звертаюся до Вас з проханням розглянути цю петицію та присвоїти моєму синові найвище державне звання «Герой України» (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Іващук Ярослав Леонтійович народився 13 травня 1988 року. Він був справжнім патріотом України, чесною, доброю та відповідальною людиною. З початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України він без вагань став на захист Батьківщини, усвідомлюючи всю відповідальність перед державою та Українським народом.
Ярослав проходив службу на посаді снайпера у складі 425-го окремого штурмового полку «Скала» (військова частина А4862). Він сумлінно виконував бойові завдання, був мужнім воїном, надійним побратимом і до останнього залишався вірним військовій присязі та Українському народові.
18 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Новогродівка Покровського району Донецької області Ярослав загинув, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
За проявлену мужність, самовідданість і вірність військовому обов’язку командування 425-го окремого штурмового полку «Скала» посмертно нагородило Ярослава почесною відзнакою «Герой Скали». Ця нагорода є свідченням його героїзму, відваги та жертовності під час виконання бойових завдань.
Через складні обставини війни рідні змогли провести Ярослава в останню путь лише у червні 2026 року. Для нашої родини це були довгі місяці болю, очікування та надії. Незважаючи на цей тяжкий шлях, незмінним залишилося одне — усвідомлення того, що наш син до останнього подиху виконував свій обов’язок перед Україною.
Ярослав віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України. Його мужність, самопожертва та відданість військовому обов’язку є прикладом справжнього героїзму і заслуговують на найвище державне визнання.
Від імені матері, рідних, друзів, побратимів та всіх небайдужих громадян України прошу Вас підтримати це звернення та присвоїти Іващуку Ярославу Леонтійовичу найвище державне звання — Герой України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Вічна пам’ять і слава Герою!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Артеменко Юлія Вікторівна
28 липня 2026
2.
Богута Людмила Іванівна
28 липня 2026
3.
Матвієвська Марина Володимирівна
28 липня 2026
4.
Тимків Мирослава Дмитрівна
28 липня 2026
5.
Герман Олександр Пилипович
28 липня 2026
6.
Герман Уляна Ігорівна
28 липня 2026
7.
Злочевська Юлія Вікторівна
28 липня 2026
8.
Нода Алла Валентинівна
28 липня 2026
9.
Кропачева Світлана Яківна
28 липня 2026
10.
Кунаєв Євгеній Олександрович
28 липня 2026
11.
Ясинська Зоя Іванівна
28 липня 2026
12.
Бережний Віталій Вікторович
28 липня 2026
13.
Бондар Валентина Іванівна
28 липня 2026
14.
Черватюк Людмила Василівна
28 липня 2026
15.
Нікітюк Світлана Анатоліївна
28 липня 2026
16.
Жгутова Олена Борисівна
28 липня 2026
17.
Хомин Володимир Степанович
28 липня 2026
18.
Недорєзова Галина Іванівна
28 липня 2026
19.
Скоробагатько Людмила Миколаївна
28 липня 2026
20.
Чіляков Сергій Вікторович
28 липня 2026
21.
Кабіцька Вікторія Вікторівна
28 липня 2026
22.
Удовіченко Кирило Володимирович
28 липня 2026
23.
Хмиз Оксана Станіславівна
28 липня 2026
24.
Неня Катерина Сергіївна
28 липня 2026
25.
Десятник Тарас Петрович
28 липня 2026
26.
Луців Наталя Миколаївна
28 липня 2026
27.
Некрилова Олена Миколаївна
28 липня 2026
28.
Радченко Світлана Віталіївна
28 липня 2026
29.
Гарбузенко Ольга Сергіївна
28 липня 2026
30.
Нікоровська Юлія Михайлівна
28 липня 2026
183
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.