Присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Кальченку Олександру Михайловичу.

Пане Президенте!
Звертаюся до Вас із проханням розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) мужньому захиснику нашої Батьківщини, молодшому сержанту Кальченку Олександру Михайловичу, 08 липня 1986 року народження.
Олександр народився та виріс у місті Богодухів Харківської області. До початку повномасштабного вторгнення працював у лавах поліції, захищаючи правопорядок, а згодом — на Богодухівському м'ясокомбінаті. Проте, коли ворог прийшов нищити нашу країну, він без вагань став на захист Батьківщини за мобілізацією, аби захистити свою родину, синів та майбутнє України.
Молодший сержант Кальченко Олександр Михайлович (позивний «Каля») проходив службу в лавах військової частини А4741 (2-й механізований батальйон, 4-та механізована рота) на посаді старшого стрільця-оператора 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу. Спільно із побратимами він виконував найскладніші завдання на найважчих ділянках фронту, демонструючи незламну стійкість, відвагу та високий професіоналізм. Командування та товариші по службі знали його як надійного воїна та відданого патріота.Свій останній бій Олександр прийняв 2 грудня 2024 року під під час виконання бойового завдання на вогневій позиції ВП «Ружик» поблизу населеного пункту Роздольне Волновазького району Донецької області. Цього дня противник розпочав штурмові дії, комбінуючи їх із масованими артилерійськими обстрілами та застосуванням ударних дронів-камікадзе. Перебуваючи під щільним комбінованим вогнем окупантів, молодший сержант Кальченко виявив виняткову мужність, до останнього подиху тримав зброю в руках та обороняв довірений рубеж, стримуючи прорив ворога.
Приблизно о 14:00 годині внаслідок масованого обстрілу з ним було втрачено зв'язок. Протягом тривалого часу Олександр вважався зниклим безвісти за особливих обставин. Лише після проведення процесу репатріації тіл загиблих оборонців та судово-медичної експертизи від 15.06.2026 року (яка зафіксувала важкі травми внаслідок дії вибухової хвилі та осколків), було остаточно підтверджено загибель нашого Героя.Олександр був найкращим татом для своїх синів, турботливим, люблячим чоловіком і сином, який понад усе прагнув справедливого миру на рідній землі. Його подвиг на вогневій позиції «Ружик» є прикладом безмежної самопожертви, військової честі та вірності Військовій присязі.Враховуючи виняткову мужність, стійкість та героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, просимо Вас, Пане Президенте, присвоїти молодшому сержанту Кальченку Олександру Михайловичу почесне звання Героя України (посмертно).Вічна пам'ять і слава Герою! Слава України!